КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2323/11 Головуючий у 1-й інстанції: Борисенко П.І.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Лисянського районного суду Черкаської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області незаконними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 24.09.2010 року по день ухвалення судового рішення.

Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 24.09.2010 року по 24.03.2011 року, з урахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалою від наслідків аварії Чорнобильській АЕС 4 категорії та постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ, пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.

Згідно ст. 51 Закону № 796-ХІІ, особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана додаткова пенсія виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Питання, що стосується позовних вимог про перерахунок та виплату доплати до пенсії визначеної ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»апелянтом не порушувалось. Відповідна апеляційна скарга позивачем не подавалася.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області на постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.