КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 01/5026/847/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Моторного О.А.

суддів: Кошіля В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі - Браславській А.В.,

від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль": Мочинський А.В,

від інших учасників процесу: не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Горобина" та Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 (суддя Чевгуз О.В.)

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Сатурн Сервіс"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5

про визнання банкрутом.

Встановив:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2011 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на все майно боржника.

Ухвалою від 21.04.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Легкого Тараса Івановича.

Після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство боржника в газеті "Голос України" від 11.05.2011 №83 (5083) минув встановлений строк для подачі до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника.

Розпорядником майна подано суду реєстр вимог кредиторів та судом призначено попереднє засідання.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 у справі № 01/5026/847/2011 за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс" про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 серед інших визнано вимоги:

- публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" на суму 29 356 908,74 грн. із включенням у першу чергу задоволення, відмолено у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" на суму 5 835 791,84 грн.;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 19 929,70 грн., відмовлено у визнанні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 34 053,84 грн., зобов'язано розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів розмір неустойки товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 1 134,08 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відмови ПАТ „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 5 835 791,84 грн., останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в цій частині та визнати заявлені ним вимоги у розмірі 35 192 700,58 грн. із включенням їх до першої черги задоволення.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ "Горобина", останнє звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу в цій частині та прийняти ухвалою, якою задовольнити кредиторські вимоги ТОВ "Горобина" на загальну суму 57 038,78 грн., з яких - 21 062,78 грн. по договору постачання алкогольної продукції від 01.01.2009 № 850 згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011 по справі №09/5026/559/2011 та 35 976,00 грн. по договору постачання алкогольної продукції №914/10 від 11.10.2010.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 № 02-15/244 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ», у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Гарник Л.Л. у відпустці, було призначено повторний автоматичний розподіл по даній справі.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 № 02-15/251 „Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв'язку із недопустимістю повторної участі головуючого судді (судді-доповідача) Дзюбка П.О. в розгляді справи, призначено повторний автоматичний розподіл по даній справі..

Відповідно до автоматичного розподілу справ Київського апеляційного господарського суду справа № 01/5026/847/2011 передана на розгляд до колегії у складі суддів: Моторного О.А. - головуючий, Кошіля В.В., Шапрана В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.05.2012 розгляд апеляційних скарг призначено на 17.05.2012.

В ході розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 17.05.2012 було оголошено перерву до 24.05.2012. Зокрема, за клопотанням представника ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", ухвалою суду від 17.05.2012 продовжено строк вирішення спору по даній справі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 серед інших визнано вимоги:

- публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" на суму 29 356 908,74 грн. із включенням у першу чергу задоволення, відмолено у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль" на суму 5 835 791,84 грн.;

- товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 19 929,70 грн., відмовлено у визнанні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 34 053,84 грн., зобов'язано розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів розмір неустойки товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на суму 1 134,08 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно заяви ТОВ "Горобина", заборгованість на суму 35976,00 грн. виникла на підставі договору поставки алкогольної продукції №914/10/-ВУ від 11.10.2010, а вимоги на суму 19141,62 грн. на підставі договору №850 від 01.01.2009.

Як вбачається з рішення господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 по справі №13/5026/814/2011, яке набрало законної сили, у задоволенні позову ТОВ "Горобина" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 39407,23 грн. заборгованості та санкцій за договором постачання алкогольної продукції від 11.10.2010 року №914/10/-ВУ відмовлено повністю.

Рішенням від 11.05.2011 по справі №09/5026/559/2011 повністю відмовлено у задоволенні позову про стягнення 20855,95 грн., у тому числі: 19141 грн. 62 коп. боргу з оплати за поставлений товар, 1467 грн. 33 коп. договірної пені, 247 грн. 00 коп. три проценти річних, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за договором постачання алкогольної продукції від 01 січня 2009 року №850.

Рішення господарського суду Черкаської області по справі №09/5026/559/2011 про відмову у позові щодо стягнення заборгованості за договором, скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011: з боржника стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" 19141,62 грн. боргу, 1134,08 грн. пені, 247,00 грн. 3% річних та 540,08 грн. судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно із п. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає правомірним визнання господарським судом першої інстанції вимог ТОВ "Горобина" тільки в тій частині, які були стягнуті постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011по справі №09/5026/559/2011, а саме на суму 19 929,70 грн.

До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що окремо до реєстру вимог кредиторів належить внести розмір неустойки (штрафу, пені) ТОВ "Горобина" на суму 1134,08 грн.

В решті кредиторських вимог слід відмовити, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 по справі №13/5026/814/2011 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Горобина" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 39407,23 грн. заборгованості та санкцій за договором постачання алкогольної продукції від 11.10.2010 №914/10/-ВУ.

Доводи, наведені ТОВ „Горобина" в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Що стосується апеляційної скарги ПАТ „Райфайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної філії публічного акціонерного товариства „Райфайзен Банк Аваль", в якій останнє просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині відмови кредиторських вимог до боржника на суму 5 835 791,84 грн. та визнати заявлені ним вимоги у розмірі 35 192 700,58 грн. із включенням їх до першої черги задоволення, то колегією суддів слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду із кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 37178681,92 грн.

Однак, пізніше банком в порядку ст. 22 ГПК України було подано клопотання, відповідно до якого останній просив включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів у розмірі 35 192 700,58 грн., з яких 25 281 613,56 грн. - загальна заборгованість за тілом кредиту, 2 581 335,47 грн. - пеня, 7 329 781,49 грн. - за відсотками.

В обґрунтування заявленого клопотання банк посилався на те, що ним у заяві було допущено описку і зазначено, що загальний розмір кредиторських вимог до боржника складає 37 178 681,92 грн. при фактичній загальній заборгованості 35 192 700,58 грн.

Розглянувши вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", суд першої інстанції погодився з запереченнями боржника та дійшов висновку, що наданими банком матеріалами підтверджуються вимоги на суму 29 356 908,74 грн.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися із вищенаведеним висновком суду, беручи до уваги наступне.

В доведення розміру своїх кредиторських вимог, Банком до заяви про визнання кредитором, було додано наступні документи:

- копія генеральної кредитної угоди № 010/02-5/225-05/г від 15.12.05 зі змінами та доповненнями,

- копія кредитного договору № 010/05-02/055-07 від 23.08.07 із змінами та доповненнями,

- копія кредитного договору № 010/05-02/055-07. від 25.11.09 із змінами та доповненнями,

- копія кредитного договору № 010/05-02/060-08 від 18.07.08 із змінами та доповненнями,

- копія кредитного договору № 010/05-02/060-08. від 19.11.09 із змінами та доповненнями,

- копія кредитного договору № 010/05-02/026-09 від 17.11.09 із змінами та доповненнями,

- копія договору овердрафту № 015/05-02/012-08 від 18.07.08 із змінами та доповненнями,

- копія договору застави № 010/02-5/225-05з-3 від 23.12.09,

- копія договору застави № 010/02-5/225-05з-9 від 18.07.08,

- копія договору іпотеки № 010/02-5/225-05 з-4 від 21.12.05,

- копія договору застави майнових прав № 010/02-5/225-05 з8 від 17.11.09,

- копія договору застави майнових прав № 010/02-5/225-05 з-7 від 17.11.09,

а також поденні розрахунки сум заборгованості ОСОБА_5 окремо по кожному кредитному договору

Стосовно договору № 010/05-02/055-07 від 23.08.2007.

23.08.2007 між Банком та Боржником було укладено кредитний договір № 010/05-02/055-07, за умовами п.1.1. якого кредитор на положеннях цього договору, відкриває Позичальнику невідновлювану кредитну лінію у сумі 713 800,000 дол. СІЛА строком до 18.08.12. Згідно п. 1.2. Позичальнику було встановлено відсоткову ставку в розмірі 11,25% річних.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 010/05-02/055-07 від 23.08.2007 Банком було відкрито Позичальнику невідновлювану кредитну лінію у сумі 1 250 000,00 дол. США. В свою чергу відкриття невідновлюваної кредитної лінії не передбачає обов'язок Банку надавати одразу всю суму кредитних коштів, а передбачає право Позичальника використовувати кредитні кошти в межах наданого ліміту та, відповідно, сплачувати за те відсотки, які нараховуються на фактичний залишок. Відсоткова ставка змінилась на 12,25 (п. 1.2).

Кредитний ліміт в розмірі 581 615 дол. США та відсоткові ставки в розмірі 4,5% та 7,75% (разом 12,25%) були встановлені додатковою угодою № 2 від 13.07.2009 (п. 1.2), крім того п. 4. вказаної угоди було також передбачено, що відсотки, які нараховані з 27.11.08 по 12.03.10 позичальник має сплатити не пізніше 12.10.2009. Згодом, угодою №3 від 12.10.2009 було змінено строк дії пільгової відсоткової ставки, а тому дія додаткової угоди № 2 була припинена на дату її укладення.

Угодою № 4 від 13.03.2010 було черговий раз змінено Позичальнику порядок сплати відсотків, а саме змінено п. 1.2. кредитного договору № 010/05-02/055-07 - «проценти по кредитному договору № 010/05-02/055-07 від 23.08.2007 нараховані та несплачені Позичальником за період з 27.11.2008 по 12.03.2010 Позичальник сплачує не пізніше 12.09.2010.

Як зазначає банк, заборгованість за відсотками та тілом кредиту з 25.11.2009 по 13.09.2010 відсутня, оскільки 25.11.09 між Банком та Позичальником було укладено кредитний договір № 010/05-02/055-07. Цільове призначення кредиту - купівля іноземної валюти в розмірі достатньому для погашення поточної заборгованості за кредитним договором № 010/05-02/055-07 від 23.08.07. Розмір заявлених позичальником коштів складав 4 751 794,55 грн., що давало можливість здійснити повне погашення поточної валютної заборгованості ОСОБА_5 по вказаному кредитному договору, яка складала 581 615,00 дол. США. Згодом - 13.09.2010, відповідно до умов додаткової угоди №4 від 13.03.2010, Банк виніс несплачену боржником суму відсотків на рахунок простроченої (п. 1 додаткової угоди № 4 від 13.03.10) вказана сума склала 56 204,55 дол. США.

Таким чином, з 13.09.2010 за боржником рахується заборгованість по сплаті відстрочених відсотків за кредитним договором № 010/05-02/055-07 від 23.08.2007 в розмірі 56 204,55 дол. США. Крім того, оскільки дія кредитного договору не була припинена, а тому за порушення його умов Банком було донараховано боржнику пеню в розмірі 5 274,76 дол. США. Всього - 61 479,31 дол. США, що по курсу НБУ станом на 03.06.2011 становить 489 707,30 грн.

Стосовно договору № 010/05-02/055-07. від 25.11.2009.

Відповідно до вимог п. 1.2.1 Договору на період з 25.11.2009 по 12.03.2010 (включно) плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 7,75 %, а згідно п. 1.2.2. з 25.11.2009 по 12.03.2010 плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,25% річних. Тобто разом виходить 21% річних. Але відсотки, вказані у п. 1.2.1 Позичальник сплачує щомісячно, а проценти вказані у п. 1.2.2., нараховані та неоплачені позичальником за період з 25.11.2009 по 12.03.2010, позичальник сплачує не пізніше 12.03.2010.

З 13.03.2010 плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки 21% річних.

В свою чергу додаткової угодою № 1 п. 1.2.1 та 1.2.2. кредитного договору були змінені у наступному порядку:

- П. 1.2.1. З 12.03.2010 по 12.09.2010 відсоткова ставка становила 9%

- П. 1.2.2. З 12.03.2010 по 12.09.2010 - 12%.

Проценти вказані у п. 1.2.1 Позичальник сплачує щомісячно, а проценти вказані у п. 1.2.2., нараховані та неоплачені позичальником за період з 12.03.2010 по 12.09.2010, позичальник сплачує не пізніше 12.09.2010.

З 13.09.10 плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки 21% річних.

Щодо простроченої заборгованості за відсотками станом на 12.09.2010 в розмірі 74 346,86 грн. та станом на 13.09.2010 в розмірі 373 486,17 грн., банк зазначає, що сума в розмірі 299 139,31 грн. - це відстрочені відсотки за період з 12.03.2010 по 12.09.2010 (як було передбачено додатковою угода №1, п 1.2.2).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів не приймає до уваги твердження ліквідатора про те, що банком на період з 25.11.2009 по 12.03.2010 було встановлено позичальнику пільгову відсоткову ставку в розмірі 7,75% річних, а тому розрахунок заборгованості повинен проводитись на підставі зменшеної відсоткової ставки.

Таким чином, загальна сума боргу за договором № 010/05-02/055-07. від 25.11.2009, станом на дату подання банком заяви про визнання кредитором, становить 6 017 711,17 грн.

Стосовно договору № 010/05-02/060-08 від 18.07.2008.

На виконання умов генеральної кредитної угоди № 010/02-05/225-05/г від 15.12.2005, 18.07.2008 між Банком та фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 010/05-02/060-08, за умовами п. 1.1. якої позичальнику було надано кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії у сумі 2 200 000 дол. США, строком до 12.07.2009 зі сплатою 12 відсотків річних. З цільовим призначенням: поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 6.1. договору сторонами було встановлено наступний порядок повернення кредитних коштів:

- до 12.06.2009 в сумі 1 100 000,00 дол. США.

- до 12.07.2009 в сумі 1 100 000,00 дол. США.

Додатковою угодою № 1 від 13.07.2009 сторони змінили строк дії кредитного договору та порядок погашення кредитної заборгованості. Та, дія кредитного договору була продовжена до 12.10.2009.

12.10.2009 додатковою угодою № 2 сторони знову змінили кінцевий термін виконання зобов'язань та їх порядок. Так, кінцевий термін повернення становив 12.03.2010.

13.03.2009 додатковою угодою № 3 сторони знову змінили кінцевий термін погашення боргу-12.09.2010.

Щодо виникнення простроченої заборгованості по відсоткам по кредитному договору, тіло по якому було погашено внаслідок перефінансування, то як пояснив банк апеляційній скарзі, що дійсно 19.11.2009 між Банком та Позичальником було укладено кредитний договір № 010/05-02/060-08.. Цільове призначення кредиту - купівля іноземної валюти в розмірі достатньому для погашення поточної заборгованості за кредитним договором № 010/05-02/060-08 від 18.07.2008. Розмір заявлених позичальником коштів складав 18 084 000,00 грн., що давало можливість здійснити повне погашення поточної валютної заборгованості ОСОБА_5 по вказаному кредитному договору, по вказаному кредитному договору, яка складала 2 200 000 дол. США. Разом з тим, до укладення нового кредитного договору позичальник, на підставі додаткової угоди № 2, отримав відстрочку у сплаті відсотків за період з 27.11.2008 по 12.03.2010, розмір відстрочених відсотків склав 134 784,92 дол. США, згодом додатковою угодою № 3 від 13.03.2010 боржник знову отримав відстрочку у сплаті відсотків до 12.09.2010. Також, за час здійснення заходів щодо рефінансування Позичальник допустив виникнення строкової валютної заборгованості по сплаті відсотків, розмір якої склав 58 315,07 дол. США, а всього 193 099,99 дол. США. В свою чергу, умовами нового кредитного договору не передбачалось погашення відстроченої та строкової кредитної заборгованості.

Таким чином з 13.09.2010 за боржником рахується заборгованість по сплаті відстрочених відсотків за кредитним договором № 010/05-02/060-08 від 18.07.2008 в розмірі 193 099,99 дол. США. Крім того, оскільки дія кредитного договору не була припинена, за порушення його умов Банком було донараховано боржнику пеню в розмірі 18 122,30 дол. США. Всього - 211 222,29 дол. США, що по курсу НБУ станом на 03.06.2011 становить 1 682 470,03 грн.

Стосовно договору № 010/05-02/060-08. від 19.11.2009.

Відповідно до вимог п. 2.1.1 Договору на період з 19.11.2009 по 12.03.2010 (включно) плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 7,75 %, а згідно п. 2.1.2 з 19.11.2009 по 12.03.2010 плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 13,25 % річних. Тобто разом виходить 21% річних. Але проценти, вказані у п. 2.1.1. Позичальник сплачує щомісячно, а проценти вказані у п. 2.1.2., нараховані та неоплачені позичальником за період з 19.11.2009 по 12.03.2010, позичальник сплачує не пізніше 12.03.2010.

З 13.03.2010 плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки 21% річних.

Додатковою угодою № 1 п. 2.1.1 та 2.1.2 кредитного договору були змінені у наступному порядку:

- п. 2.1.1. З 12.03.10 по 12.09.10 відсоткова ставка становила 9%,

- п. 2.1.2. З 12.03.10 по 12.09.10 - 12%.

Проценти вказані у п. 2.1.1 Позичальник сплачує щомісячно, а проценти вказані у п. 1.2.2., нараховані та неоплачені позичальником за період з 12.03.2010 по 12.09.2010, позичальник сплачує не пізніше 12.09.2010.

Стосовно простроченої заборгованості за відсотками станом на 12.09.2010 в розмірі 285 468,24 грн. та станом на 13.09.10 в розмірі 1 433 847,04 грн., банк пояснив, що сума в розмірі 1 148 378,80 грн. - це відстрочені відсотки за період з 12.03.10 по 12.09.10 (як того передбачала додаткова угода №1, п 2.1.2.).

За наведених обставин, не можна погодитись з твердженням ліквідатора, що банком на період з 19.11.2009 по 12.03.2010 було встановлено позичальнику пільгову відсоткову ставку в розмірі 7,75% річних, а тому розрахунок заборгованості повинен проводитись на підставі зменшеної відсоткової ставки.

Отже, загальна сума боргу за договором № 010/05-02/060-08. від 19.11.2009, станом на дату подання банком заяви про визнання кредитором, становить 24 666 652,29 грн.

Крім того, ОСОБА_5 було порушено умови кредитного договору № 010/05-02/026-09 від 17.11.2009, укладеного ним з банком, в результаті чого за позичальником рахується заборгованість в сумі 1 963 054,50 грн. Також, у зв'язку з порушенням позичальником умов договору овердрафту № 015/05-02/012-08 від 18.07.2008, за ним рахується заборгованість в сумі 373 105,29 грн.

В матеріалах справи відсутні і ні боржником, ні арбітражним керуючим не надані суду докази на підтвердження того, що заборгованість за кредитними договорами в розмірі 5 835 791,84 грн. позичальником була погашена чи спростована.

Таким чином, як встановлено колегією суддів, загальна заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 перед ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" становить 35 192 700,58 грн., з яких 25 281 613,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 581 335,47 грн. - пеня, 7 329 781,49 грн. - за відсотками.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду від 19.12.2011 - скасуванню в частині відмови ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 5 835 791,84 грн.

Керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст.105, ст. 106 ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Горобина" залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

3. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 у справі № 01/5026/847/2011 скасувати в частині відмови ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у визнанні кредиторських вимог до боржника на суму 5 835 791,84 грн.

4. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 35 192 700,58 грн., які підлягають до задоволенню у першу чергу.

5. Зобов'язати розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 35 192 700,58 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

6. В іншій частині ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.12.2011 у справі № 01/5026/847/2011 залишити без змін.

7. Копії матеріалів справи № 01/5026/847/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Моторний О.А.

Судді Кошіль В.В.

Шапран В.В.