КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2012 № 52/438
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі Чуприні І.В., у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача: Сметаненко А.О., Шлома Т.В.
від відповідача: Дорійчук Р.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон»
на рішення господарського суду міста Києва
від 19.12.2011року (дата підписання - 27.12.2011 року)
у справі № 52/438 (суддя - Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс»
про стягнення 30 520,00 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» про стягнення 30 520,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2011року (дата підписання - 27.12.2011 року) у справі № 52/438 (суддя - Чебикіна С.О.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Компанія-Астіон» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення господарського суду міста Києва скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, а також невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, дійсним обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що строк виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з поставки товару не настав. Крім цього, судом залишені поза увагою наявні в матеріалах справи лист від 05.08.2010 року та претензію від 12.08.2011 року про сплату заборгованості у сумі 43 520,00 грн. і 30 520,00 грн. відповідно.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.04.2012 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 року № 01-22/1/1 «Про зміну складу колегії суддів» до складу судової колегії для розгляду даної справи замість судді Алданової С.О. було внесено суддю Кропивну Л.В.
У судовому засіданні 23.04.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 16.05.2012 року.
16.05.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником апелянта були подані письмові пояснення у справі, у яких останній підтримав вимоги апеляційного оскарження.
У судове засідання 16.05.2012 року з'явилися представники сторін.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Як встановлено місцевим господарським судом, між позивачем та відповідачем виникли договірні відносини, на виконання яких, як вбачається з платіжних доручень № 164, № 892 від 07.06.2010 року, позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 43 520,00 грн. у рахунок передоплати за 68 т цементу М-400 згідно рахунку-фактури № МС-0000050 від 07.06.2010 року.
Однак, звертаючись до господарського суду з позовом, ТОВ «Компанія-Астіон» зазначило, що в порушення взятих зобов'язань, оплачений товар відповідачем поставлено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до нього з листом б/н від 05.08.2010 року, у якому просив повернути сплачену суму попередньої оплати - 43 520, 00 грн.
Оскільки відповідачем була повернута лише частина вказаних грошових коштів у сумі 13 000,00 грн., 12.10.2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою повернути решту суми у розмірі 30 520,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 9583 від 12.10.2011 року, яка залишена ТОВ «Торгова компанія «Металцемсервіс» без відповіді та без задоволення.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки строк передачі товару не настав, відповідач не порушив взяті на себе зобов'язання з його поставки позивачу, а відтак позовні вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у позові з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ст. 638 вказаного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Аналогічне положення закріплене ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України: господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 164, № 892 від 07.06.2010 року підтверджується сплата позивачем відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 43 520,00 грн. у рахунок передоплати за 68 т цементу М-400 згідно рахунку-фактури № МС-0000050 від 07.06.2010 року.
Статтею 662 ЦК України закріплений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як слідує з пояснень позивача в суді апеляційної інстанції, що не заперечував відповідач, сторони усно погодили умову поставки товару шляхом його самовивозу покупцем.
Згідно зі ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Як вбачається з залізничних накладних №№ 36547182, 36547153, 36547138, а також листа відповідача б/н від 25.06.2010 року, продавець забезпечив наявність на власному складі замовленого покупцем товару, підготував його до передачі останньому та повідомив покупця про можливість самовивозу товару у місячний строк.
Статтею 689 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Утім, з пояснень відповідача слідує, що покупцем у місячний строк з моменту повідомлення про готовність товару не було вчинено дій, спрямованих на одержання товару шляхом його самовивозу. Натомість, листом б/н від 05.08.2010 року останній звернувся до продавця з вимогою про повернення суми попередньої оплати за товар.
За змістом глави 54 ЦК України слідує, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або прийняти вже оплачений товар. Крім того, продавець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Таким чином, у випадку зволікання або відмови покупця від прийняття товару продавець наділений правом на власний розсуд або спонукати покупця прийняти замовлений та оплачений товар, або відмовитися від договору і повернути покупцю сплачену ним суму передплати за товар.
Доказів звернення продавця з позовом про зобов'язання покупця прийняти товар матеріали справи не містять.
Як вбачається з листів відповідача від 27.07.2010 року та 05.08.2010 року, останній повідомив позивача про поступову реалізацію замовленого ним товару іншим особам та повернення суми попередньої оплати на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія-Астіон».
Наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку ТОВ «Компанія-Астіон» підтверджується часткове повернення відповідачем попередньої оплати за товар у розмірі 13 000,00 грн.
Таким чином, беручи до уваги дії відповідача з реалізації товару та часткового повернення сплаченої позивачем суми передплати, що свідчить про відмову продавця від договору в цілому, а також враховуючи, що право власності на товар зберігається за продавцем, колегія суддів дійшла висновку про неправомірне утримання останнім грошових коштів та наявності обов'язку з їх повернення.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Разом з цим, докази повернення відповідачем позивачу частини суми попередньої оплати за товар в розмірі 30 520,00 грн. в матеріалах справи відсутні та ТОВ «ТК «Металцемсервіс» не надані.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про передчасність позовних вимог, не дослідивши при цьому обставин справи стосовно неправомірності утримання грошових коштів.
Одночасно колегія суддів зазначає, що продавець не позбавлений права звернутися до суду з позовом про стягнення з покупця вартості послуг зі зберігання товару до моменту його відмови від договору.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» та скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року у справі № 52/438 про відмову у позові.
В силу ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року у справі № 52/438 скасувати повністю.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» 30 520,00 грн. заборгованості, 305,20 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» з Державного бюджету України 130,00 грн. надлишково сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 86 від 22.07.2011 року.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Металцемсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Астіон» 804,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.
7. Матеріали справи скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Кропивна Л.В.
Рудченко С.Г.