Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/529/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Крімченко С.А.

Категорія - Грабіж Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Яковлева С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Медведенка Ю.С.,

суддів Яковлєвої С.В, Онуфрієва В.М.,

за участю прокурора Грозана А.В.,

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_4 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта базова загальна середня, проживаючого в АДРЕСА_1, судимого:

- 11.08.2004 року Олександрійським міськрайонним судом за СТ..185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 30.11.2006 року Олександрійським міськрайонним судом за ст.185 ч.2, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 12.04.2007 року Олександрійським міськрайонним судом за ст.185 ч.3, ч.3 ст. 357 КК України до 4 років позбавлення волі.

- 03.09.2009 року звільнений умовно-достроково на підставі постанови Петрівського районного суду на 1 рік 3 місяці 1 день

засуджено за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.04.2007 року і за сукупністю вироків, остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 12.03.2010 року близько 19 год. 45 хв., маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, біля будинку АДРЕСА_2, діючи повторно, шляхом ривку з руки ОСОБА_5 відкрито викрав жіночу сумку вартістю 88 гривен, в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа 3220»в комплекті з зарядним пристроєм, вартістю 160 грн. та гроші в сумі 15 гривен, а всього викрав майна на загальну суму 263 гривни, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму. З викраденим з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок місцевого суду, а справу направити прокурору на додаткове розслідування та звільнити його від відбуття покарання, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справа, оскільки злочин він не вчиняв, телефон не викрадав, а свої первинні показання під час досудового слідства він давав під психологічним тиском.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_4, який підтримав подану апеляцію, думку прокурора, який просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до таких висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, сукупність зібраних доказів була перевірена і проаналізована судом в повному обсязі. Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_4 у скоєні злочину за обставин, зазначених у вироку суду, ґрунтується на сукупності достовірних і узгоджених між собою доказів, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.

Суд першої інстанції правильно критично поставився до показань засудженого на судовому слідстві про те, що зарядний пристрій до телефону він купив на наступний день після того, як знайшов мобільний телефон, так як вони не узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, брата засудженого і оголошеними показаннями свідка ОСОБА_7 , які показали що засуджений пояснював їм, що знайшов зарядний пристрій разом з телефоном ( .с.59).

Не узгоджуються показання засудженого про купівлю зарядного пристрою і з показаннями свідка ОСОБА_8, так як останній пояснив, що дані моделі зарядного пристрою вже не продаються як застарілі та з результатами проведення впізнання предметів від 05.05.2010 року, під час якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала свій мобільний телефон та зарядний пристрій до нього (а.с.66-69).

Доводи засудженого ОСОБА_4 про застосування до нього незаконних методів слідства були в повному обсязі перевірені судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження. Інші дані про те, що до ОСОБА_4 застосовувались незаконні методи слідства, в матеріалах кримінальної справи відсутні.

Призначаючи покарання, районний суд в повній мірі врахував те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий умисний злочин, в період умовно-дострокового звільнення, ніде не працює, не розкаявся, обставини, що пом'якшують покарання не встановлено, а тому правильно дійшов висновку про можливість його виправлення та перевиховання у місцях позбавлення волі у призначений строк.

За таких обставин вирок суду стосовно ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляції засудженого та скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2011 року стосовно ОСОБА_4 -без зміни.

Медведенко Ю.С. Яковлєва С.В. Онуфрієв В.М.