КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2012 № 22/474
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Сотнікова С.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря: Волошиній З.В.
за участю представників сторін:
від позивача: представник - ОСОБА_2 ( за довіреністю), ОСОБА_3 ( за довіреністю).
від відповідача: представник - ОСОБА_4 ( за довіреністю).
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія Провіта»
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2012р.
у справі № 22/474 (суддя: Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія Провіта»
до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»
про стягнення коштів.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 22/474 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради 7, ідент. код 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна 7, ідент. код 31704186) 156 657, 49 грн. суми виплаченого страхового відшкодування на умовах Генеральної угоди № 300/09-00049 від 02.03.2006р., 3 082, 19 грн. (три тисячі вісімдесят дві гривні 19 копійок) судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ТОВ «Страхова компанія Провіта» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 22/474 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Банк Форум» 1 243 372,94 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Банк Форум» 1 243 372,94 грн., а також стягнути судовий збір на суму 27991,97 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 12434,00 грн. судовий збір за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 року відкрито апеляційне провадження у справі № 22/474 та призначено до розгляду на 22.05.2012 р.
26.04.2012р. через загальний відділ документального забезпечення суду надійшов відзив від відповідача на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Страхова компанія "Провіта" (позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"( відповідач) 1 385 045, 50 грн. згідно з умовами Генеральної угоди № 300/09-00049 страхування кредитного портфелю банка від 02.03.2006р..
Крім того, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 1 400 944, 68 грн.
Рішенням від 23.03.2012 р. господарський суд м.Києва задовольнив позовні вимоги позивача частково та вирішив стягнути з Відповідача 156 225,83 грн. у частині стягнення 1 243 372,94 грн. відмовлено у зв'язку із закінченням термінів позовної давності.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог господарський суд м.Києва у своєму
рішенні по суті спору визнав право Позивача на стягнення коштів з Відповідача, однак
відмовив у задоволені позовних вимог з підстав пропуску Позивачем по частині позовних
вимог на суму 1 243 372,94 грн., строку позовної давності.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду №22/474 від 23.03.2012 р. щодо відмови у задоволені позовних вимог на суму 1 243 372,94 грн., з підстав пропуску Позивачем строків позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем та Відповідачем була укладена Генеральна Угода страхування кредитного портфелю банку №300/09-00049 від 02.03.2006 р. (далі - Генеральна угода страхування).
Страхувальником за Генеральною угодою страхування виступив Відповідач. Об'єктом страхування - майнові інтереси Відповідача, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням йому збитків внаслідок часткового або повного неповернення Позичальниками Відповідача грошових сум в обумовлені кредитними договорами терміни, які відносяться до кредитного портфелю, визначеного у кожному окремому договорі до Генеральної угоди страхування.
На підставі Генеральної угоди страхування були укладені договори, що є невід'ємною частиною Генеральної угоди: №1 від 06.08.2007 р., №2 від 06.04.2006 р.,№ З від 05.05.2006 р., № 4 від 05.06.2006 р., № 5 від 05.07.2006 р., № 6 від 05.08.2006 р., № 8 від 05.09.2006 р., № 9 від 05.10.2006 р., № 10 від 05.11.2006 р., № 11 від 05.12.2006 р.,№ 12 від 05.01.2007 р., № 13 від 05.02.2007 р., № 14 від 05.03.2007 р., № 15 від 05.04.2007р., № 16 від 05.05.2007р., № 17 від 05.06.2007 р., № 18 від 09.07.2007 р., № 19 від 05.08.2007 р., додатками до яких є реєстри позичальників.
Страховими ризиками за договорами є ризики понесення збитків Відповідачем через невиконання або неналежне виконання Позичальниками своїх зобов'язань перед Відповідачем по поверненню кредитів та відсотків за ними в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами внаслідок неплатоспроможності або смерті Позичальника.
На виконання пункту 10.4.3 Генеральної угоди страхування Позивач виплатив Відповідачу, як страхувальнику, за період дії Генеральної угоди страхування в результаті настання страхового випадку -неповернення Позичальниками Відповідача кредитів та відсотків по ним в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами, страхове відшкодування на загальну суму 1 517 136,21 гривень.
Судом першої інстанції було встановлено і сторони з цим погодилися, що на виконання вимог пункту 12.5 Генеральної угоди страхування, Відповідач повернув Позивачу кошти на суму 115 506,20 грн., що були отримані ним від його Позичальників вже після того, як Позивач перерахував Відповідачу страхове відшкодування.
З урахуванням повернутої Відповідачем Позивачу суми 115 506,20 грн. борг Відповідача перед Позивачем становить 1399 598,77 грн.
Пункт 10.2.9 Генеральної угоди передбачає зобов'язання Страхувальника (Відповідача) у разі погашення Страховиком (Позивачем) суми заборгованості Позичальника передати Страховику (Позивачу) права вимоги в межах фактично отриманого страхового відшкодування для чого передати всі документи для реалізації права вимоги, згідно з вимогами чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати Страховику всі документи для реалізації права вимоги; у разі пред'явлення вимог про відшкодування збитків по страховому випадку сприяти Страховику в реалізації права регресу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перехід права вимоги до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки передбачається ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування". Суд першої інстанції у рішенні також зазначає, що Відповідач мав передати Позивачу всі документи для реалізації права вимоги відповідно до вимог п.1.2.9 Генеральної угоди страхування протягом 3-х робочих днів.
Колегія суддів вважає, що позивач мав право вимоги і воно встановлено законом, однак
скористатися таким правом Позивач не зміг із-за відсутності документів, які йому не передав Відповідач.
Суд першої істанції у своєму рішенні вказує, що Відповідачем не надані суду належні докази виконання Відповідачем свого обов'язку, зазначеного у п.10.2.9 Генеральної угоди страхування, щодо передачі документів.
Відповідно до вимог ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За правилами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Таке ж зобов'язання передбачене і п.10.2.9 Генеральної угоди страхування.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що оскільки Відповідач не виконав вимог п.10.2.9 Генеральної угоди страхування і не передав Позивачу необхідні документи, що було судом встановлено, то згідно з вимогами пункту 12.5 Генеральної угоди страхування Відповідач, зобов'язаний повернути Позивачу, суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 5-ти робочих днів з моменту невиконання своїх обов'язків з надання документів, що є у наявності Відповідача, необхідних для здійснення Позивачем права вимоги до винних осіб.
Суд першої інстанції визнав, що вказана вимога Генеральної угоди страхування Відповідачем не виконана.
Згідно з вимогами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання. Стаття 526 ЦК України, стаття 193 ГК України вказують, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно із ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки Відповідач не виконав своїх зобов'язань передбачених Генеральною угодою страхування, Позивач 14.06.2011 р. направив Відповідачу вимогу про надання Позивачу документів, необхідних для реалізації ним права вимоги до винних осіб в місячний термін з дати отримання вимоги або повернення виплаченого страхового відшкодування, однак ні документів ні грошей Позивач не отримав.
У своєму поясненні Відповідач визнає, що право Позивача було порушене, однак просив суд першої інстанції застосувати до частини позовних вимог позовну давність, про що подає відповідну заяву і суд задовольняє цю заяву застосувавши позовну давність до вимог на суму 1 243 372,94 грн.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно вирахуваний початок перебігу терміну позовної давності, а отже рішення суду і з цього питання є незаконним та необґрунтованим.
Стаття 256 ЦК України вказує, що позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальну позовну давність тривалістю три роки. Стаття 261 ЦК України встановлює початок перебігу позовної давності.
Відповідно до абзацу пункту 5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Правило абзацу 2 частини 5 ст.261 ЦК України застосовується з урахуванням ч.2 ст.530 ЦК України. Коли строк чи термін виконання зобов'язання не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому боржникові надається пільговий строк тривалістю сім днів. Зі спливом цього строку починається перебіг строку позовної давності.
Генеральна угода страхування встановлює строки виконання зобов'язань Відповідача про передачу документів Позивачу, для використання ним права на регрес (п. 10.2.9), а також у п.12.5 встановлює строки виконання зобов'язання Відповідачем про повернення ним страхового відшкодування у разі невиконання ним вимог п. 10.2.9.
Однак в Генеральній угоді страхування не встановлені строки в які Позивача зобов'язаний звернутися до Відповідача з вимогою щоб останній виконав його зобов'язання передбачені п. 10.2.9 та 12.5 Генеральної угоди страхування
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що з урахуванням положень ст.ст. 261, 530 Цивільного кодексу України, п. 26 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. №01-8/211, а також враховуючи відправлення Позивачем вимоги від 14.06.2011 р., посилання суду у своєму рішенні від 23.03.2012 року на подачу позову з пропуском строку позовної давності є безпідставним.
Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012р. - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія Провіта» на рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 22/474 задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2012 року у справі № 22/474 скасувати. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради 7, ідент. код 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна 7, ідент. код 31704186) 1 385 045,50 (один мільйон триста вісімдесят п'ять тисяч сорок п'ять) гривень 50 коп. згідно з умовами Генеральної угоди № 300/09-00049 страхування кредитного портфелю Банка від 02.03.2006р. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради 7, ідент. код 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна 7, ідент. код 31704186) судовий збір на суму 27991 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 97 коп. за подачу позовної заяви, судовий збір 12434 (дванадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн.. 00 коп. за подачу апеляційної скарги.
Матеріали справи №22/474 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді Сотніков С.В.
Разіна Т.І.