УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/799/2012Головуючий суду першої інстанції:Кіт М.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Моісеєнко Т.
"29" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМоісеєнко Т.І.,
СуддівРедько Г.В., Полянської В.О .
При секретаріРемез Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_6, про припинення договору поруки, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 188906,93 грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що 22 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №1150-07 М, за умовами якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 20000 доларів США зі сплатою 16 % річних за користування кредитом, з кінцевим строком повернення 21 серпня 2017 року. Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось договором поруки від 22.08.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 , згідно якого остання поручилась відповідати перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_6 належним чином не виконав, утворилась заборгованість, яка станом на 14 вересня 2011 року складала 23702,25 доларів США.
Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 23702,25 доларів США, що еквівалентно 188906,93 грн.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 19 березня 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову Банку суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що договір поруки не є припиненим, а отже боржник та поручитель, відповідно до засад цивільного законодавства, повинні нести солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості у сумі 188906,93 грн. та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.
На думку апелянта, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тому, що ПАТ КБ «Приватбанк» змінив умови Кредитного договору щодо строку погашення кредиту і висунув вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту, що є істотною зміною умов договору. Вважає, що судом не надана правова оцінка письмовим вимогам позивача, які надсилались на адреси позичальника та поручителя, де не встановлена дата настання строку виконання основного зобов'язання, у зв'язку з чим неможливо встановити строк, з якого порука вважається припиненою. Крім того, вважає позовні вимоги до ОСОБА_7 передчасними, оскільки позивачем на адресу поручителя не направлялась вимога про погашення заборгованості у сумі 23702,25 доларів США.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтями 627,629 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 22 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір №1150-07 М, за умовами якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 20000 доларів США зі сплатою 16 % річних за користування кредитом, з кінцевим строком повернення 21 серпня 2017 року (а.с. 9-12).
Виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось договором поруки, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 22 серпня 2007 року, згідно умов якого остання поручилась відповідати перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник (а.с. 13).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 неналежним чином виконував обов'язки за кредитним договором і станом на 14 вересня 2011 року сума заборгованості склала 23702,25 доларів США, що еквівалентно 188906,93 грн., в тому числі: заборгованість за кредитним договором 17669,59 доларів США, заборгованість за процентами 4188,29 доларів США, заборгованість за пенею 685,82 долара США, штрафні санкції у сумі 1158,55 доларів США (а.с. 6-7).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що позичальник неналежним чином виконував взяті на себе за кредитним договором обов'язки, у зв'язку з чим ОСОБА_6, як позичальник за кредитним договором та ОСОБА_7, як поручитель за договором поруки, повинні нести за зазначеними у кредитному договорі зобов'язаннями солідарну відповідальність.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам цивільного законодавства та обставинам справи.
Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вбачається з п.п. 2, 4, 5 договору поруки від 22 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статтями 525, 526 ЦК України.
Отже, враховуючи вимоги норм цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та положення укладених між сторонами у справі кредитного договору та договору поруки, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обов'язок поручителя - ОСОБА_7, відповідати перед позивачем, за порушення умов кредитного договору ОСОБА_6, як солідарний боржник.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тому, що ПАТ КБ «Приватбанк» змінив умови Кредитного договору щодо строку погашення кредиту і необґрунтовано висунув вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Колегія суддів вважає, що при дострокової вимозі ПАТ КБ «Приватбанк» щодо повернення кредиту, у зв'язку з невиконанням вимог кредитного договору позичальником, умови договору поруки не змінилися, обсяг відповідальності поручителя не збільшився, а отже його згода на дострокове погашення всієї суми кредиту, в цьому випадку, не потрібна.
Крім того, відповідно до п.п. «а», п. 2.3.3 Кредитного договору, ПАТ КБ «Приватбанк» на свій розсуд має право змінити умови договору, а саме вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надання повідомлення.
З пункту 3 договору поруки вбачається, що поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що судом не надана правова оцінка письмовим вимогам позивача, які надсилались на адреси позичальника та поручителя , в яких не встановлена дата настання строку виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ст..212,611,651 ЦК України, по зобов'язаннях, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються, що наступили згідно дати, вказаної в повідомленні, або протягом місяця з дня отримання повідомлення.
За такими обставинами, доводи апелянта про те, що неможливо встановити строк, з якого порука вважається припиненою, не є обґрунтованими і не є підставою, при наявності яких, відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України, порука вважається припиненою.
Крім того, відповідно до п. п. 11, 12 договору поруки договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що позовні вимоги до неї є передчасними, оскільки позивачем на адресу поручителя не направлялась вимога щодо погашення заборгованості у сумі 23702,25 доларів США, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки матеріали справи містять відомості про направлення на останню, відому Банкові адресу, вимоги до ОСОБА_7 про простроченні зобов'язання за Кредитним договором, які станом на 29 квітня 2010 року склали 587,89 доларів США, із зазначенням, що загальна сума заборгованості буде уточнена на момент фактичного її погашення, яка була залишена позичальник поза увагою. Крім того, відсутність в матеріалах справи відомостей про направлення Банком вимоги ОСОБА_7 на суму 23702,25 доларів США, не звільняє її від обов'язку солідарного погашення заборгованості за Кредитним договором.
Таким чином, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частиною 1 статті 307, статтями 308, 313, пунктом 1 частиною 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Т.І. Моісеєнко Г.В. Редько В.О.Полянська