К/С № К-1083/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників
Генеральної прокуратури: Громадського С.О.
відповідача- 3:Скрипника С.В.
відповідача-4:Артющика О.С., Бондаренка П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Прокуратури Київської області
на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005 р.
у справі № 525/12-05
за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до 1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області;
2. Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області;
3. Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця";
4.Відкритого акціонерного товариства "Дніпровське"
про визнання недійсним розпоряджень адміністрації та укладеного на їх підставі договору оренди, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Київської області від 13.10.2005 р. у справі № 525/12-5 позов задоволено частково.
1. Позовні вимоги до Бориспільської районної державної адміністрації та до Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" задоволено частково.
2. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 156,94 га, в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та Громадською організацією "Садівницьке товариство "Дубовиця", нормативна грошова оцінка якої становить 419638,77 грн., та посвідчений приватним нотаріусом 01.10.2004 р. за № 5039.
3. Припинено право користування на умовах оренди Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" земельною ділянкою в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району, площею 156,94 га.
4. Відмовлено у задоволенні позовних вимог до Бориспільської районної державної адміністрації щодо визнання недійсними розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для садівництва садівничому товариству "Дубовиця" в адмінмежах Процввської сільської ради" від 07.09.2004 року за № 731 та "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в дострокову оренду (строком на 49 років) для ведення садівництва садівничому товариству "Дубовиця" в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району" від 29.09.2004 року за № 792.
5. У задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровське" та до Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області відмовлено повністю.
6. Стягнуто з Бориспільської районної державної адміністрації до державного бюджету 2,12 грн. судового збору.
7. Стягнуто з Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" до державного бюджету 2,13 грн. судового збору.
Рішення мотивовано тим, що спірні розпорядження, на підставі яких був укладений спірний договір оренди, скасовані у зв’язку з внесеним прокурором протестом, а тому, у позові в частині визнання недійсними розпоряджень відмовлено. Визнаючи недійсним договір оренди, суд виходив з того, що цей договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підставою для його укладення були розпорядження, які є нечинними. Право користування спірною земельною ділянкою ГО "СТ "Дубовиця" припинено, оскільки суд дійшов висновку про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та неправомірним наданням її в користування.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005 року постанову Господарського суду Київської області від 13.10.2005 р. у справі № 525/12 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Бориспільському міжрайонному прокурору Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця", Відкритого акціонерного товариства "Дніпровське" відмовлено повністю.
Відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 156,94 га, в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району, укладеного між Бориспільською районною державною адміністрацією та Громадською організацією "Садівницьке товариство "Дубовиця", нормативна грошова оцінка якої становить 419 638,77 грн., посвідчений приватним нотаріусом 01.10.2004 р. за № 5039.
Відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог до Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" про припинення права користування на умовах оренди Громадської організації "Садівницьке товариство "Дубовиця" земельною ділянкою в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району, площею 156,94 га.
Відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог до Бориспільської районної державної адміністрації щодо визнання недійсними розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для садівництва садівничому товариству "Дубовиця" в адмінмежах Процівської сільської ради" від 07.09.2004 року за № 731 та "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в дострокову оренду (строком на 49 років) для ведення садівництва садівничому товариству "Дубовиця" в адміністративних межах Процівської сільської ради Бориспільського району від 29.09.2004 року за № 792.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави для твердження про використання земельної ділянки відповідачем-3 не за цільовим призначенням. Також законодавство не виключає можливості передачі садовим товариствам в користування водойм чи боліт. Не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки розпорядження на підставі яких було укладено договір оренди скасовані, договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 210,ч.1 ст. 211 ЗК України.
Прокуратура Київської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005 року та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 13.10.2005 року як таке, що ухвалено відповідно до закону. В обґрунтування вказує на те, що скасування відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування у зв’язку з його неправомірністю є прямою підставою для визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди землі.
Громадська організація "Садівницьке товариство "Дубовиця", Відкрите акціонерне товариство "Дніпровське" у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та їх представники в судовому засіданні просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Позивачі - Бориспільський міжрайонний прокурор та Київська обласна державна адміністрація, а також відповідачі, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомили. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається без участі представників вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, відповідачів-3, 4, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Відповідно до розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 731 від 07.09.2004 р. "Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для садівництва садівницькому товариству "Дубовиця" в адмінмежах Процівської сільської ради" затверджено матеріали погодження місця розташування земельної ділянки для садівництва ГО "СТ "Дубовиця", загальною площею 156,94 га, за рахунок земель державної власності, наданих у користування ВАТ "Дніпровське" в адмінмежах Процівської сільської ради.
Розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 792 від 29.09.2004 р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) для ведення садівництва садівницькому товариству "Дубовиця" в адмінмежах Процівської сільської ради Бориспільського району" затверджено відповідний проект землеустрою та вирішено надати земельну ділянку в довгострокову оренду (строком на 49 років) садівницькому товариству "Дубовиця" для ведення садівництва загальною площею 156,94 га, з них 119,83 га сіножатей, 9,29 га пасовищ, 2,08 га боліт, 7,92 га озер, 16,49 га чагарників, 1,33 га під шляхами та проїздами, за рахунок земель державної власності наданих у користування ВАТ "Дніпровське" в адмінмежах Процівської сильської ради.
Між Бориспільською райдержадміністрацією та ГО "СТ "Дубовиця", на підставі розпорядження № 792 від 29.09.2004 р., укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться в адмінмежах Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області для ведення садівництва, загальною площею 156,94 га, з них 119,83 га сіножатей, 9,29 га пасовищ, 2,08 га боліт, 7,92 га озер, 16,49 га чагарників, 1,33 га під шляхами та проїздами, за рахунок земель державної власності наданих у користування ВАТ "Дніпровське" в адмінмежах Процівської сільської ради. Договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 5039.
Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо законності надання ГО "СТ "Дубовиця" в користування на умовах оренди земельної ділянки в адмінмежах Процівської сільської ради Бориспільського району, площею 156,94 га, для ведення садівництва. Перевіркою встановлено, що ГО "СТ "Дубовиця", у порушення вимог ст. ст. 141, 143 ЗК України, у 2004-2005 роках надану земельну ділянку за цільовим призначенням не використовувала у зв’язку із тим, що не здійснювала на цій ділянці садівництво та не сплачувала орендну плату.
Розпорядженням голови райдержадміністрації від 03.10.2005 р. № 646 задоволені протести Бориспільського міжрайонного прокурора і спірні розпорядження №№ 731 та № 792 скасовані.
Суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції стосовно відсутності у суду першої інстанції підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними спірних розпоряджень по тій причині, що розпорядження були скасовані до відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Скасовуючи власні розпорядження райдержадміністрація вийшла за межі повноважень, наданих їй законодавством України, тоді як згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язана була діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Лист комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування ВРУ № 06-2/12-1940, яким роз’яснено право органу, який приймає рішення, і скасовувати своє рішення, не є нормативно-правовим актом, який врегульовує певні правовідносини та носить загальнообов’язковий характер. Виходячи із вимог ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України. а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією та законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
За приписами Водного кодексу України (ст. ст. 1, 3, 5, 86-89) та Земельного кодексу України (ст. ст. З, 60, 61) на земельних ділянках водних об’єктів, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, які встановлюються вздовж вказаних об’єктів, забороняється здійснення садівництва та будь-яке будівництво.
Частиною 2 статті 3 Закону України "Про оренду землі" та частиною 1статті 792 Цивільного кодексу України земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Проаналізувавши вказані норми законів суд касаційної інстанції погоджується з тією позицією, що вказане законодавство забороняє здійснювати садівництво та будь-яке будівництво на землях водного фонду, а не передачу та перебування водойм чи боліт у складі орендованих для садівництва земель.
Як було достовірно встановлено судом апеляційної інстанції, розпорядження № 731 від 07.09.2004 року прийнято головою Бориспільської райдержадміністрації на підставі висновків-погоджень усіх необхідних органів (земельних, екологічних, архітектурних, археологічних тощо), а розпорядження № 792 від 29.09.2004 року прийнято на підставі проекту землеустрою, яким вже встановлені передбачені законодавством обмеження щодо земельних ділянок.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними спірних розпоряджень, оскільки останні райдержадміністрацією видані у відповідності до вимог чинного законодавства.
При цьому, порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, на які посилається прокурор у касаційній сказі, суд касаційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, у разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення спору, наділений правом вийти за межі доводів апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Судом апеляційної інстанції ретельно були досліджені доводи позивачів та правові підстави, на які вони посилалися, в обґрунтування позову в частині визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки, в наслідок чого він дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність таких вимог.
Так, суд правильно зазначив про безпідставність посилання позивачів та суду першої інстанції на ст. 210 Земельного кодексу України, оскільки вона не поширює свою дію на договори оренди земельних ділянок, а ст. 211 – встановлює перелік порушень земельного законодавства, за які настає відповідальність, і не передбачає наслідок таких порушень у вигляді визнання угод недійсними .
Вимоги про визнання недійсним договору не можуть також обґрунтовуватися ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, оскільки цією нормою встановлений порядок зміни або розірвання договору за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, встановивши відсутність обставин, які б могли бути підставами для визнання договору недійсним, суд апеляційної інстанції правильно відмовив у позові в цій частині.
Як на підставу для припинення права користування земельною ділянкою позивачі посилаються на використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та систематичну несплату земельного податку або орендної плати (п. "ґ", п. "д" ст. 141 Земельного кодексу України).
Судами попередніх інстанцій було достовірно встановлено, що ГО "СТ "Дубовиця" належним чином здійснювала сплату орендної плати.
Порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, передбачений ст. 144 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що факт використання землі не за цільовим призначенням у відповідності до положень Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" може бути підтверджено лише актом спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до абз. 4 п. п. 1 п. 4 Положення про державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1958 від 25.12.2002 року, до компетенції Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель віднесено здійснення державного контролю за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, про що складається відповідний акт перевірки згідно п. 5 вказаного Положення.
Таким чином, виходячи із вимог ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, акт перевірки цільового використання земельної ділянки, складений Бориспільською міжрайонною прокуратурою, не може бути засобом доказування обставини нецільового використання земельної ділянки.
За таких обставин, висновок апеляційного господарського суду щодо не необхідності відмови у задоволенні позовних вимог узгоджується з обставинами у справі та відповідає нормам матеріального права.
Викладеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм матеріального та процесуального права. Відповідно, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Прокуратури Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005р. у справі № 525/12-05 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 10.07.2006 р.