ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                           У Х В А Л А 

                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 04 серпня 2006 року                                                                       м. Київ

                   Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого  -  судді  Гордійчук М.П., 

суддів         -  Амєліна С.Є., Ліпського Д.В., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду              м. Житомира від 22 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -

в с т а н о в и л а:

В червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 22 вересня 2005 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою  апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, ОСОБА_1  звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати судові рішення по справі,  ухвалити нове  , яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Як вбачається із матеріалів справи та рішень судів, у ході судового розгляду безспірно встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах і був звільнений в запас у званні майора на підставі наказу Міністра Оборони СРСР за НОМЕР_1. Після звільнення йому призначена пенсія із розрахунку окладу, грошового утримання і додаткових видів грошового утримання, які він отримував під час проходження служби.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивач не має права на перерахунок призначеної пенсії з урахуванням надбавок та премії, встановлених після звільнення в запас, оскільки не отримував їх під час проходження військової служби, а нормативними актами не передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій, оскільки зазначені закони не мають зворотної сили у часі.

Ці висновки ґрунтуються на вимогах нормативних актів України, в тому числі і тих, на які є посилання у скарзі, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України з ними погоджується.

При розгляді справи суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, дали вірну правову оцінку встановленим обставинам.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, а тому оскаржувані рішення скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду  м. Житомира від  22 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 15 листопада 2005 року - без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

С у д д і :