ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2012 року Справа № 2а/0370/1242/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі Литвиненко І.П.,
за участю представника позивача Панчук Г.С.,
представника відповідача Поліщука С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Любомльське лісове господарство" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Любомльське лісове господарство" (далі - "Любомльське ЛГ") звернулося в суд з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області (далі - Інспекція ДАБК у Волинській області) про скасування постанови від 10 квітня 2012 року №10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 19692,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 квітня 2012 року Інспекцією ДАБК у Волинській області до ДП "Любомльське ЛГ" було винесено постанову № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 19692,00 грн. за порушення статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", та статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а винесену постанову незаконною та такою, що не відповідає діючому законодавству, оскільки на момент складання акту від 28 березня 2012 року, протоколу та припису від 28 березня 2012 року №19 вся документація, яка потрібна для будівництва лісовозної дороги протяжністю 0,5 км. в Любомльському лісництві була належним чином оформлена, зареєстрована і пред'явлена Інспекції ДАБК у Волинській області та просить скасувати винесену постанову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила позов задовольнити.
Представник Інспекції ДАБК у Волинській області у письмових запереченнях від 10 травня 2012 року №831/05-04 та в судовому засіданні позову не визнав. В обґрунтування заперечення пояснив, що проведеною перевіркою ДП "Любомльське ЛГ" дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм було встановлено, що позивач проводить будівельні роботи з влаштування дорожнього одягу шириною 3,5-3,6 м. і товщиною 0,15 м. з суміші кам'яних матеріалів на об'єкті лісовозної дороги протяжністю 0,5 км. в Любомльському лісництві без проектної документації та реєстрації декларації на початок виконання будівельних робіт як вимагає пункт 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі листа Управління служби безпеки України у Волинській області від 08 лютого 2012 року № 54/6-542 (а.с.54) та відповідно до наказу від 26 березня 2012 року № 26 (а.с.55) 28 березня 2012 року головним державним інспектором Інспекції ДАБК у Волинській області Теніним Д.С. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ДП "Любомльське ЛГ", будівництва лісовозної дороги протяжністю 0,5 км. в Любомльському лісництві ДП "Любомльське ЛГ".
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 28 березня 2012 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 березня 2012 року та припис від 28 березня 2012 року №19.
На підставі вищезазначених документів заступником начальника Інспекції винесена постанова від 10 квітня 2012 року № 10 про накладення штрафу у розмірі 19 692,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі якої ДП «Любомльське ЛГ» визнане винним у вчиненні правопорушення передбаченого пунктом 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Також в результаті перевірки виявлено порушення, яке полягало у тому, що замовник без участі підрядника, без проектної документації і реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт виконав роботи з влаштування дорожнього одягу з суміші кам'яних матеріалів, тобто було допущено порушення статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Надаючи правову оцінку постанові Інспекції ДАБК у Волинській від 10 квітня 2012 року № 10 суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року N 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
За правилами частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності " № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року (далі - Закон України № 208/94-ВР), визначено, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно статті 1 вищевказаного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування-юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 2 Закону України № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, передбачених Законом України № 208/94-ВР встановлений Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року (надалі Положення).
Згідно пунктом 2 Положення штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Отже, відповідно до вимог вищевказаної статті 2 Закону України № 208/94-ВР необхідною умовою притягнення юридичної особи до відповідальності є виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.
З матеріалів справи вбачається, що інспекцією ДАБК у Волинській області зареєстровано декларацію ДП "Любомльським ЛГ" від 09 лютого 2012 року про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво лісовозної автодороги в Любомльському лісництві протяжністю 0,5 км. (а.с.13-18). Відповідно до восьмого пункту вищезазначеної декларації проектантом будівництва виступає Проектне підприємство «Луцьккомундорпроект», яке і розробило проект будівництва лісовозної автодороги в Любомльському лісництві протяжністю 0,5 км. (а.с.20-43).
Згідно вищевказаного робочого проекту "Будівництво лісовозної автодороги в Любомльському лісництві протяжністю 0,5 км. ДП "Любомльське ЛГ" вбачається, що проектом передбачено лише влаштування земельного полотна без влаштування дорожнього одягу. Дана обставина підтверджується розділом проекту "Об'єктний кошторис № 5-1", який передбачає наступні види робіт: розчищення площ від насаджень, зведення земляного полотна, планувальні роботи.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами по справі, що влаштування дорожнього одягу по насипу лісовозної автодороги протяжністю 0,5 км. в Любомльському лісництві виконується із суміші кам'яних матеріалів (а.с.11, 56-58) без проектної документації і реєстрації декларації про початок виконання вищевказаних будівельних робіт. Ширина дорожнього одягу із суміші кам'яних матеріалів становить 3,5 - 3,6 м., товщина його 0,15 м.
Відповідно до пункту 3.8. ДБН В.2.3-4:2007 "Автомобільні дороги" дорожній одяг - одношарова або багатошарова конструкція проїзної частини автомобільної дороги, яка сприймає навантаження від транспортних засобів і передає його на ґрунт земляного полотна.
Пунктом 6.1.2 вищевказаних ДБН визначено,що конструкція земляного полотна складається з таких елементів: робочого шару - верхньої частини земляного полотна, що розташована під дорожнім одягом у межах глибини активної зони, але не менше 1,5 м від поверхні покриття проїзної частини; тіла насипу (з укісними частинами); основи насипу - природного ґрунтового масиву, що розташований нижче насипного ґрунту або нижче робочого шару; основи виїмки-ґрунтового масиву, розташованого нижче робочого шару; укісної частини виїмки; споруд для відведення поверхневої води; споруд для пониження або відведення підземних (ґрунтових) вод; геотехнічних споруд і конструкцій, призначених для захисту земляного полотна від небезпечних геологічних процесів.
Отже, влаштування дорожнього одягу із суміші кам'яних матеріалів даним проектом не передбачено, позивач влаштування дорожнього одягу провів без проекту і відповідно без зареєстрованої декларації про початок виконання цих видів робіт.
Крім того слід зазначити, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи позивача з приводу незаконного накладення відповідачем адміністративного стягнення (штрафу), оскільки, на думку позивача, він не мав таких повноважень та це не входило в його обов'язки. Правомірність дій відповідача підтверджується статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №533.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій щодо наявності підстав та правомірності винесення постанови від 10 квітня 2012 року № 10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на ДП "Любомльським ЛГ" у розмірі 19 692,00 грн., а отже відсутні підстави для скасування даної постанови.
З огляду на викладене в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено протиправності дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки будівництва лісової дороги в Любомльському лісництві на підставі якої винесена оскаржувана постанова та не наведено достатніх обставин, які б слугували підставою для її скасування , тому суд приходить до висновку, що постанова є законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності ", Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Любомльське лісове господарство" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про скасування постанови від 10 квітня 2012 року №10 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. І. Смокович
Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2012 року.