29.05.2012

Справа № 11/2190/789/2012 Головуючий в 1 інст.: Клімченко М.І.

Категорія: ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України Доповідач: Жила І.Е.

У Х В А Л А

іменем України

29 травня 2011 року м.Херсон

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Жили І.Е.

суддів - Дубченка А.П., Гемми Ю.М.

з участю прокурора - Пержинського А.А.

захисника -ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 23.01.12р.,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженець с.Тарасівка Скадовського району Херсонської області, гр-н України, українець, освіта повна загальна середня, не одружений, не працюючий, проживаючий АДРЕСА_1, раніше судимий: 22.11.10р. Скадовським районним судом Херсонської області за ст.ст.185 ч.3, 75, 76 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, від відбування покарання звільнений з іспитовим строком два роки,

засуджений за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Відповідно до ст.71 ч.1 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 22.11.10р., остаточно призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі. Запобіжний захід обраний -тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислюється з 24.11.10р.

За вироком суду вирішені питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 24.11.10р. приблизно о 13 год., шляхом вибиття вхідних дверей, проник до приміщення будинку АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_3, звідки намагався таємно викрасти золотий ланцюжок 585 проби, вагою 6г., вартістю 1250 грн., пам'ятну медаль з написом «ОСОБА_4, 12.10.1084г., г.Скадовск»та пам'ятну медаль з написом «ОСОБА_3, ОСОБА_5, 1 августа 1981г.», які для потерпілої цінності та вартості не мають, але свій злочинний намір до кінця довести не зміг по незалежній від його волі причині, оскільки на місці вчинення злочину був затриманий працівниками міліції Скадовського РВ УМВС.

В апеляції захисник ОСОБА_1 вважає, що вирок підлягає зміні, у зв'язку з однобічністю досудового і судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. Так, досудове слідство проведено з обвинувальним нахилом на скоєння незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна з проникненням в житло. Суб'єктивна сторона складу злочину (форма вини, мотив і мета), до уваги не приймалася. Суд також не вияснив належним чином обставини, що характеризують об'єкт і об'єктивну сторону злочину; склад діяння; наявність причинного зв'язку між діяннями і наслідками, та свої висновки про вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.3 КК України, побудував на припущеннях, чим порушив вимоги ст.ст.368, 64 КПК України. З показів ОСОБА_2 слідує, що умислу на проникнення в будинок з метою крадіжки у нього не було. Вхідні двері були відчинені до його приходу. Якби він викрав золотий ланцюжок, то працівники міліції вилучили б при особистому огляді. Якби він встиг викинути, то його віднайшли працівники міліції в процесі проведення огляду місця події з прилеглої території. Всі свідки по справі показують різний час та описують різних людей, проте суд прийшов до висновку, що це засуджений. Крім того, діям ОСОБА_2 надана неправильна юридична оцінка, неправильно кваліфіковано його дії. Дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст.162 ч.1 КК України, як незаконне проникнення до житла та в межах відповідної санкції цієї статті необхідно призначити покарання. Факт проникнення засудженого в будинок з метою крадіжки, ніякими доказами не підтверджений. Просить змінити вирок стосовно ОСОБА_2 та перекваліфікувати його дії зі ст.ст.15 ч.1, 185 ч.3 КК України на ст.162 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ст.162 ч.1 КК України, звільнивши його з-під варти в залі суду. Вказати, що вироки Скадовського районного суду Херсонської області від 23.01.12р. та від 22.11.10р. виконувати самостійно. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вирок суду без змін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

У суді першої інстанції засуджений свою вину не визнав та показав, що 24.11.10р. приблизно о 13 год. шукав свого знайомого на ім'я ОСОБА_5, а тому потрапив до будинку потерпілої. Він зайшов через відчинену хвіртку на подвір'я цього будинку, підійшов до вхідних дверей, подзвонив декілька разів в дзвінок, але ніхто не виходив. Потім помітив, що вхідні двері відкриті на половину. Він покликав декілька разів ОСОБА_11 ніхто не відгукнувся, після чого він зайшов в будинок і з коридору пройшов в кімнату. В цей момент він почув, що почав гавкати собака, подивившись у вікно ванної кімнати помітив, що в двір зайшов працівник міліції. Він злякався і відразу вибіг з будинку і побіг по огороді до іншого двору, пробігши декілька метрів по сусідському дворі, його збив з ніг працівник міліції та затримав. Потім його доставили в Скадовський РВ УМВС. Крадіжку у потерпілої не вчиняв. В цей день він був одягнений в чорну куртку, темні джинси та кепку.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочину, за який він засуджений, при обставинах встановлених судом та викладених у вироку, вона повністю підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 24.11.10р. приблизно о 13 год. 50 хв. їй на робочий телефон зателефонував її сусід - ОСОБА_6, який повідомив, що по подвір'ю її будинку ходить невідомий чоловік. Вона приїхала додому, та побачила, що біля її будинку знаходяться працівники міліції, які повідомили їй, що вони затримали особу, яка проникла до її будинку. Оглянувши будинок вона помітила відсутність двох пам'ятних медалей, які знаходились в шафі у великій кімнаті та матеріальної цінності для неї не мають. Також вона помітила відсутність золотого ланцюжка, 585 проби, вагою 6г, вартістю 1250 грн., який знаходився в сумочці, що знаходилась в кімнаті будинку. Також вона помітила, що двері, які ведуть до веранди вибиті, а вхідні двері до будинку відчинені, хоча вранці коли вона йшла на роботу зачиняла їх. При огляді великої кімнати вона помітила, що деякі речі знаходяться не в тому положенні, як звичайно. Матеріальна шкода їй не відшкодована.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 24.11.10р. він перебував на чергуванні, коли приблизно о 13 год. до райвідділу міліції надійшло телефонне повідомлення про те, що невідомий чоловік проник в будинок потерпілої. Коли він прибув на місце, щоб перевірити факт повідомлення, то в цей момент з будинку через вхідні двері вибіг засуджений, який почав тікати до сусіднього подвір'я через город. Він не заходячи на подвір'я потерпілої, відразу побіг за засудженим, який на крики зупинитись - не реагував. Він підбіг до сусідського подвір'я, куди ОСОБА_2 переліз через сітку-рабицю, і там на городі він повалив засудженого на землю. Коли він одягав ОСОБА_2 наручники, то з однієї руки в нього спала шкарпетка сірого кольору, другу шкарпетку такого ж кольору він помітив трохи далі, на городі біля сітки-рабиці. Після цього він повів ОСОБА_2 до службового автомобіля, де перевірив вміст кишень одягу засудженого. Серед виявлених речей, в кишенях штанів ОСОБА_2 були дві пластмасові коробки в середині яких були пам'ятні медалі. Засуджений повідомив, що ці коробки з медалями він взяв в будинку, з якого тікав. Потерпіла вказала, що ці пам'ятні медалі належать їй, а тому він передав їх потерпілій.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що 24.11.10р. приблизно о 13 год. 20 хв., вона почула, як почали гавкати її собаки. Вона вийшла з будинку та побачила, що на її городі на землі лежить невідомий їй хлопець, а зверху нього був працівник міліції, який одягав наручники. Через деякий час на подвір'я її будинку підійшли працівники міліції та попрохали дозволу провести огляд її подвір'я, на що вона погодилась. Під час огляду на її городі було виявлено шкарпетку сірого кольору, ще одну аналогічну шкарпетку було виявлено біля сітки-рабиці. Ввечері вона дізналась, що засуджений проник в будинок ОСОБА_3, після чого намагався втекти через її двір.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 24.11.10р. після обіду він знаходився на подвір'ї свого будинку, коли побачив, що на подвір'я потерпілої зайшов засуджений, який підійшов до дверей будинку потерпілої і почав по ним стукати. Засуджений був одягнутий в куртку з капюшоном. Він зателефонував потерпілій і в міліцію.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що він був разом з батьком на своєму подвір'ї. В цей час батько ОСОБА_6 побачив, що в дворі у потерпілої хтось ходе, гавкав собака. Потім почало щось гупати. Він одразу пішов покликати ОСОБА_9, щоб подивитись, хто ходе в дворі у потерпілої. З двору потерпілої вийшов засуджений, підійшов до них і попрохав цигарку, але йому відмовили. Потім засуджений повернувся у двір потерпілої і почав гупати. Після чого вони з батьком одразу викликали міліцію. Засуджений був одягнений в темно-синю куртку, джинси, а на голові в нього була кепка.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що 24.11.10р. приблизно о 13 год. до нього прийшов ОСОБА_10 і сказав, що у сусідів розривається собака, що там хтось ходить, тому треба піти подивитись і затримати. Вони пішли і побачили, що з двору потерпілої вийшов засуджений, попрохав цигарку, він йому відмовив. Засуджений був одягнутий у куртку з капюшоном на голові та у штани.

Згідно з оголошених та перевірених в судовому засіданні показань ОСОБА_2, даних на досудовому слідстві, видно, що останній не заперечував, що в будинку потерпілої знайшов дві коробочки, які вирішив взяти собі. В цей час з вікна він побачив працівника міліції, злякався і відразу вибіг з будинку, але на сусідському подвір'ї був спійманий працівниками міліції (а.с.47).

Відповідно до протоколів огляду місця події, місцем злочину являється помешкання потерпілої ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 де в будинку виявлено пошкодження вхідних дверей. Були вилучені дві коробочки із пам'ятними медалями, які раніше викрадені у потерпілої (а.с.5-8, 9).

Відповідно до протоколу огляду місця події видно, що на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 на відстані приблизно 10 метрів від паркану на землі біля межі з подвір'ям потерпілої було виявлено та вилучено шкарпетку сірого кольору. Також навпроти хвіртки, яка веде до господарського двору, на відстані приблизно 15 метрів, було виявлено та вилучено ще одну шкарпетку сірого кольору (а.с.13).

Таким чином, вказані докази у сукупності повністю спростовують доводи апеляції захисника про непричетність засудженого до скоєння злочину, за який того засуджено, та підтверджують вину ОСОБА_2 в умисному, з корисливих мотивів замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в житло.

Дії засудженого за ст.ст.15-185 ч.3 КК України кваліфіковані правильно.

Твердження апеляції про відсутність у засудженого умислу на крадіжку, спростовується фактом вилучення у ОСОБА_2 при затриманні двох коробочок із пам'ятними медалями, які належать потерпілій, показаннями на досудовому слідстві у якості підозрюваного самого ОСОБА_2, про те, що він вказані коробочки вирішив взяти собі. Крім того, відповідно до показань свідка ОСОБА_7, при затриманні ОСОБА_2, у нього на руці була одягнута шкарпетка, що свідчить про намагання засудженого не залишати на місці злочину відбитків пальців рук. Вказана шкарпетка була вилучена з місця затримання ОСОБА_2

Факт проникнення засудженого в будинок з метою крадіжки, підтверджується протоколом огляду місця події, згідно з яким вхідні двері будинку потерпілої були пошкоджені, що вказує на їх вибиття засудженим. Крім того, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 показали на чули стук з боку будинку потерпілої та бачили, як засуджений ходив по двору ОСОБА_3 .

Доводи апеляції захисника про відсутність доказів крадіжки у потерпілої золотого ланцюжка -суперечить матеріалам справи. Так, потерпіла ОСОБА_3 послідовно давала показання про крадіжку у неї разом з пам'ятними медалями й золотого ланцюжка 585 проби, вагою 6г., вартістю 1250 грн. Підстав сумніватись у достовірності показань потерпілої -немає. Факт невилучення золотого ланцюжка у засудженого при його затриманні, не свідчить про невинуватість ОСОБА_2 в замаху на його крадіжку, оскільки від вказаного предмету злочину (з урахуванням малої ваги та розміру ланцюжка) засуджений мав час та можливість позбутись в ході спроби втечі від працівників міліції подвір'ями потерпілої ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_5

Посилання апелянта на невзяття судом до уваги суб'єктивної сторони складу злочину, зокрема: форми вини, мотиву і мети злочину -є безгрунтовними, оскільки суд у вироку зазначив про умисну форму вини, корисливі мотив та мету - викрадення чужого приватного майна для власного збагачення.

Твердження в апеляції захисника про нез'ясування по справі об'єктивної сторони та об'єкту складу злочину, наявності причинного зв'язку між діянням та наслідками -не відповідають дійсності. Так, суд у мотивувальній частині вироку повною мірою зазначив в чому полягала об'єктивна сторона замаху на крадіжку, зокрема: в замаху на таємне вилучення чужого приватного майна поза волею потерпілої ОСОБА_3, з проникненням у житло останньої, зі спричиненням їй матеріальної шкоди на 1250 грн., а також об'єкт цього складу злочину: право приватної власності. Також суд у вироку зробив однозначний висновок про те, що суспільно-небезпечні наслідки мали місце в результаті злочинних дій засудженого.

Посилання апелянта на те, що свідки по справі описують різних людей, які заходили у двір потерпілої, та вказують на різний час -не відповідають дійсності. Допитані по справі свідки вказували, що бачили на подвір'ї потерпілої та при затриманні саме засудженого, що він був одягнутий у куртку, джинси (штани), на голові були одягнуті: або капюшон, або кепка. З протоколу особистого огляду затриманого та огляду речей, видно засуджений ОСОБА_2 при затриманні був одягнутий у куртку з капюшоном, джинси, кепку (а.с.45), що відповідає опису свідків. Крім того, всі свідки вказували на час подій: приблизно о 13 год. Невеликі розбіжності у часі, на які вказували свідки, можуть пояснюватись суб'єктивним сприйняттям часу, а також тим, що свідки бачили засудженого на подвір'ї потерпілої не одночасно. Проте у суді всі свідки вказали, що бачили саме засудженого.

Вирок суду є обґрунтованим та належним чином мотивований, він містить однозначні судження та не має припущень, його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому доводи апеляції, які це заперечують -являються голослівними.

Доводи апеляції захисника про необ'єктивність, обвинувальний ухил, однобічність та неповноту досудового та судового слідств - необхідно визнати безпідставними, оскільки вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б про це свідчили.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б були підставами для скасування або зміни вироку, про що вказує апелянт - не встановлено.

Призначаючи засудженому вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, та є необхідне і достатнє для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 23.01.12р. щодо ОСОБА_2 -без змін.

Головуючий :

Судді :