ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2006 Справа № А37/23
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кузнецова І.Л.
суддів: Чимбар Л.О.-доповідач, Швець В.В.
при секретарі: Гайдук Ю.А.
за участю представників
позивача- Поляничко С.Д.
відповідача- Політаєва І.М., Панченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.06р. у справі № А37/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сотер ЛТД", м.Новомосковськ
до Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29 березня 2006 року у справі № А37/23 (головуючий суддя Кеся Н.Б., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сотер ЛТД" (далі- ТОВ "Сотер ЛТД") задоволено частково: визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ( далі- Новомосковська ОДПІ) від 25.10.2005року №0001011701/0 на суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1721,35 грн. та штрафних санкцій в сумі 3442,70 грн., визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ №0002152301/0 від 19.10.05р., в решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідачем Новомосковською ОДПІ було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом невірно застосовано норми Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", а саме : п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону № 889, якою визначено, що о складу загального місячного оподатковуваного доходу включається вартість подарунків. Відповідно п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 названого закону, якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням. Скржник вважає, що стаття 14 вказаного Закону стосується лише правовідносин між фізичними особами.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було призначено до розгляду на 15.06.06р.
Розгляд справи здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до п.6 Розділу У11 Прикінцеві та перехідні положення цього Кодексу.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
На підставі акту перевірки №157/232/20200706 від 19.10.05року Ново московською ОДПІ видані податкові повідомлення - рішення від 25.10.2005року №0001011701/0, яким зобов'язано ТОВ "Сотер ЛТД" сплатити податок з доходів фізичних осіб на суму 3443,89грн, та штрафні санкції на суму 6887,78грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.10.2005року №0002152301/0, яким зобов'язано ТОВ "Сотер ЛТД” сплатити податок на додану вартість на суму 813,0грн. та штрафні санкції на суму 406,50 грн.
Нарахування вказаних платежів згідно з актом перевірки пов'язується з наступними обставинами:
29 грудня 2004 року на загальних зборах учасників ТОВ "Сотер ЛТД" прийняте рішення про дарування квартир, які знаходяться на балансі підприємства, а саме: -квартиру, розташовану за адресою м. Новомосковськ, вул. Горького, 10, кв.8 - Поляничко Валентині Сергіївні;- квартиру, розташовану за адресою м. Новомосковськ, вул. Горького, 10, кв. 17 - Поляничко Дмитру Володимировичу
Згідно договорів дарування від 31.12.2004 року, які були посвідчені приватним нотаріусом Куліш Ю.О., вищезазначені квартири були передані у дар. Інвентаризаційна оцінка квартир переданих у дар складає: Поляничко Д. В. - 11 520,00 грн.; Поляничко В.С. - 11 520,05 грн.
Також, у ході перевірки встановлено, що відповідно відомості нарахування заробітної плати за грудень 2004 рову, на момент обдарування Поляничко Дмитро Володимирович займав посаду менеджера ТОВ „Сотер ЛТД".
За висновком Новомосковської ОДПІ підприємством ТОВ „Сотер ЛТД в порушення вимог ст.4 та п.19.2 ст. 19 не нараховано та не сплачено до бюджету у грудні 2004 року податок з доходу при надані додаткового блага у вигляді квартири менеджеру підприємства Поляничко Дмитру Володимировичу. Сума податку донарахованого за результатами перевірки складає 1 722,54 грн.
Також за фактом надання додаткового блага у вигляді квартири Поляничко Валентині Сергіївні відповідачем нараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 1721,35грн.
20.12.2005 року ТОВ фірма "Сотер ЛТД" звернулося з позовом до господарського суду про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення №0001011701/0 від 25.10.2005року про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій на загальну суму 10331,67 грн. та від І9.10.2005року №0002152301/0 про нарахування податкових зобов'язань на загальну суму 1219,50 грн.
Постановою господарського суду позов задоволено частково.
Апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції правильним та обгрунтованим з наступних підстав.
Як вбачається з апеляційної скарги ДПІ оскаржує постанову господарського суду в частині визнання судом недійсним податкового повідомлення-рішення по факту надання додаткового блага у вигляді квартири Поляничко Валентині Сергіївні, згідно якого відповідачем нараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 1721,35грн.
Господарський суд в постанові обгрунтовано послався на наступні статті Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”:
П.1.2 ст.1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який дає визначення дохіду, як суми будь-яких коштів, вартісті матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі пінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
П.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону, згідно якого до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, сума (вартість,) по дарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з кормами статті 14 цього Закону.
Статтею 14 Закону регулюється оподаткування доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).
В абзаці „е" п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону зазначено, якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
Проте, підпунктом 22.1.5 п.22.1 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що статті 11, 13, 14 набирають чинності з 1 січня 2005 року.
З врахування аналізу вказаних норм Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", господарський суд обгрунтовано прийшов до висновку що правовідносини з отримання доходу у вигляді подарунку, що не пов'язано з трудовими правовідносинами, регулюється статтею 14 Закону, яка не набула чинності, тому нарахування ДПІ податку на суму 1721,35 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 3442,7грн. є безпідставним.
Посилання Новомосковської ОДПІ в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі на те, що стаття 14 вказаного Закону стосується лише правовідносин між фізичними особами, не грунтується на законі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду Дніпропетровської області постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 167, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України , апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.06р. у справі № А37/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ Дніпропетровської області - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л.Кузнецова
Судді: Л.О.Чимбар
В.В.Швець
Ухвала складена в повному обсязі 20.06.2006 року.