Справа № 2-393/2011р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.04.2012 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі -Бреженюк Н.С.,

за участю:

позивача -ОСОБА_1

представника позивача -ОСОБА_2

відповідача -ОСОБА_3

представника відповідача -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення вартості ремонтних робіт та витрат на утримання нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 р. ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення вартості ремонтних робіт та витрат на утримання нерухомого майна. Вказувала на те, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, було придбано квартиру АДРЕСА_1. Ідеальні частки в праві спільної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на вказану квартиру складають по ? частині. Оскільки відповідач не користується своєю частиною квартири, не бере участі у її утриманні, просила суд припинити його право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, шляхом стягнення з неї грошової компенсації за цю частку на його користь у розмірі 71 280 грн., визнавши за нею право власності. Крім того вказувала на те, що понесла витрати на ремонт квартири у розмірі 10265 грн.08 коп. та витрати на її утримання у розмірі -16678 грн.30 коп. та просила стягнути ці кошти з відповідача, в загальному розмірі - 18 604,23 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник проти задоволення позову в частині стягнення витрат на ремонт та утримання квартири заперечували, вважали його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В частині вимог щодо припинення права на частку у спільному майні вважали, що вимоги підлягають задоволенню лише за умови внесення коштів на депозитний рахунок суду у сумі, визначеної експертизою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебули у зареєстрованому шлюбі з 04.12.1987 року. На підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.06.2003 р. шлюб був розірваний. Від спільного проживання мають двох дітей -ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Під час шлюбу сторонами було приватизовано квартиру АДРЕСА_1 та відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1997 р., виданого Миколаївською міською службою приватизації державного житлового фонду, вона належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.11.2008 р. було визначено, що ідеальні частки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вищезазначеній квартирі є рівними та складають по ? частині.

Для вирішення питання можливості поділу квартири АДРЕСА_1 та виділення в натурі ? частини цієї квартири чи вартості грошової компенсації по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Відповідно до висновку якої № 000152-СН-08.05.11 від 28.05.2011 р. -неможливо виділити в натурі ? частину квартири; ринкова вартість вищезазначеної квартири складає 200 358 грн. та грошова компенсація ? частини складає 50 089 грн.

Відповідно до ч.1 ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників лише за певних умов.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положення статті 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди, інакше буде вважатися, що особа незаконно позбавлена майна (постанова від 12 вересня 2011 року № 6-27 цс 11).

Оскільки позивачкою не було внесено вартість частки квартири на депозитний рахунок суду, клопотання щодо постановлення ухвали з цього питання не заявлялось, суд вважає, що у задоволенні вимог в частині припинення права власності ОСОБА_3 на ? частки квартири АДРЕСА_1 та визнання права власності позивача на зазначену частку - слід відмовити.

Відповідно до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації вартості ремонтних робіт проведених у 2006 році у квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 10 265,08 грн. (відповідно до наданих копій квитанцій), суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем суду не надано доказів що ремонт у зазначеній квартирі взагалі відбувався, у який період, за чиї кошти, що саме ці, зазначені у квитанціях, придбані матеріали та обладнання використовувалось під час ремонту у зазначеній квартирі.

В частині стягнення витрат на утримання нерухомого майна, суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивачем надано суду довідки, розрахунки заборгованості за комунальні послуги. Оскільки право вимоги за борговими зобов'язаннями виникає у постачальника послуг, позивач має право на компенсацію лише реально понесених нею витрат, при цьому не можуть бути враховані витрати на оплату водопостачання та електроенергії, оскільки ці витрати обліковуються лічильником, відповідач у зазначений позивачем період у квартирі не проживав та не користувався цими послугами. Що стосується витрат на утримання квартири, газопостачання, опалення, позивачем сплачено на користь постачальників послуг, у зазначений ним період, наступні суми: за газопостачання -677 грн. 76 коп., опалення -1800 грн.; на утримання квартири -700 грн., що складає загальну суму -3177 грн.76 коп.

Отже відповідач повинен компенсувати позивачеві витрати, які складають ? частину -1588 грн.88 коп.

Керуючись ст.ст. 10,14,30,60,62,88, 212-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на утримання нерухомого майна - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію 1\2 частки витрат на утримання нерухомого майна у розмірі 1588 грн.88 коп.

В задоволенні іншої частини вимог -відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, стягнення вартості ремонтних робіт -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: