донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
26.06.2006 р. справа №29/376а
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Величко Н.Л. |
суддів | Агапова О.Л., Алєєвої І.В., |
при секретареві судового засідання | Щетініна І.О. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Московець О.В. – за дов. № 05/61891 від 17.04.2006р., |
від відповідача: | не з"явились, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податку м.Донецька |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 25.04.2006 року (виготовлена в повному обсязі 03.05.2006р.) |
по справі | №29/376а |
за позовом | ВАТ"Донецькміськгаз" м.Донецьк |
до | Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку |
про | визнання недійсним рішення |
В С Т А Н О В И В:
1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду
25.11.2005 року Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк звернулося з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.11.2005р. №0002370823\0\34059\10\15-16-23\5.
Ухвалою від 25.11.2005р. позовна заява була залишена без руху на підставі п.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки до позовної заяви не був наданий документ про сплату судового збору та не наданий документ, який підтверджує повноваження представника (наказ, довіреність) на підписання позовної заяви.
Ухвалою від 02.12.2005 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Позивач заявою від 23.01.2006р. № 05/361 (том2,л.с.69-70) змінив позовні вимоги та просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2005р. №0002370823\0\34059\10\15-16-23\5 в сумі 50177,52 грн., у т.ч. основний платіж –33451,68грн. та штрафні санкції - 16725,84 грн..
Ухвалою від 24.01.2006р. призначена технічна експертиза та зупинено провадження у справі до одержання результатів технічної експертизи по справі .
Ухвалою від 14.04.2006р. поновлено провадження у справі.
Постановою від 25.04.2006р. (складена у повному обсязі 03.05.2006р.) у справі № 29/376а господарський суд Донецької області (суддя Гаврищук Т.Г.) позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” задоволенні.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 14.11.2005р. №0002370823\0\34059\10\15-16-23\5 в частині визначення позивачеві суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 50177,52 грн., у тому числі основний платіж 33451,68 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 16725,84 грн.
Присуджено Відкритому акціонерному товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 03грн.40коп.
Загальний строк розгляду справи склав 4 місяці 22 дні.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд постанови
Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду від 25.04.2006р. (підписану 03.05.2006р.) та ухвалити нове рішення, яким відмовити Відкритому акціонерному товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що ВАТ "Донецькміськгаз" здійснювало операції з поставки імпортованого газу на митній території України .
Відповідно до положень п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, яка діяла до 1 січня 1999 року, датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) була дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг). Оскільки оплата поставленого природного газу була здійснена в 2003-2005 роках, то, на думку відповідача, податкові зобов'язання ВАТ "Донецькміськгаз,'' виникли по даті зарахування коштів на банківський рахунок, про що свідчать виписані відповідно вимог п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкові накладні.
Вважає, що судом мало бути враховане, що формування ВАТ "Донецькміськгаз" податкових зобов'язань з операцій продажу імпортованого природного газу відображено у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2003 року, лютий, жовтень, листопад 2004 року, січень 2005 року. Одночасно, слід врахувати, що відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, на думку податкового органу, факт виникнення у ВАТ "Донецькміськгаз" податкових зобов'язань за операціями з продажу імпортованого природного газу є встановленим та не заперечувався. Спірним питанням в зазначеному випадку є ставка податку, за якою має оподатковуватися операція з поставки природного газу.
Зазначає, що суд посилається не недоведеність податковим органом здійснення ВАТ "Донецькміськгаз" операцій з продажу природного газу після 01.01.2003., тобто на які б розповсюджувалася дія постанови КМУ від 07.04.2003 № 480, якою затверджений Порядок застосування нульової ставки податку на додану вартість за операціями з продажу на внутрішньому ринку природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України. Оскільки в вищезазначеному випадку за операціями з продажу природного газу платником податків застосовувався відповідно до чинного законодавства "касовий метод" визначення податкових зобов'язань, в періоді, в якому виникли такі зобов'язання ВАТ "Донецькміськгаї" (після 01.01.2003), лише Постанова №480 надавала право на формування податкових зобов'язань за нульовою ставкою, а Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачав можливості застосування нульової ставки при оподаткуванні вищезазначених операцій, платник податків був зобов'язаний або сформувати податкові зобов'язання за датою сплати грошових коштів за ставкою 20%, або дотримуватися вимог Постанови № 480.
Вважає посилання суду на той факт, що діюче законодавство не передбачало обов'язку ВАТ "Донецькміськгаз" зробити перерахунок у зв'язку з переходом на визначення зобов'язань за методом нарахувань не має відношення до предмету спору, оскільки податковий орган не робив такий перерахунок на певну дату, а визначив платнику податкові зобов'язання з урахуванням саме "касового методу", тобто по даті сплати коштів за раніше отриманий газ.
Щодо висновку суду про відсутність з боку ВАТ '"Донецькміськгаз" порушень порядку заповнення податкових накладних, встановленого п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач зазначає, що до суду податковим органом були надані засвідчені підприємством копії податкових накладних, в яких допущені порушення при зазначенні місцезнаходження платника податків. Так, юридична адреса підприємства, яка зазначається в податковій накладній, має відповідати адресі підприємства, зазначеній в установчих документах. Про це, зокрема, йдеться в ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який надає визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи". Щодо висновку суду стосовно правильності визначення платником податків в якості одиниці виміру "послуги", зазначене твердження не відповідає лексичному значенню терміну "послуга".
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Позивач вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства, а викладені в апеляційній скарзі вимоги відповідача є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству України.
Зазначає, що ВАТ "Донецькміськгаз" правомірно застосувало нульову ставку податку на додану вартість в податкових накладних № 14800 від 29.12.2003 г. на суму 6 616 грн., № 2696 від 02.02.2004 г. на суму 6 248 грн., № 16 527 від 04.11.2004 г. на суму 6061 грн., № 705 від 27.01.2005 г. на суму 1 232,82 грн., № 709 від 27.01.2005 г. на суму 765,39 грн., виписаних на адресу ВАТ "Донецький завод крупнопанельного домобудівництва", та № 15517 від 19.10.2004 г., яка була виписана на адресу ВАТ "Донецький текстиль", керуючись п.п.6.2.7 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", який регулював застосування нульової ставки ПДВ до продажу газу, Імпортованого в Україну, та діяв до 01.01.2000 р. Вищезазначені податкові накладні були виписані за імпортований природний газ, який був поставлений ВАТ "Донецький завод крупнопанельного домобудування" та ВАТ "Донецький текстиль" в 1998 році відповідно до договорів № 342, № 327 від 18.11.1997 р. Податкові накладні виписувалися в 2003-2005 р. р. по даті зарахування коштів на банківський рахунок, керуючись п. 11.11 Прикінцевих положень Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до 1 січня 2001 року платники податку, які продають вугілля та вугільні брикети, електричну та теплову енергію, газ застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів (послуг) є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг); з 1 січня 2001 року норми абзацу четвертого цього пункту діють стосовно операцій з продажу визначених ним товарів (послуг) фізичним особам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також установам, що фінансуються за рахунок бюджету; при зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.
Щодо посилання відповідача на недотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів № 480 від 07.04.2003 р., зазначає, що ця постанова була прийнята з метою забезпечення виконання статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", відповідно до якої було установлено, що з 1 січня 2003 року операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. На думку позивача, вимоги цієї постанови розповсюджуються тільки на природний газ, поставлений з 1 січня 2003р., а ВАТ "Донецькміськгаз" застосовував нульову ставку ПДВ за реалізований природний газ в 1998р.
Щодо недотримання вимог п. п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при віднесенні до податкового кредиту сум ПДВ відповідно до податкових накладних, в яких не зазначено одиниці виміру товару та в яких допущені порушення при зазначенні місцезнаходження платника податків, позивач зазначає, що в податковій накладній № 2 від 12.01.2004 г., виписаної ТОВ "Мегасофт" в графі "одиниця виміру товарів" при номенклатурі поставки товарів обслуговування ПТК зазначено "усл", а завантаження даних - "шт."; в податкових накладних № 1426 від 13,04.05 г. на суму 149,91 грн. та № 676 від 18.02.05 г. на суму 149,64 гри., виписаних ДКП "ЖЕО Калінінського р-ну", у графі "місцезнаходження продавця" зазначено 83052 вул. Владичанського, 38а, а на печатці платника податку - продавця міститься назва продавця - Державне комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація Калінінського району м. Донецька".
В судове засідання апеляційної інстанції представники Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку не з'явились, хоча були належним чином повідомленні про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить приєднане до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення.
Згідно до п.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
4. Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.06.2005р., за результатами якої складений акт від 02.11.2005р. №280/15-16-23/5-03361081 (том1,л.с.1367).
Актом перевірки встановлено, що позивач в порушення п.2 Порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість за операціями з продажу на внутрішньому ринку природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України , затв. постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року №480, при продажу природного газу суб’єктам господарювання, а саме у податкових накладних №14800 від 29.12.2003р. виписана в адресу Донецького заводу крупнопанельного домобудівництва на суму без ПДВ 33081,86 грн., №2696 від 02.02.2004р. Донецькому заводу крупнопанельного домобудівництва на суму без ПДВ 31242,42 грн., №15517 від 29.10.2004р. Донецькому акціонерному товариству Донецький текстиль на суму без ПДВ 51131,16 грн., №16527 від 04.11.2004р. Донецькому заводу крупнопанельного домобудівництва на суму без ПДВ 30303,08 грн., №705 від 27.01.2005р. Донецькому заводу крупнопанельного домобудівництва на суму без ПДВ 6164,14 грн. та №709 від 27.01.2005р. Донецькому заводу крупнопанельного домобудівництва на суму без ПДВ 3826,93 грн. не визначив належність поставленого газу до обсягів ввезеного на митну територію України природного газу відповідно до зовнішньоекономічних контрактів та не відобразив індивідуальні податкові номери платників податку на додану вартість –споживачів такого газу, що призвело до не донарахування податку на додану вартість в сумі 31149 грн., а саме: у грудні 2003р. в сумі 6616 грн., лютому 2004р. в сумі 6248 грн., жовтні 2004р. в сумі 10226грн., листопаді 2004р. в сумі 6061 грн. та січні 2005р. в сумі 1998 грн.
Також актом перевірки встановлено, що позивачем в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, які не відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, а саме: №2 від 12.01.2004р. виписана ТОВ „Мегасофт”, сума ПДВ –1108,33 грн. –не вказано одиницю виміру товару, №1 від 13.01.2004р. ТОВ ВКФ „Вибір”, сума ПДВ –52 грн., №3 від 27.01.2004р., сума ПДВ –475,20 грн. , №218 від 31.12.2003р., сума ПДВ –331,60 грн., №1 від 12.01.2004р., сума ПДВ –36 грн., що виписані КП „Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації” - містять копію печатки підприємства, №676 від 18.02.2005р., сума ПДВ –149,64 грн., №1426 від 13.04.2005р., сума ПДВ –149,91 грн., що виписані ГКП „Житлово-експлуатаційна організація Калінінського району” - не вказано юридичну адресу продавця.
На підставі висновків акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.11.2005р. №0002370823/0/34059/10/15-16-23/5, яким позивачу згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в сумі 52275 грн., у тому числі основний платіж 34850 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 17425 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (том1,л.с.12).
Наведене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалося часткового в сумі 50177,52 грн., у т.ч. основний платіж –33451,68грн. та штрафні санкції - 16725,84 грн.
Висновком судово-технічної експертизи від 06.03.2006р. №404/03 встановлено, що відтиски печаток КП „Івано-Франківське спеціальне конструкторське бюро засобів автоматизації” на податкових накладних №3 від 27.01.2004р., №1 від 12.01.2004р., №218 від 31.12.2003р., ТОВ ВКФ „Вибір” на податковій накладній №1 від 13.01.2004р. нанесено без застосування комп’ютерної та копіювальної техніки, а нанесено рельєфним кліше, виготовленими з дотриманням технологічних правил.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно податкових накладних №14800 від 29.12.2003р. на суму без ПДВ 33081,86 грн., №2696 від 02.02.2004р. на суму без ПДВ 31242,42 грн., №16527 від 04.11.2004р. на суму без ПДВ 30303,08 грн., №705 від 27.01.2005р. на суму без ПДВ 6164,14 грн. та №709 від 27.01.2005р. на суму без ПДВ 3826,93 грн., №15517 від 29.10.2004р. на суму без ПДВ 51131,16 грн. продаж газу був здійснений позивачем на підставі договорів №342 від 18.11.1997р. та №327 від 18.11.1997р., дата поставки газу –1998 рік.
Відповідач у апеляційній скарзі зазначив, що факт виникнення у ВАТ "Донецькміськгаз" податкових зобов'язань за операціями з продажу імпортованого природного газу є встановленим та не заперечувався податковим органом. Спірним питанням в зазначеному випадку є ставка податку, за якою має оподатковуватися операція з поставки природного газу.
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті ухвали:
Згідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування є у тому числі операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.
Відповідно до п.п.6.2.7 п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” в редакції, яка діяла до 1.01.2000р., операції з продажу газу, імпортованого в Україну, обчислювалися податком за нульовою ставкою.
Пунктом 11.11 Прикінцевих положень Закону України “Про податок на додану вартість” (набрала чинності з 7.08.2001р.) було встановлено, що до 1 січня 2001 року платники податку, які продають газ, застосовують спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань з продажу зазначених товарів є дата зарахування коштів на банківський рахунок або у касу такого платника податку або отримання інших видів компенсації вартості таких товарів (послуг), а датою виникнення права на податковий кредит, у тому числі отримання бюджетного відшкодування, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату таких товарів (послуг) чи надання інших видів компенсацій в оплату товарів (послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) таких платників податку або підлягає амортизації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року N 480 затверджений Порядок застосування нульової ставки податку на додану вартість за операціями з продажу на внутрішньому ринку природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України .
Згідно до п.2 цього Порядку нульова ставка податку на додану вартість застосовується НАК "Нафтогаз України", ДК "Газ України", ДП "Газ-тепло", підприємствами з газопостачання та газифікації і ЗАТ "Київгазпостач" за операціями з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України НАК "Нафтогаз України" в режимі звільнення від сплати податку на додану вартість відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України (далі - зовнішньоекономічні контракти), суб'єктам господарювання - платникам податку на додану вартість (крім поставок для населення, бюджетних установ та інших споживачів, які не є платниками цього податку) за умови обов'язкового визначення у договорах та вантажосупровідних документах (товаротранспортних і податкових накладних, актах приймання-передачі такого газу) належності поставленого газу до обсягів ввезеного на митну територію України природного газу відповідно до зовнішньоекономічних контрактів та відображення у зазначених документах індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість - споживача такого газу.
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року № 480 була прийнята з метою забезпечення виконання статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", у якій встановлено, що з 1 січня 2003 року операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Тобто, наведений порядок застосування нульової ставки податку на додану вартість розповсюджується на операції з продажу природного газу, які здійснюються платниками податку тільки з 01 січня 2003 року.
Як вбачається з податкових накладних №14800 від 29.12.2003р. на суму без ПДВ 33081,86 грн., №2696 від 02.02.2004р. на суму без ПДВ 31242,42 грн., №16527 від 04.11.2004р. на суму без ПДВ 30303,08 грн., №705 від 27.01.2005р. на суму без ПДВ 6164,14 грн. та №709 від 27.01.2005р. на суму без ПДВ 3826,93 грн., №15517 від 29.10.2004р. на суму без ПДВ 51131,16 грн. (том1,л.с.147-159), продаж газу був здійснений позивачем на підставі договорів №342 від 18.11.1997р. та №327 від 18.11.1997р. (том1,л.с.26), а дата поставки газу - 1998 рік. Що підтверджується приєднаними позивачем до матеріалів справи актами по реалізації газу № 342 від 29.12.1998р., № 342 від 31.03.1998р., № 342 від 02.03.1998р., № 342 від 30.01.1998р., № 342 від 29.04.1998р., № 342 від 30.11.1998р. (том2,л.с.31-36).
За таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що порядок застосування нульової ставки ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року №480. на операції з продажу газу у 1998р. не поширюється
За таких підстав, судова колегія вважає безпідставним висновок податкового органу про порушення позивачем п.2 Порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість за операціями з продажу на внутрішньому ринку природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 року №480.
Щодо доводів відповідача про невідповідність податкових накладних п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Вимоги до змісту податкової накладної визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідно до якого вона має містити певні реквізити, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
За приписами п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж та, що зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Судова колегія вважає, що відсутність у графі „місцезнаходження продавця” найменування міста, в даному випадку, не робить ці накладні недійсними, не свідчить про їх неналежність і не позбавляє права позивача на включення податку на додану вартість за цими накладними до складу податкового кредиту.
Позивач належними доказами підтвердив своє право на податковий кредит, тому суд першої інстанції правомірно визнав недійсним податкове повідомлення-рішення від 14.11.2005р. №0002370823\0\34059\10\15-16-23\5 в частині визначення суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 50177,52 грн., у тому числі основний платіж 33451,68 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 16725,84 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184,195,198,205,212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія , -
У Х В А Л И Л А :
Постанову господарського суду Донецької області по справі № 29/376а від 25.04.2006р. (виготовлена в повному обсязі 03.05.2006р.) залишити без змін, а апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку залишити без задоволення.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвала виготовлена в повному обсязі 30.06.2006 р.
Головуючий: Н.Л. Величко
Судді: О.Л. Агапов
І.В. Алєєва
Надруковано: 4 примір.
1 –позивачу
1 –відповідачу
1 –до справи
1 –ДАГС