Справа № 713/158/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.05.2012 м. Хуст

Хустський районний суд

                                                    Закарпатської області

в складі: головуючого-судді            Данюка В.В.

           при секретарі Марченко А.В.

з участю: прокурора Драгула Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, військовозобов’язаного, судимого 16.06.2010 року Хустським районним судом Закарпатської області за ст. 358 ч. 3 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком в один рік,

у вчиненні злочину передбаченому ст. 286 ч. 2 КК України

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1, 08 грудня 2011 року приблизно о 18-й годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем марки «Москвич» моделі М-412 ИЄ, д/з 43-72 ЗА, порушуючи при цьому п. 2.9 «а» ПДР України, зміст якого полягає в тому, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсикологічних речовин, та рухаючись по вул. Центральній в с. Сокирниця Хустського району в бік м. Хуст, зі швидкістю близько 50 км/год, при роз’їзді з зустрічним транспортним засобом, порушив п.п. 1.5; 2.3 «б»; 12.1; 12.2; 13.1; 13.3; 19.3 та 1.10 (в частині тлумачення «проїзна частина», «смуга руху») ПДР України, повинен був з технічної точки зору, вести свій автомобіль по своїй смузі руху (але не ближче, ніж 0,6 м до правої межі проїзної частини), зі швидкістю, яка враховує дорожню обстановку та дорожні умови, бути уважним до дорожньої обстановки, не відволікатися від управління автомобілем, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам руху, під час проходження даної ділянки дороги не впорався з керуванням і біля будинку № 108 вищезгаданої вулиці допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток основи черепа, субарахноїдального крововиливу у скронево-тім’яно-потиличну ділянку обох півкуль, крапкових крововиливів з маляцією речовини мозку в обох гемісферах, крововиливів під м’які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні в тьм’яно-потиличній ділянці та синців у верхніх третинах правої та лівої гомілок, від яких 11.12.2011 року помер у реанімаційному відділенні Хустської районної лікарні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив встановлені судом обставини, згідний з доказами, зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 299 КПК України переконавшись у добровільності та істинності позицій підсудного, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного і потерпілої та дослідженням даних про особу підсудного.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що того дня, біля 18-ї години він знаходився за кермом власного автомобіля Москвич, д/з 43-72 ЗА , який недавно придбав у громадянина ОСОБА_3, і їхав з с. Крайниково Хустського району в місто Хуст. Керував він автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, оскільки зранку і на протязі дня випив десь близько 0,5 л горілки та 0,7 л вина. Перед с. Сокирниця Хустського району їдучи на швидкості близько 50 км/год, при цьому на вулиці було темно і падав дощ, він проїхав поміж двох автомобілів, але чи зачепив він якогось з них чині ні і які то були автомобілі не пригадує. У с. Сокирниця, не змінюючи швидкості руху і не доїжджаючи центра згаданого села, йому на зустріч їхав автомобіль, який засліпив його дальнім світлом фар і він пригальмувавши трішки виїхав на узбіччя і в цей момент відчув удар по автомобілю. На нього відразу полетіли уламки лобового скла з його автомобіля, але він не зупиняючись продовжував рух. Зупинився він тільки при виїзді з с. Сокирниця, де його автомобіль було заблоковано іншими автомобілями і вийшовши з автомобіля він дізнався, що вчинив наїзд на пішохода у центрі с. Сокирниця Хустського району. Через деякий час приїхали працівники міліції.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що 08 грудня 2011 року біля 18-ї години вона знаходилася вдома, а її чоловік, з яким вона була розлучена, але продовжувала проживати, ОСОБА_2 пішов з дому в центр с. Сокирниця по справам. Через деякий час вона пішла до своєї матері, яка проживає у цьому ж селі по вул. Маяковського № 19 і по дорозі біля центру села їй повідомили, що ОСОБА_2 автомобілем швидкої медичної допомоги доправлено в Хустську районну лікарню. Вона відразу зателефонувала сусідові ОСОБА_5 і попросила його відвезти її у лікарню. У реанімаційному відділенні їй повідомили, що ОСОБА_2 знаходиться у дуже важкому стані. Їй не було відомо хто вчинив наїзд на чоловіка та при яких обставинах це відбулося. Потім вона з’ясувала, що це був підсудний ОСОБА_1, який керував автомобілем «Москвич» зеленого кольору. ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні. Підсудний ОСОБА_1 та його родичі до сьогоднішнього дня не відшкодували їй завдану шкоду у розмірі 8000 гривень про яку вони усно домовилися.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обираючи міру покарання підсудному суд враховує обставину, що пом’якшує покарання – визнання вини, щире розкаяння у вчиненому та обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується посередньо. (а.с. 126).

Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності і приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 09.12.2011 року.

Речові докази по справі: автомобіль марки «Москвич» моделі М-412 ИЄ, д/з 43-72 ЗА, який згідно постанови слідчого від 10.12.2011 року (а.с. 79), знаходиться на штраф-майданчику Хустського МВ УМВС України у Закарпатській області повернути ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень та перерахувати на рахунок судового експерта ОСОБА_6: Приватбанк, МФО 305299, ОКПО 14360570, р/р 29244825509100, призначення платежу – для поповнення на карту 4405 8858 1732 9581 за виконання судової автотехнічної експертизи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попередній – тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області, а засудженим у цей же строк з моменту вручення йому копії цього вироку.

Суддя ОСОБА_7

24.05.2012