Справа № 2-546/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 13 березня 2008 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Денісова В.П.,
за участю секретаря Матвійчук Т.Е.,
позивача ОСОБА_1.,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні при попередньому розгляді в м. Ковелі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в квартирі в порядку успадкування, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до про визнання права власності на частку в квартирі АДРЕСА_1 в порядку успадкування за законом після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 1998 році разом із синами ОСОБА_4,ОСОБА_3 за взаємною згодою приватизувала квартиру АДРЕСА_1. Вказує, щоІНФОРМАЦІЯ_1 її син - ОСОБА_4помер та після його смерті відкрилася спадщина на все належне останньому майно в тому числі й на частку в даній квартирі. Позивач вказує, що заповіт померлим не посвідчувався, а право на спадщину за законом виникло у неї, як матері, та брата, відповідача у справі ОСОБА_3. Інших спадкоємців за законом та осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадщині не було, батько спадкодавця ОСОБА_5 помер у 1999 році, дітей не було, у шлюбі не перебував. Позивач пояснила, що з приводу оформлення спадкового майна до нотаріального органу не звернулась, а фактично вступила у володіння та розпорядження майном, проте на даний час виникла необхідність у переоформленні спадкового майна і вона у встановлені законом строки звернулась із заявою до нотаріального органу з приводу прийняття спадщини, проте оформити право власності на частку в квартирі не змогла, оскільки частки в спільній власності не були виділені. Враховуючи положення ч. 1 ст. 357 ЦПК України, яка передбачає, що у разі, коли долі учасників спільної сумісної власності не визначені вони вважаються рівними, - просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частку квартириАДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4 та враховуючи належну їй 1/3 частку на підставі свідоцтва про право власності просить визнати за нею право власності 2/3 частки в квартирі АДРЕСА_1.
У судовому засіданні при попередньому розгляді справи позивач позовні вимоги підтримала, просить суд визнати за нею право власності на 1/3 частку в квартиріАДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_4 та на підставі належної їй частки в даній квартирі, визнати її власником 2/3 частки в квартиріАДРЕСА_1. Судові витрати прохає залишити за нею.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні при попередньому розгляді справи позов визнала та пояснила, що її племінник відповідач у справі ОСОБА_3. на даний час перебуває в місцях позбавлення волі та доручив їй представляти його інтереси в суді. Пояснила, що відповідач ОСОБА_3. дійсно відмовляється від належної йому частки спадкового майна після померлого брата ОСОБА_4 та не заперечує проти задоволення позову та визнання за позивачем по справіОСОБА_1. права власності на відповідну частку в квартирі у порядку спадкування після померлого брата - ОСОБА_4 і визнання її власником 2/3 частки в квартиріАДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача, доводи представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданогоІНФОРМАЦІЯ_1 відділом РАГСу м. Ковель, вбачається, що ОСОБА_4померІНФОРМАЦІЯ_1 / а.с. 8 /.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне останньому майно, в тому числі й на належну йому частку квартириАДРЕСА_1.
Як стверджено позивачем, заповіт ОСОБА_4 не укладався, а спадкоємцями за законом після померлого є вона, як мати померлого, та брат, відповідач по справі ОСОБА_3. Вказана обставина стверджується копією свідоцтва про народження / а.с. 11 /, а також показами представника відповідача ОСОБА_2, даними в ході попереднього судового розгляду.
З копії свідоцтва про право власності на житло № 4268 та копії технічного паспорта / а.с. 12, 4-5 / на квартируАДРЕСА_1 вбачається, що вказана квартира дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3. Частки спільної сумісної власності не відображені.
Зі змісту ч. 2 ст. 370 та ч. 2 ст. 372 ЦК України вбачається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
З огляду на вище вказану норму закону, слід вважати, що частки кожного із співвласників квартириАДРЕСА_1 є рівними, тобто, кожному із співвласників належить по 1/3 частині квартири.
Таким чином, спадкове майно після померлого ОСОБА_4 складають належна йому за життя частка, а саме - 1/3 частина квартириАДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків / спадщини / від фізичної особи, яка померла / спадкодавця /, до інших осіб / спадкоємців /.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом, а з аналізу змісту ст. ст. 1222, 1241 ЦК України вбачається, що спадкування за законом має місце лише тоді і в тому обсязі, в якому воно не змінено заповітом, крім випадків права на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту.
Сторонами стверджено, що заповіт померлим ОСОБА_4 не укладався.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачОСОБА_1. має право першої черги спадкування за законом після померлого ОСОБА_4, як його мати, що стверджено копією свідоцтва про народження / а.с. 11 /. Право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 також має брат останнього, відповідач по справі - ОСОБА_3. Сторонами стверджено, що інших спадкоємців за законом після померлого немає.
За змістом ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини він не заявив про відмову від неї.
На момент відкриття спадщини позивач проживала разом із спадкодавцем ; про відмову від спадщини не заявляла та, напроти - своїми фактичними діями прийняла спадщину після померлого ОСОБА_4, та звернулась до нотаріального органу із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 ; інший спадкоємець за законом після померлого ОСОБА_4 - відповідач по справі ОСОБА_3. відмовився від прийняття спадщини та не заперечує проти прийняття спадщини в повному обсязі позивачем по справі.
Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про підставність вимог позивача про визнання за ним права власності на 1/3 частину квартириАДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4.
Із врахуванням належної позивачу на підставі свідоцтва № 4268 про право власності на житло частки, - визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартириАДРЕСА_1.
Судові витрати віднести за рахунок позивача за її клопотанням.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України ст. ст. 370, 372, 1216, 1217, 1218, 1222, 1241, 1261, 1268 ЦК України, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартириАДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4. Із врахуванням належноїОСОБА_1. частки у даній квартирі, - визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки квартириАДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви - протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : В.П. Денісов
Оригіналу відповідає :
Суддя Ковельського
міськрайонного суду В.П. Денісов