Справа № 1628/417/12

Провадження №2/1628/112/12

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" травня 2012 р.                     м. Хорол

Хорольський районний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді –Коновода О.В.,

при секретарі – Вовк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Співдружність» про стягнення коштів за договором про надані юридичні послуги, та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Співдружність» до ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності, акта виконаних робіт, договору про надання юридичних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Співдружність» про стягнення коштів за договором про надані юридичні послуги.

Із зустрічним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Співдружність»до ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності, акта виконаних робіт, договору про надання юридичних послуг.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що 14 липня 2005 року ТОВ ТД «Співдружність»уклало з ним договір, згідно якого він мав виконати ряд робіт правового характеру направлених на відшкодування проведених ТОВ ТД «Співдружність»затрат на поновлення роботи орендованого у СТОВ «Світоч»цегляного заводу за рахунок орендодавця та подальший викуп цегляного заводу у СТОВ «Світоч»за ціною не більше 500000 грн.

Поставлені договором завдання позивач ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, в результаті чого 02 лютого 2007 року відповідач та СТОВ «Світоч»уклали договір купівлі-продажу цегляного заводу.

В зв’язку з повним виконанням покладених згідно договору завдань сторони склали акт, згідно якого робота виконана якісно, прийнята в повному обсязі без зауважень.

Згідно договору в разі визнання орендодавцем проведених затрат ОСОБА_1 мали виплатити 10% від суми. Крім того, в разі продажу цегляного заводу за ціною нижче ніж 500 000 грн. ОСОБА_1 мали сплатити винагороду у вигляді 10% від різниці вартості. В результаті наданих позивачем юридичних послуг, орендодавцем та господарським судом визнано, що ТОВ ТД «Співдружність»провело затрат на поновлення роботи орендованого цегляного заводу в розмірі 267307 грн., оформлено купівлю-продаж цегляного заводу за ціною 402000 грн.

За підрахунками позивача належна йому за договором сума винагороди складає 36531 грн. 70 коп.

Винагорода мала виплачуватися ОСОБА_1 за першою вимогою.

Позивач ОСОБА_1 8 листопада 2007 року звернувся з вимогою проведення розрахунку. Листом від 10 листопада 2007 року йому пообіцяли провести розрахунок цеглою в сезон випалу при нормальній роботі заводу в 2008 році. Позивач погодився на таку пропозицію. Згодом змінилося керівництво заводу. В березні 2010 року позивачу стало відомо про можливе відчуження цегляного заводу і виник ризик втратити зароблені кошти.

Позивач прохає стягнути на його користь з ТОВ ТД «Співдружність»заборгованість по оплаті наданих юридичних послуг в сумі 36531 грн. 70 коп.

Крім того, ТОВ ТД «Співдружність»звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності № 1 від 15.03.2005 року; визнання недійсним Акту виконаних робіт по договору від 14.07.2005 року від 02.11.2007 року; визнання договору від 14.05.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ ТД «Співдружність»про надання послуг недійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що на час підписання договору представник ТОВ ТД «Співдружність»не мав повноважень на укладання договору через закінчення дій довіреності на представлення інтересів товариства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 на задоволені свого позову наполягає, зустрічний позов не визнає.

Представники ТОВ ТД «Співдружність»свої вимоги підтримують, позов ОСОБА_1 не визнають.

Дослідивши докази по справі, врахувавши позиції учасників цивільного процесу, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічні вимоги ТОВ ТД «Співдружність»задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договір, який є обов’язковим для виконання сторонами. Різновидом договору є договір про надання послуг (ст.901 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов»язаний виплатити виконавцю розумну плату.

Стаття 67 ЦК Української РСР 1961 року встановлює, що строк дії довіреності не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення.

Згідно ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог ст. 203 ЦК України.

Судом встановлено, що 14.07.2007 року ОСОБА_2 на підставі доручення від 02.07.2003 року, яке припинило свою дію 02.07.2004 року, та довіреності №1 від 15.03.2005 року /а.с.66/ - уклав від імені ТОВ ТД «Співдружність»з ОСОБА_1 договір на надання юридичних послуг з умовою виплати винагороди за вчинену роботу, а саме мав виконати ряд робіт правового характеру направлених на відшкодування проведених ТОВ ТД «Співдружність» затрат на поновлення роботи орендованого у СТОВ «Світоч»цегляного заводу за рахунок орендодавця та подальший викуп цегляного заводу у СТОВ «Світоч»за ціною не більше 500000 грн.

Поставлені договором завдання позивач ОСОБА_1 виконав в повному обсязі, в результаті чого 02 лютого 2007 року відповідач та СТОВ «Світоч»уклали договір купівлі-продажу цегельного заводу. В зв’язку з повним виконанням покладених згідно договору завдань сторони склали акт, згідно якого робота виконана якісно, прийнята в повному обсязі без зауважень.

Згідно договору в разі визнання орендодавцем проведених затрат ОСОБА_1 мали виплатити 10% від суми. Крім того, в разі продажу цегельного заводу за ціною нижче ніж 500 000 грн. ОСОБА_1 мали сплатити винагороду у вигляді 10% від різниці вартості. В результаті наданих позивачем юридичних послуг, орендодавцем та господарським судом визнано, що ТОВ ТД «Співдружність»провело затрат на поновлення роботи орендованого цегельного заводу в розмірі 267307 грн., оформлено купівлю-продаж цегельного заводу за ціною 402000 грн.

За підрахунками позивача належна йому за договором сума винагороди складає 36531 грн. 70 коп.

Таким чином вартість виконаних робіт складає 36531,70 грн.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому розмірі або більшому розмірі.

Сторони в акті виконаних робіт від 02.11.2007 року домовились, що робота виконана якісно та в повному обсязі і робота приймається без зауважень.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна строна (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошоі тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

В судовому засіданні представники ТОВ ТД «Співдружність» не заперечували факт виконання позивачем ОСОБА_1 договірних зобов”язань перед відповідачем по справі в частині представлення його інтересів у Господарському суді Полтавської області, а заперечували що на час підписання договору представник ТОВ ТД «Співдружність»не мав повноважень на укладання договору через закінчення дій довіреності на представлення інтересів товариства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборту, вимог розумності та справедливості, а ч. 1 ст. 632 ЦК України визначає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, що і було зроблено сторонами по справі під час укладення Договору про надання юридичних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується оплатити виконавцеві зазначену послуги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно ч. 1 ст. 906 даного Кодексу збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плати, підлягають відшкодуванню виконавцеві, у разі нявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до договору про надання юридичних послуг від 14.07.2005 року п.10 одностороння відмова від виконання обов’язків передбачених договором не допускається.

Свої договірні обов’язки у частині надання юридичних послуг ОСОБА_1 виконав у повному обсязі, що було встановлено судом і підтверджено відповідними доказами /копіями ухвал Господарського суду Полтавської області, копією мирової угоди, копією договору купівлі - продажу цегельного заводу, актом виконаних робіт від 02.11.2007 року/

Оскільки сторонами Договору про надання юридичних послуг від 14.07.2005 року спеціально не передбачено форму підтвердження факту виконання робіт і надання послуг, то неврегульовані у договорі правовідносини мають регулюватися відповідно до загальних засад виконання зобов’язань.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Належним доказом виконання обов’язку по договорам про надання послуг є підписані сторонами акт-прийому передачі таких робіт або послуг, або, принаймні, надіслані на адресу замовника такі акти, або документи, що їх замінюють (розписки, процентовки, тощо).

Позивач ОСОБА_1 довів, що він належним чином повідомив ТОВ ТД «Співдружність» про об’єм виконаних робіт за договором про надані юридичні послуги, про що свідчить акт виконаних робіт від 02.11.2007 року, тобто цей акт є доказом належного виконання обов’язків.

В той же час, відповідач не представив належних та допустимих доказів того, що договірні обов’язки по договору про надання юридичних послуг виконуються або виконувались ним належним чином.

Суд критично ставиться до пояснень представників відповідача ТОВ ТД «Співдружність» стосовно того, що бухгалтерські документи у нього були викрадені, оскільки факт крадіжки не підтверджено вироком суду, що вступив у законну силу.

Суд зважає на те, що в матеріалах справи наявна копія Постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 01 червня 2006 року винесена Лубенським МРВ УМВС України в Полтавській області. з якої вбачається, що факт крадіжки документів станом на день розгляду даної цивільної справи правоохоронними органами допоки не встановлено.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно с т. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Проте таких даних відповідачем не представлено.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд не приймає до уваги пояснення представників відповідача про те, що неналежність виконання обов’язків за договором про надання юридичних послуг сталася з вини співробітника організації відповідача, а саме фізичної особи ОСОБА_2

Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями.

Позивач уклав договір саме з ТОВ ДТ «Співдружність».

Таким чином, зобов’язаною стороною в зобов’язанні є саме юридична особа –відповідач ТОВ ТД «Співдружність».

Позивач ОСОБА_1 дійсно вступив у договірні відносини, що вбачається з договору про надання юридичних послуг і вбачається із довіреності від 15.03.2006 року, згідно якої ОСОБА_2 діє самостійно та незалежно, має право виконувати в інтересах товариства дії, пов’язані з укладенням угод /договорів/, трудових контрактів /договорів/ із фізичними та юридичними особами. Підписувати договори /контракти/, трудові договори /контракти/. Отримувати від виробників матеріальні цінності, необхідні для діяльності орендованого цегельного заводу в с. Михнівці Лубенського району.

Таким чином, вказана довіреність має безпосередній юридичний взазаємозв’язок із договором про надання юридичних послуг.

Відтак, обставина наявності у ОСОБА_1 договірних відносин із ТОВ ТД «Співдруєність» має відношення до предмета доказування, оскільки це є предметом пред’явленого позову.

Згідно із ч.3. ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно із ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним порушенням договору відповідно до ст.651 ЦК України є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно Договору про надання юридичних послуг від 14 липня 2005 року його предметом є юридичні послуги по ряду робіт правового характеру направлених на відшкодування проведених ТОВ ТД «Співдружність»затрат на поновлення роботи орендованого у СТОВ «Світоч»цегляного заводу за рахунок орендодавця та подальший викуп цегляного заводу у СТОВ «Світоч»за ціною не більше 500000 грн.

Доказів, отримання таких послуг відповідачем в судовому засіданні представлено не було, що свідчить про істотність порушення договору з боку позивача, оскільки предмет договору є його істотною умовою.

Зважаючи на те, що відповідачем не представлено належних і допустимих доказів не виконання договору ОСОБА_1 суд вважає, що зустрічний позов ТОВ ТД «Співдружність»задовленню не підлягає.

В судовому засіданні не встановлено порушення позивачем ОСОБА_1 договору про надання юридичних послуг, укладеного з ТОВ ТД «Співдружність».

Відповідно до ч.2 ст. ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд, враховуючи те, що з боку ОСОБА_1 не було істотних порушень Договору про надання юридичних послуг та те, що в частині надання послуг та представлення інтересів позивача по господарській справі, яка перебувала в провадженні Господарського суду Полтавської області закінчився строк дії зазначеного Договору у зв’язку з його виконанням, то суд вважає зустрічну позовну вимогу ТОВ ТД «Співдружність»про розірвання спірного Договору безпідставною та законодавчо необгрунтованою.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі вищевикладеного, враховуючи надані в судових засіданнях письмові докази, пояснення сторін по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягать задоволенню, а саме вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ ТД «Співдружність»суму в розмірі 36531 грн. 70 коп., а зустрічні позовні вимоги - відмовити за відсутністю доказів їх обгрунтування.

Керуючись ст.ст. 15,16,22,96,203,215, 509,611,629,901, 903 ЦК України та ст.ст. 5-12,57,58,60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім «Співдружність» про стягнення коштів за договором про надані юридичні послуги, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Співдружність»/юридична адреса с. Михнівці Лубенського району Полтавської області/ на користь ОСОБА_1 заборгованість з оплати виконаних юридичних послуг в сумі 36531 грн. 70 копійок.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю торгового дому «Співдружність»до ОСОБА_1 про визнання недійсною довіреності, акта виконаних робіт, договору про надання юридичних послуг, відмовити повністю.

Стягнути з ТОВ ТД «Співдружність на користь ОСОБА_1 51 грн. повернення судового збору, 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього 171 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: