ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2006 року                                                   м. Київ

     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого:                       судді Конюшка К.В.,

суддів: Гордійчук М.П., Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

при секретарі:                      Деревенському І.І.,

за участю:                            

представника позивача      Мальчика В.Д.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на рішення господарського суду Львівської області від 28 грудня 2004 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2005 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівський проектний інститут № 14» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 20671/10/23-2 від 29.10.2004 року, -

встановила:

         В листопаді 2004 року Відкрите акціонерне товариство «Львівський проектний інститут № 14» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова з зазначеним вище позовом.

         Рішенням господарського суду Львівської області  від 28 грудня 2004 року позов задоволено, спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним.

   Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2005 року вищевказане рішення суду залишено без змін.

         Рішення судів по справі мотивовані тим, що дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова суперечать вимогам чинного законодавства України.

         Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Відкритому акціонерному товариству «Львівський проектний інститут № 14» в задоволенні позову, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору по суті.

         В судовому засіданні касаційної інстанції представник позивача просив в задоволенні скарги відмовити, вважаючи рішення судів законними та обґрунтованими, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

         Розглянувши касаційну скаргу та перевіривши її доводи за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

         Згідно вимог ст. 224 КАС України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

         Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення по суті.

         Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді по суті заявленого позову та перегляді прийнятого рішення в апеляційному порядку судами правильно встановлені фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини та застосовані до цих правовідносин норми матеріального права.

         Так, в ході розгляду справи встановлено, що за результатами проведеної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства складено акт від 29 жовтня 2004 року, у якому зазначено про порушення ВАТ «Львівський проектний інститут №14» вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», на підставі чого відповідачем прийнято спірне повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 52410 гривень (разом із штрафними санкціями).

         На підставі рішення №19867/10/23-2 від 19 жовтня 2004 року «Про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань»  суму податкового зобов'язання позивачу було визначено за непрямими методами.

         В акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем не було враховано валовий дохід від користування земельною ділянкою по раніше проданному приміщенню в сумі 5800 грн. Крім того, підприємством наддавались послуги за виконання проектних робіт, які не були направлені на отримання доходу, в результаті чого занижено валовий дохід в сумі 151200 грн., а також підприємством не включено до складу валового доходу 158800 грн. - дохід від продажу послуг пов'язаним особам, який визначається із договірних цін, але не менше за звичайну ціну на такі послуги, що діяли на дату такого продажу.

         Судами встановлено, що жодне з вищеперелічених порушень не зафіксовано в акті перевірки з дотриманням порядку такої фіксації, тобто з посиланням на первинні або інші документи, які б підтверджували наявність таких фактів.

         В ході розгляу справи були детально перевірені викладені в акті обставини і встановлено, що вони не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені належними доказами. Дії позивача відповідали вимогам законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, а тому суди зробили правильний висновок про задоволення позовних вимог.

         Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що прийняті по справі рішення скасуванню не підлягають.

         Рішення судів першої та апеляційної інстанцій викладені достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини та відповідають чинному законодавству.

         При розгляді справи судами було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та дана вірна правова оцінка встановленим обставинам.

         Посилання Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова  на незастосування судами п. п. 4.1  ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. п. та п. 1.32 ст. 1 цього Закону, оскільки матеріали справи спростовують обставини, викладені в касаційній скарзі.

         Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення.

           Рішення господарського суду Львівської області від 28 грудня 2004 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07 вересня 2005 року залишити без змін.     

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

         Судді: