Справа № 2-0107/175/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Воробйової С.О.,
при секретарі - Жабенко І.М.,
за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи по справі: Виконавчий комітет Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в особі відділу по справам дітей, Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у участі у її вихованні, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи по справі: Виконавчий комітет Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в особі відділу по справам дітей, Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя, збільшивши позовні вимоги у порядку ст.31 ЦПК України, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у участі у її вихованні, стягнення моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що від шлюбу з відповідачем у них народилась дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак спільне життя з ОСОБА_4 не склалося, у зв'язку з чим 17.11.2009 року шлюб між ними було розірвано. Дочка залишилася проживати з матір'ю за їх усною домовленістю, оскільки ОСОБА_4 обіцяла йому надавати можливість бачитися з дитиною та приймати участь у її вихованні. Однак, відповідач не дотрималась своїх обіцянок та почала без будь-яких причин відмовляти йому у побаченнях з дочкою. Внаслідок чого позивач був змушений звернутися до органу опіки та піклування при Виконавчому комітеті Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя з заявою про встановлення режиму побачень з дитиною, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 28.01.2010 року, яким встановлено наступний режим побачень з дитиною: по вихідних з 9-00 до 13-00 годин, по буднях - за погодженням з матір'ю забирати дитину з дитячого садочку. Але у порушення норм ст.ст.151,158 СК України та вказаного рішення комісії ОСОБА_4 усілякими засобами перешкоджала зустрічам та спілкуванню позивача з дитиною у встановлений час або будь-який інший час. При цьому, позивач наголошує, що вищевказане рішення комісії було прийнято з урахуванням побажань матері дитини, в той час, як побажання позивача було проігноровано. Позивачем неодноразово за участю свідків складалися акти на підтвердження фактів створення відповідачем перешкод йому у побаченні з дитиною, а саме 30.01.2010 року, 31.07.2010 року, 01.08.2010 року, 06.08.2010 року. Надалі, позивач у 2011 році звернувся до Виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя із заявою про перегляд попереднього рішення та встановлення нового або зміну режиму його побачень з дочкою з урахуванням інтересів матері дитини, за результатами розгляду якої орган опіки та піклування згідно протоколу №3 від 24.02.2011 року фактично відмовився переглядати своє рішення та запропонував позивачу звернутися до суду. На неодноразові спроби позивача зустрітися з дочкою відповідач чинить перешкоди та не має намірів виконувати рішення органу опіки та піклування. Позивач зазначає, що він сумлінно та добровільно виконує свої батьківські обов'язки по утриманню дитини, шляхом своєчасних щомісячних виплат аліментів, прийняття участі у додаткових витрат, таких як, оплата дитячого садочку, що підтверджується розписками відповідача та банківськими квитанціями. Усі вказані дії відповідача позивач вважає незаконними та такими що порушують правові норми ст.ст.141,151,153,157,159 СК України. На підставі викладеного, позивач просить суд усунути йому перешкоди у спілкуванні з його дочкою ОСОБА_5, які чинить ОСОБА_4, і встановити такі способи його участі у вихованні дитини: систематичні побачення ОСОБА_3 з його дочкою ОСОБА_5 щотижня по суботах з 10-00 до 20-00 годин за межами місця проживання дитини та без присутності ОСОБА_4; побачення ОСОБА_3 з його дочкою ОСОБА_5 протягом однієї повної доби кожного тижня (конкретний день у тижні погоджується щотижня з матір'ю дитини) з відвідуванням ОСОБА_5 місця проживання ОСОБА_3 та ночівлею у ньому без присутності ОСОБА_4; проведення один раз на рік спільного відпочинку ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_5 протягом до 24 днів без присутності ОСОБА_4 із можливим тимчасовим виїздом за межі України. Також, позивач просив зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати йому у спілкуванні з його дочкою ОСОБА_5; зобов'язати ОСОБА_4 передавати йому ОСОБА_5 у кожному випадку, коли ОСОБА_4 від'їжджає з місця проживання без ОСОБА_5 на строк більше двох днів незалежно від причин. Крім того, позивач зазначив, що вищенаведеними порушеннями вимог закону ОСОБА_4 завдала йому суттєву моральну шкоду, оскільки він фактично протягом усього 2010 та початку 2011 років був позбавлений нормального, систематичного спілкування з власною дитиною, також, розраховуючи на законні побачення з донькою позивач марно витрачав особистий вільний час, оскільки не міг нічого планувати на вихідні дні, однак внаслідок незаконних дій матері дитини не отримував побачень і після цього не міг нормально проводити вихідні. Моральну шкоду, спричинену внаслідок ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м .Сімферополя від 28.01.2010 року, позивач оцінує в одну гривню, яку просить суд, посилаючись на ст.158 СК України, стягнути з відповідача на його користь у якості відшкодування моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач та його адвокат ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням їх збільшення, по тих же підставах та просили позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач та її адвокат позовні вимоги визнали частково, пояснивши, що відповідач не створювала перешкод у спілкуванні або зустрічах батька з дитиною та згодна на побачення позивача з дочкою 1-2 рази на тиждень в її присутності, але заперечувала проти ночівлі дитини у батька та їх виїзду за кордон, посилаючись на стан здоров'я дитини.
Представник третьої особи - Виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача у частині надання побачень відповідача з дочкою без присутності матері дитини та її виїзду з ним за кордон без присутності матері, просив ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини та висновку виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя як органу опіки та піклування від 22.02.2012 року.
Представник третьої особи - Виконавчого комітету Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в особі відділу по справам дітей у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.
Судом не встановлені обставини, які, відповідно до ч.2 ст.174 ЦПК України, перешкоджали би прийняттю судом визнання позову відповідачем у вищезазначеній частині.
Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню по наступних підставах.
Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, сторони мають малолітню дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якої, позивач ОСОБА_3 записаний батьком дитини (а.с.27).
17.11.2009 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано (а.с.28).
Після розлучення сторони проживають окремо та їх малолітня дочка ОСОБА_5 мешкає з матір'ю, що не спростовується сторонами у справі, у зв'язку з чим, не підлягає доказуванню відповідно до положень ст.61 ЦПК України.
При цьому, батько дитини - позивач ОСОБА_3, бажає також приймати участь у вихованні дитини, не тільки матеріально (кошти на утримання дочки він сплачує шляхом щомісячних виплат аліментів, оплати дитячого садочку, медичних ліків, придбання одягу, відвідування культурних закладів, що підтверджується розписками відповідача та банківськими квитанціями (а.с.16,15,19-22) а також, у зв'язку з наявністю у малолітньої ОСОБА_6 медичних проблем, пов'язаних із затримкою мовного розвитку, позивач сплачував послуги логопеду (а.с.17-18)), але й особисто в спілкуванні.
Проте, вирішити це питання у сторін мирним шляхом не вдається. В такому разі порядок та спосіб участі батьків у вихованні дитини встановлює суд.
Як вбачається з виписки із протоколу комісії з питань захисту прав дитини відділу у справах дітей, сім'ї та молоді Железнодорожної районної ради м. Сімферополя від 28.01.2010 року було встановлено дні побачень ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_5 щотижня по суботах та неділях з 09-00 до 13-00 годин, а також по буднях (забирати дитину з дитячого садку) за домовленістю з матір'ю дитини - ОСОБА_4 (а.с.8).
Згідно виписки із протоколу №3 засідання комісії з питань захисту прав дитини тієї ж установи від 24.02.2011 року за заявою ОСОБА_3 про перегляд рішення комісії від 28.01.2010 року щодо встановлення нового порядку побачень з дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: по вихідних з 10-00 до 14-00 годин без присутності матері дитини; не менше одного разу на тиждень (за домовленістю з ОСОБА_4 за місцем проживання батька з ночівлею дитини, ОСОБА_3 для вирішення спору про участь у вихованні доньки ОСОБА_3 рекомендовано звернутись до суду (а.с.10).
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 пояснили, що були присутніми, коли позивач приходив до ОСОБА_4 для зустрічі з дитиною, але їх не було вдома, про що ними були складені відповідні акти, а також пояснили, що ОСОБА_3 порядна, спокійна людина, турботливий батько. Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3, який є її сином, має нормальні стосунки з дочкою, ніколи не проявляв до неї агресії, а також зазначила, що дитина часто хворіє та має проблеми з мовним розвитком. Аналогічні пояснення були надані й позивачем ОСОБА_3, який був допитаний згідно його клопотання, відповідно до положень ст.62 ЦПК України, у судовому засіданні як свідок.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
На підставі ч.ч.1,3 ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Форми і методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (ст.52), Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ст.ст.8,12,16,19,31), Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року.
Відповідно до положень ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитини, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Вирішуючи дане питання, суд бере до уваги та за основу висновок виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, як органу опіки та піклування, про розгляд питання щодо встановлення порядку участі батька - ОСОБА_3 у вихованні дочки ОСОБА_5 від 22.02.2012 року. Згідно висновку рекомендовано наступний порядок
побачень батька ОСОБА_3 з його малолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: щотижня по середам з 15-00 до 18-00 годин; по суботах з 15-00 до 20-00 годин у присутності матері, а у випадку неможливості побачення у вказаний час - день та час замінити на інший за попередньою домовленістю (а.с.136-137).
Позивачем не доведено, що названий висновок є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини сторін.
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали спілкуванню батька ОСОБА_3 з малолітньою донькою. Здійснення ОСОБА_3 батьківських прав, зокрема, щодо спілкування з дочкою, не суперечать її інтересам.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги позивача про встановлення порядку побачень з дочкою, визначивши спосіб участі його у вихованні малолітньої дочки - ОСОБА_5, призначивши зустрічі з дочкою щотижнево по середам з 15-00 до 18-00 годин, по суботах з 15-00 до 20-00 годин у присутності матері ОСОБА_4, враховуючи вік дитини, стан її здоров'я, оскільки як убачається з матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні дитина має розлад психіко-мовного розвитку, у зв'язку з чим потребує постійного догляду за нею (а.с.156-159), а також висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 22.02.2012 року.
В інший частині позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення порядку побачень з дочкою не підлягають задоволенню, оскільки це суперечить інтересам малолітньої дитини.
Також, суд наголошує на тому, що згідно з ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. При цьому, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (ч.3 ст.157 СК України). Враховуючи дану норму статті, суд зобов'язує ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та спілкуванні із малолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В той же час, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 за недоведеністю, оскільки позивачем не надано належних доказів її наявності.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн.
На підставі викладеного, ст.52 Конституції України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року, ст.ст.141,151, 153, 157, 159 СК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи по справі: Виконавчий комітет Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в особі відділу по справам дітей, Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя в особі Служби у справах дітей Київської районної ради м. Сімферополя, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у участі у її вихованні, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_3 час спілкування із малолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щотижнево по середам з 15-00 до 18-00 годин, по суботах з 15-00 до 20-00 годин у присутності матері ОСОБА_4.
Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_3 перешкоди у вихованні та спілкуванні із малолітньою дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 22,75 грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_4, що відповідно до ч.4 ст.159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: