Справа № 33-253/11 < Дата призначення до судового розгляду та причини (останній запис) > 13.09.2011 13.09.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-253-2011 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Голубкін О.І.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Бойко М.А.,

за участю особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

13 вересня 2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2011 року, якою:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1;

- визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, звільнено від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням та справу щодо нього закрито,

в с т а н о в и в:

За постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 23 липня 2011 року, о 20 годині 50 хв., у м. Миколаєві, на вул. Привільній в районі перехрестя з вулицею Інгульською, керував мопедом «Хонда», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати, справу щодо нього закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Посилається на невірну оцінку судом фактичних обставин справи, однобічний та необ'єктивний її розгляд, неправильне застосування діючого законодавства.

Зокрема, суд полишив поза увагою, що він (ОСОБА_2) спиртних напоїв у той день не вживав, а використав настій трави споришу у зв'язку із харчовим отруєнням, після чого поїхав на мопеді до аптеки за більш дійовими ліками, де і був затриманий працівниками ДАЇ.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, а також надані апеляційному суду додаткові матеріали, вважаю, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 087285 від 23.07.2011 р. та оскаржуваного судового рішення, 23 липня 2011 року, ОСОБА_2 керував мопедом «Хонда» у стані алкогольного сп'яніння.

Проте, запис у протоколі та висновок суду про винуватість водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у постанові, не знайшли свого підтвердження.

Так, сам ОСОБА_2 винним себе не визнав та неодноразово у своїх поясненнях, у тому числі у суді, настоював, що алкогольних напоїв не вживав, а випив лише настій рослинної речовини внаслідок харчового отруєння.

За висновком лікаря-нарколога № 2838 від 23.07.11 р., ОСОБА_2 під час огляду о 21 год. 10 хв., перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.3).

Разом з тим, зазначений висновок не містить посилання на спосіб встановлення стану сп'яніння, наявність концентрації алкоголю та, чим це підтверджено.

Будь-які інші докази сп'яніння, окрім вказаного висновку лікаря, у справі відсутні.

Безпідставним є посилання суду на письмові пояснення свідків події (а.с.4,5), оскільки із їх змісту вбачається, що ОСОБА_2 лише настоював на огляді у медичному закладі.

З наданої апеляційному суду довідки лікаря, ОСОБА_3 23.07.2011 р. звертався за медичною допомогою після вживання препарату із споришем з приводу гострого больового синдрому, після чого був направлений на амбулаторне лікування.

ОСОБА_2 також надано специфікацію та рецепти виготовлення препарату із рослини спориша, рекомендованого для вживання при захворюваннях шлунку.

Зазначені обставини, а також пояснення ОСОБА_2 щодо обставин притягнення його до адміністративної відповідальності, вживання ним ліків, які ніким не оспорюються та нічим не спростовані, слід визнати таким, що унеможливлюють зробити беззаперечний висновок про керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння.

Крім того, не є можливим визначитись щодо відповідності притягнення ОСОБА_2 до відповідальності положенням диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, яка передбачає самостійними підставами такої відповідальності - стан алкогольного сп'яніння та вплив лікарських препаратів, що знижують увагу особи та швидкість реакції.

Зважаючи на істотну суперечливість вищевикладених доказів, встановлену під час апеляційного перегляду справи, а також неможливість її усунення та отримання додаткових доказів, рішення суду 1-ї інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 не можна вважати таким, що відповідає вимогам ст.ст.251,252 КУпАП.

Тому, усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь.

З урахуванням зазначеного, у діях водія ОСОБА_2 відсутня сама подія правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Згідно із п.1 ст.247, п.2 ч.8 ст.294 КУпАП, постанову судді щодо ОСОБА_2 має бути скасовано, справа відносно нього закрито.

Керуючись п.2 ч.8 ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 серпня 2011 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, звільнення його від адміністративної відповідальності з обмеженням усним зауваженням та закриття справи - скасувати.

Справу у відношенні ОСОБА_2 закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя