2-0107/105/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Воробйової С.О.,

при секретарі - Жабенко І.М.,

за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про визнання дій неправомірними, усунення перешкод у користуванні підвалом та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, санвузлу літ. «А5», зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні гаражем літ. «Д», сараями літ. «Г», «Г1», «П», «С», навісом літ.«Ж», душем літ.«Р», сараями літ. «Б», «Е», вбиральнею літ. «М» на території загального двору шляхом вільного доступу, зобов'язання знести самовільно побудовані сараї літ. «З», «Т», «Е», «О», тамбур літ. «а-6», «а-7»,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання неправомірними дій відповідача, які виразились у тому, що вона перекрила вхід до підвалу літ. «А», розташованого по АДРЕСА_1, через що неможливо виконати рішення суду від 29.10.2009 року по справі № 2-181/09 та про усунення перешкод у користуванні підвалом літ.«А» шляхом знесення клумби, зведеної відповідачем на місці входу до підвалу літ.«А», розташованого по АДРЕСА_1, зняття бетонних перекриттів на вході до підвалу літ.«А», зобов'язання ОСОБА_5 відновити сходи та двері до входу у підвал літ.«А». Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 є власником 55/100 часток житлового будинку та відповідних часток надвірних побудов домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.1996 року, ОСОБА_4 в цьому домоволодінні належать 45/200 часток згідно договору купівлі-продажу від 02.10.1975 року. Позивачі зазначають, що 23.07.1984 року було укладено договір про порядок користування вищевказаним житловим будинком, який посвідчено державною нотаріальною конторою за реєстром №1-3482 та згідно цього договору у загальному користуванні співвласників залишився туалет літ. «Л», вхід до підвалу та підвал літ. «А». Проте відповідач на порушення прав інших мешканців збудувала забір та перекрила доступ до туалету літ.«Л» та підвалу літ.«А», у якому вона також знесла їх сараї. Посилаючись, при цьому, на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 29.10.2009 року по справі № 2-181/09, яким відповідача зобов'язано знести металевий забір та відновити перегородки їх сараїв у підвалі літ.«А», позивачі вказують, що ОСОБА_5 проігнорувала вказане рішення та взагалі забетонувала вхід у підвал літ.«А», спорудила клумбу перед входом у підвал літ.«А», чим перешкоджає виконанню рішення суду про відновлення перегородок їх сараїв. Позивачі вважають, що вищевказаними протиправними діями ОСОБА_5 порушені їх права, у зв'язку з чим, посилаючись на ст.391 ЦК України, просять задовольнити позов.

ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги у порядку ст. 31 ЦПК України (Т.2 а.с.59-61), про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та побудовами шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести кам'яний паркан на території двора, який на плані зазначено як паркан, що проходить від душу літ.«Р» до навісу літ.«Т»; зобов'язання ОСОБА_3 звільнити місце загального користування «сад» шляхом знесення самовільно побудованого санвузлу у збільшеній прибудові літ.«А5»; зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні гаражем літ.«Д», сараями літ. «Г», «Г1», «П», «С», навісом літ.«Ж», душем літ.«Р»; зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні сараями літ. «Б», «Е», вбиральнею літ. «М» на території загального двору шляхом вільного доступу; зобов'язання ОСОБА_4 знести самовільно побудовані сараї під літ. «З», «Т», «Е», «О», тамбури літ. «а-6», «а-7», мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є власником 45/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 15.03.2003 року та відповідно разом із відповідачами за зустрічним позовом є співвласником вказаного домоволодіння. Посилаючись на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29.10.2009 року по справі №2-181/09, яким встановлено порядок користування земельною ділянкою між всіма співвласниками домоволодіння згідно їх часток, ОСОБА_5 вважає, що її права у здійсненні права користування та розпорядження її майном, як співвласника домоволодіння, в частині користування господарськими побудовами та земельною ділянкою, яка знаходиться у загальному користуванні, порушено. Так, ОСОБА_3 замість дерев'яного штахетника, зазначеного на плані як паркан від душу літ.«Р» до навісу літ.«Т» самовільно збудовано кам'яний паркан довжиною 17,5 кв.м. та висотою більше 2 метрів, при будуванні якого ОСОБА_3 відхилилась від встановленого у техпаспорті плану земельної ділянки подвір'я, не узгодивши з іншими співвласниками домоволодіння самовільно захватила додатковий метр до ділянки виділеної їй у користування, у зв'язку з чим ширина загального проходу до двору зменшилась і склала менш ніж 4 м, що перешкоджає вільному проїзду до двору, а також порушує правила пожежної безпеки. Також, внаслідок самовільного будівництва ОСОБА_3 поряд з належною їй квартирою АДРЕСА_1 санвузлу зазначеного як літ.«А1» на місці загального користування «сад» позивачу за зустрічним позовом чиняться перешкоди у користуванні зеленою зоною за призначенням. Крім того, їй чиняться перешкоди з боку відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користуванні гаражем літ. «Д», а також сараями літ. «Б», «Е», «П», «С», «Г», «Г1», душем літ.«Р», навісом літ.«Ж», вбиральнею літ. «М», оскільки відсутній вільний доступ до них. Також, самовільно побудований тамбур літ. «а-1», який збільшений у прибудову літ. «А5», яка за планом зазначена як санвузол квартири №1, що знаходиться у загальному користуванні. На підставі вищевикладеного, посилаючись на норми ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України, ОСОБА_5 просила зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.05.2011 року первісний та зустрічний позов об'єднані в одне провадження (Т.1 а.с.87).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12.09.2011 року до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Сімферопольську міську раду та Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради (Т.1 а.с.122) .

Ухвалою Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 30.03.2012 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про визнання дій неправомірними, усунення перешкод у користуванні підвалом у частині позовних вимог про звільнення входу у підвал від сміття, яким відповідач засипала сходи залишено без розгляду (Т.2 а.с. 93).

У судовому засіданні позивачі за первісним позовом та їх адвокат підтримали позовні вимоги по тих же підставах та просили суд позов задовольнити, зустрічний позов не визнали з підстав, зазначених у письмових запереченнях на зустрічний позов (Т.1 а.с.65-68), просили у задоволенні зустрічного позову відмовити за необґрунтованістю.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_5 та її адвокат у судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнали та просили у їх задоволенні відмовити за необґрунтованістю з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов (Т.2 а.с.35-37), зустрічний позов підтримали по тих же підставах та просили його задовольнити.

Представник третьої особи - Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства України.

Представник третьої особи - Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явися, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, а також матеріали цивільної справи №2-181/09 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ЖЕО Желєзнодорожного району м.Сімферополя, Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, будівлями літ.«Л», «А», «О», зобов'язання знести забір, відновити туалет загального користування літ.«Л», дерев'яні перегородки в підвалі літ.«А», сарай літ. «О» та визначення порядку користування земельною ділянкою, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1: ОСОБА_3 належить 55/100 часток домоволодіння згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 21.12.1996 року за реєстровим № 5815, ОСОБА_4 - 45/200 часток домоволодіння згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 02.10.1975 року за реєстровим № 2-1744, ОСОБА_5 - 45/200 часток домоволодіння згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.03.2002 року за реєстровим № 394 (Т.1 а.с.5,6-7, 357).

23.07.1984 року ОСОБА_4, а також колишні співвласники домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_9. та ОСОБА_8 уклали договір про порядок користування жилим будинком між учасниками спільної часткової власності, посвідчений Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-3482, згідно якого співвласниками, залежно від розміру їхніх часток у спільній власності, був визначений порядок користування будинком, зокрема літ. «Л», вхід до підвалу та сам підвал під літ. «А» залишені в загальному користуванні співвласників, спірні сараї літ. «Г», «Г1», «Е» передано у користування співвласників будинку, а саме ОСОБА_4 - літ. «Е», ОСОБА_8 - літ. «Г», «Г1» (Т.1 а.с.8).

Згідно відповіді Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» за № 7404/23 від 07.07.2011 року право власності на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано: 55/100 часток - за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу від 21.12.1996 року реєстр № 5815; 45/200 часток - за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.1975 року реєстр № 2-1744; 45/200 часток - за ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 15.03.2002 року реєстр № 394. (Т.1 а.с.100).

Згідно рішення виконкому Сімферопольської міської Ради народних депутатів АР Крим №2136 від 26.12.1997 року земельну ділянку, площею 740 кв.м. по АДРЕСА_1 передано у спільну часткову власність ОСОБА_4, ОСОБА_3 та колишньому співвласнику домоволодіння ОСОБА_10 (Т.1 а.с.70).

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, а також це не спростовується й поясненнями сторін у справі, документи, що посвідчують право власності на вищевказану спірну земельну ділянку співвласниками домоволодіння - сторонами по справі - не отримувались.

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29.10.2009 року по цивільній справі №2-181/09 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи ЖЕО Желєзнодорожного району м.Сімферополя, Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, будівлями літ.«Л», «А», «О», зобов'язання знести забір, відновити туалет загального користування літ.«Л», дерев'яні перегородки в підвалі літ.«А», сарай літ.«О» та визначення порядку користування земельною ділянкою позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково та зобов'язано ОСОБА_5 на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, та будівлями, що перебувають у загальному користуванні: туалетом літ.«Л», підвалом літ.«А» знести металевий забір, який перегороджує доступ до туалету літ. «Л» та підвалу літ.«А» по АДРЕСА_1, відновити туалет загального користування літ.«Л» відповідно до технічної документації, а також відновити вигрібну яму до туалету літ.«Л», відновити дерев'яні перегородки в підвалі літ.«А» по АДРЕСА_1. Визначено порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 з відновленням будівлі загального користування - туалету літ.«Л» із забезпеченням підходу до туалету, відповідно до висновку експерта Кримського юридичного агентства «Інтерномикос» №18 від 11.05.2009 року, визначив в загальне користування співвласників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку №7 площею 10 кв.м. в рівних частках, земельну ділянку №1 площею 147 кв.м. залишено в загальному користуванні всіх співвласників будинку в рівних частках; співвласнику ОСОБА_3 на 55/100 часток визначено земельну ділянку №2,3 - площею 346 кв.м.; співвласнику ОСОБА_4 на 45/200 часток визначено земельну ділянку №4,5 - площею 113 кв.м.; співвласнику ОСОБА_5 на 45/200 часток визначено земельну ділянку №6 - площею 124 кв.м. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено (Т.1 а.с.13-14). Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили.

Частинами 1,3 ст.61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно інвентаризаційної справи на домоволодіння по АДРЕСА_1, наданої КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» на запит суду у відповіді №11208/18 від 19.10.2011 року (Т.1 а.с.133-405), а також згідно копії технічного паспорту станом на 16.07.2010 року (Т.1 а.с.9-12) на земельній ділянці, розташованій по АДРЕСА_1 знаходяться: літ.«А» - житлове приміщення, літ. «А1, А2, А3, А4, А5» - прибудови, літ. «А» - підвал, літ. «а2, а3, а4, а5, а6, а7, а8, е» - тамбури, літ. «Б, Г, Г1, Е, З, О, П, Р, С» - сараї, літ. «Д» - гараж, літ. «Ж, Т» - навіси, літ. «М» - вбиральня, з яких самочинно збудовані: літ. «а6, а7, е» - тамбури, літ. «З, О» - сараї, літ.«Т» - навіс, тамбур літ. «а1» збільшено в розмірі та переобладнано в прибудову літ. «А5». При цьому, згідно повідомлення КРП СМБРТІ від 18.06.2004 року тамбури - літ. «а6, а7, е», сараї - літ. «З,О», навіс літ.«Т» самовільно збудовані ОСОБА_4 (Т.1 а.с.363).

Згідно виписки з рішення виконкому Залізничної районної Ради народних депутатів м.Сімферополя від 17.05.1994 року №113 «Про прийняття до експлуатації самовільно збудованих будівель» серед будівель, які прийнято в експлуатацію у ОСОБА_8 зазначені спірні будівлі: сараї літ. «Б, П, С», гараж літ. «Д», навіс літ. «Ж», душ літ. «Р», тамбур літ.«а1» (Т.1 а.с.306). Надалі, власником належних ОСОБА_8 55/100 часток домоволодіння стала ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 21.12.1996 року реєстр № 5815 (Т.1 а.с.5).

Тобто, з вищевказаного слідує, що у користуванні ОСОБА_3 знаходяться сараї літ. «Г, Г1, Б, П, С», гараж літ.«Д», навіс літ.«Ж», душ літ.«Р», тамбур літ.«а1», який збільшено та переобладнано у прибудову літ.«А5» та у користуванні ОСОБА_4 знаходиться сарай літ.«Е». При цьому, сарай літ.«Б» знаходиться у користуванні ОСОБА_3, а не в користуванні ОСОБА_4, як стверджує ОСОБА_5. Окрім цього, літ.«Т», вказаний ОСОБА_5 у позовній заяві як сарай, є самовільно збудованим навісом.

Відповідно до листа Управління житлово-комунального господарства Железнодорожної районної ради м. Сімферополя АР Крим від 31.08.2010 року №752/01-05 перевіркою звернення ОСОБА_3 щодо питання перекриття їй доступу до підвалу літ.«А» по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 встановлено, що вхід до підвалу літ.«А» по АДРЕСА_1 демонтований, місце де він був розташований забетоновано (Т.1 а.с.18).

Також, згідно пояснень сторін у справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та самої ОСОБА_5, наданих у судовому засіданні, які суд приймає як достовірні, ОСОБА_5 на місті входу у підвал літ.«А» по АДРЕСА_1 встановила клумбу, а також встановила бетонні перекриття на вході до підвалу літ.«А», демонтувала сходи та двері до входу у підвал літ.«А». Зазначені обставини визнані сторонами, у зв'язку з чим, відповідно до ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Крім того, наведені обставини також підтвердив й допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення їм перешкод у користуванні підвалом літ.«А», розташованим по АДРЕСА_1, який перебуває у загальному користуванні, шляхом зобов'язання ОСОБА_5 знести клумбу, зведену нею на місті входу до підвалу літ.«А», розташованого по АДРЕСА_1; зняття бетонних перекриттів на вході до підвалу літ.«А» по АДРЕСА_1; відновлення сходів та дверей до входу у підвал літ. «А» по АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги, як безпідставні, доводи відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 та її адвоката стосовно того, що вона не була учасником договору про порядок користування жилим будинком між учасниками спільної часткової власності від 23.07.1984 року та відповідно не зобов'язана його виконувати, оскільки відповідно до положень ст.118 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час укладення договору та придбання ОСОБА_5 45/200 часток домоволодіння АДРЕСА_1, якщо учасники спільної часткової власності на жилий будинок за угодою між собою встановили порядок користування відособленими приміщеннями будинку (квартирами, кімнатами) відповідно до частки кожного і така угода нотаріально посвідчена і зареєстрована у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, то вона обов'язкова і для особи, яка згодом придбає частку в спільній власності на цей будинок. Аналогічні положення передбачені й ч.4 ст.358 ЦК України.

Таким чином, враховуючи, що договір про порядок користування жилим будинком АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та колишніми співвласниками ОСОБА_9 та ОСОБА_8 23.07.1984 року, посвідчений Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою за реєстровим №1-3482 ніким не оскаржений та має юридичну силу, він по своїй правовій природі є обов'язковим також і для нових співвласників вищевказаного домоволодіння - ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В той же час, позивачі за первісним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, заявляючи вимоги про визнання неправомірними дій ОСОБА_5, які виражені у тому, що вона перекрила вхід у підвал літ.«А» по АДРЕСА_1 через що неможливо виконати судове рішення від 29.10.2009 року по справі № 2-181/09 фактично ставлять процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, які не можуть бути окремим предметом позовних вимог. Питання виконання рішень суду регулюється окремими нормами ЦПК України та нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заявлені позивачами за первісним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, вимоги у вказаній частині не ґрунтуються на нормах матеріального права, та, крім того, не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи зі змісту ст.376 ЦК України позов про знесення самочинного будівництва споруди може бути пред'явлений будь-якою особою, яка вважає, що самочинне будівництво порушує його права. Право на пред'явлення такого позову, безумовно, має особа, якій право володіння і користування земельною ділянкою, на якій зведена споруда, належить на законній підставі. Це випливає зі змісту ст. 391 ЦК України, де закріплено правило, згідно якого власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Такою особою може бути не тільки власник земельної ділянки, але і особа, яка має інше речове право на земельну ділянку.

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29.10.2009 року встановлений порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. Спірний кам'яний паркан на території двора, який позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 зазначений у зустрічній позовній заяві як паркан, що проходить від душу літ.«Р» до навісу літ.«Т», самовільно побудований ОСОБА_3, знаходиться на межі між земельною ділянкою загального користування №1 та ділянкою №3, яка за вищевказаним рішенням була виділена у користування ОСОБА_3

Також, зазначене позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_5 як місце загального користування «сад», на якому розташований самовільно побудований ОСОБА_3 санвузол у збільшеній прибудові літ.«А5», було виділено у користування за рішенням суду від 29.10.2009 року ОСОБА_3 як частина ділянки №2 та не є земельною ділянкою загального користування, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 не має права на користування зазначеною земельною ділянкою.

В той же час, хоча відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 і було здійснено самочинне будівництво вищевказаного паркану та санвузлу у збільшеній прибудові літ.«А5», що не було спростовано нею у судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та побудовами шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести кам'яний паркан на території двора, який на плані зазначено як паркан, що проходить від душу літ.«Р» до навісу літ.«Т» та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити місце загального користування «сад» шляхом знесення самовільно побудованого санвузлу у збільшеній прибудові літ.«А5», оскільки позивачем за зустрічним позовом не надано належних доказів, на порушення вимог ст.60 ЦПК України, що здійснене відповідачем ОСОБА_3 самочинне будівництво порушує її права як суміжного землекористувача та співвласника будинку у той спосіб, що тягне за собою саме знесення цих самочинно побудованих споруд, незважаючи на роз'яснення судом ОСОБА_5 та її представнику правових наслідків вчинення або не вчинення певних процесуальних дій.

З наведених підстав не підлягають задоволенню й зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 про зобов'язання ОСОБА_4 знести самовільно побудовані сараї під літ. «З», «Т», «Е», «О», тамбури літ. «а-6», «а-7», враховуючи також й те, що зазначені побудови, знаходяться на земельній ділянці №4,5, наданій за рішенням суду від 29.10.2009 року у користування ОСОБА_4

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. Аналогічні положення містяться й у ст.119 ЦК Української РСР 1963 року.

Таким чином, враховуючи те, що, як було встановлено судом та зазначалося раніше, гараж літ. «Д», сараї літ. «Г», «Г1», «П», «С», «Б», «Е», навіс літ.«Ж», душ літ.«Р», вбиральня літ. «М» зведені відповідачами за зустрічним позовом за власний рахунок або надані їм у користування за договором про порядок користування жилим будинком між учасниками спільної часткової власності від 23.07.1984 року, а також приймаючи до уваги те, що зазначені споруди розташовані на частках земельної ділянки, наданих у користування за рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 29.10.2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони не знаходяться у загальному користуванні співвласників домоволодіння АДРЕСА_1, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 не набула права користування ними, а відтак зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні гаражем літ.«Д», сараями літ. «Г», «Г1», «П», «С», навісом літ.«Ж», душем літ.«Р», а також зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні сараями літ. «Б», «Е», вбиральнею літ.«М» на території загального двору шляхом вільного доступу не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

З урахуванням усього вищевикладеного у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, санвузлу літ.«А5», зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні гаражем літ. «Д», сараями літ. «Г», «Г1», «П», «С», навісом літ.«Ж», душем літ.«Р», сараями літ. «Б», «Е», вбиральнею літ.«М» на території загального двору шляхом вільного доступу, зобов'язання знести самовільно побудовані сараї літ. «З», «Т», «Е», «О», тамбур літ. «а-6», «а-7» у повному обсязі.

Також, відповідно до положень ст.88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені нею судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн. (Т.1 а.с.1,2).

На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16, 357, 358, 376, 391 ЦК України, ст.ст.118, 119 ЦК Української РСР 1963 року, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про визнання дій неправомірними, усунення перешкод у користуванні підвалом - задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_3, ОСОБА_4 перешкоди у користуванні підвалом літ.«А», розташованим по АДРЕСА_1, який перебуває у загальному користуванні.

Зобов'язати ОСОБА_5 знести клумбу, зведену нею на місти входу до підвалу літ.«А», розташованого по АДРЕСА_1; зняти бетонні перекриття на вході до підвалу літ. «А» по АДРЕСА_1; відновити сходи та двері до входу у підвал літ. «А» по АДРЕСА_1 відповідно до технічної документації.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи по справі: Сімферопольська міська рада, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення паркану, санвузлу літ. «А5», зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні гаражем літ. «Д», сараями літ. «Г», «Г1», «П», «С», навісом літ.«Ж», душем літ.«Р», сараями літ. «Б», «Е», вбиральнею літ. «М» на території загального двору шляхом вільного доступу, зобов'язання знести самовільно побудовані сараї літ. «З», «Т», «Е», «О», тамбур літ. «а-6», «а-7» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: