ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" червня 2006 р. | Справа № 9/353/05 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицький Я.Ф.,
суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 13.06.2006 р.
від позивача: Ляшенко М.Д., доручення №38 від 05.05.2006р.;
від відповідача: ТОВ Фірма „Вантажкомерц” –Котова Ю.Ю., довіреність №2 від 08.09.2005р.;
від Державної митної служби Миколаївської області не з'явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.06.2006 р.
від позивача: Ляшенко М.Д., доручення №38 від 05.05.2006р.;
від відповідача: ТОВ Фірма „Вантажкомерц” –Котова Ю.Ю., довіреність №2 від 08.09.2005р.;
від Державної митної служби Миколаївської області не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Вантажкомерц”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 03.04.2006р.
у справі №9/353/05
за позовом Незалежної церкви християн віри євангельської „Віфанія”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Вантажкомерц”;
2) Державної митної служби Миколаївської області
про визнання недійсними правочинів №7 та №6 від 03.02.2005р.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
16.05.2006р. судове засідання по розгляду апеляційної скарги ТОВ „Вантажкомерц” перенесено на 13.06.2006р..
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.06.2006р..
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.04.2006р. по справі №9/353/05 (суддя Філінюк І.Г.) задоволено позов Незалежної церкви християн віри євангельської „Віфанія” до ТОВ „Вантажкомерц” та Державної митної служби Миколаївської області про визнання недійсними правочинів №7 та №6 від 03.02.2005р.: визнано недійсними договори №6 та №7 від 03.02.2005р., стягнуто з ТОВ „Вантажкомерц” на користь позивача судові витрати, Миколаївську митницю від відповідальності звільнено, з тих підстав, що: 1) договори №6 та №7 від 03.02.2005р. з боку позивача укладені від імені директора Кравчук В.Р., проте підписані особою Орловим С.В., якому не було надано повноважень на підписання вказаних договорів; 2)посилання ТОВ „Вантажкомерц” на заяву позивача від 08.05.2004р. до Миколаївської митниці про розміщення вантажу на складі тимчасового зберігання ТОВ „Вантажкомерц”, суд вважає недоцільним, оскільки член церкви Тимофеєнко ОВ. в судовому засіданні заперечувала факт підписання заяви від 08.05.2004р., відповідно до висновку №159 від 07.02.2006р. Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області підпис від імені Тимофеєнко в графі „Керівник підприємства” на вказаній заяві зроблено не Тимофеєнко О.В., а невідомою особою; 3) оскільки, вчинені гр. Орловим С.В. правочини від імені Незалежної помісної церкви християн віри євангельської „Віфанія” в подальшому керівним органом юридичної особи не схвалені, зазначені договори №6 та №7 від 03.02.2005р. суперечать вимогам ст. 337 Цивільного кодексу України, зазначена обставина є підставою визнання недійсним правочину в розумінні вимог п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №35 від 20.04.2006р. звернулося ТОВ „Вантажкомерц”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 03.04.2006р. по справі №9/353/05 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що: 1) зміна керівника церкви, оформлена проколом загальних зборів, що не пройшла державної реєстрації не створює ні для самої церкви, ні для третіх осіб жодних юридичних наслідків, тим самим підтверджується те, що договори підписувались від імені Кравчука В.Р. і те, що саме Кравчук В.Р. і видавав довіреність на ім’я Орлова С.В., який підписував договори №6 та №7 від 03.02.2005р.; 2) щодо посилань суду в рішенні на пояснення представника позивача орлова С.В., в яких він зазначав, що договори ним дійсно підписані, але значно пізніше, не можна приймати до уваги, оскільки не підтверджені жодними доказами, що є порушенням ст. 33 ГПК України ; 3) навіть якщо припустити, що договори №6 та №7 були укладені представником позивача з перевищенням повноважень, обставини справи свідчать про те, що церква „Віфанія” вчинила дії, що свідчать про прийняття до виконання вказаних договорів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
03.02.2005р. між ТОВ „Вантажкомерц” (зберігач) та Незалежною церквою християн віри євангельської „Віфанія” (володілець) укладено договір №6, відповідно до умов якого володілець передає, а зберігач приймає та зобов’язується зберігати товари володільця, а саме: гуманітарну допомогу –одяг, який був у використанні.
03.02.2005р. між ТОВ „Вантажкомерц” (зберігач) та Незалежною церквою християн віри євангельської „Віфанія” (володілець) також укладено договір №7, відповідно до умов якого володілець передає, а зберігач приймає та зобов’язується зберігати товари володільця, а саме: гуманітарну допомогу –одяг, який був у використанні.
27.10.2006р. до господарського суду Миколаївської області звернулася Незалежна церква християн віри євангельської „Віфанія” з позовною заявою до ТОВ „Вантажкомерц” та Державною митною службою України Миколаївської області про визнання недійсним правочинів №6 та №7 від 03.02.2005р..
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.04.2006р. по справі №9/132/05 задоволено позовну заяву Незалежної церкви християн віри євангельської „Віфанія” до ТОВ „Вантажкомерц” та Державної митної служби Миколаївської області про визнання недійсними правочинів№7 та №6 від 03.02.2005р. з підстав, вказаних у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Вантажкомерц”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін з огляду на таке.
03.02.2005р. між ТОВ „Вантажкомерц” (зберігач) та Незалежною церквою християн віри євангельської „Віфанія” (володілець) укладено договори №6 та №7, відповідно до умов яких володілець передає, а зберігач приймає та зобов’язується зберігати товари володільця, а саме: гуманітарну допомогу –одяг, який був у використанні.
Вказані договори укладені з боку Незалежної церкви християн віри євангельської „Віфанія” „директором Кравчук В.Р.”, проте підписи керівника володільця у договорах відсутні, замість підпису Кравчука В.Р. у договорах проставлено підпис гр. Орлова С.В..
На момент укладання вказаних договорів гр. Орлов С.В. не мав належних повноважень на підписання договорів від імені позивача, в особі керівника Кравчука В.Р..
Відповідно до п. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Пунктом 4.2 Статуту Незалежної помісної церкви християн віри євангельської „Віфанія” встановлено, що керівною особою церкви являється пресвітер, за п. 4.5 вказаного Статуту пресвітер репрезентує інтереси церкви перед державними і громадськими організаціями, від імені церкви звершує всі юридичні дії.
Згідно з протоколом №7 загальних зборів Незалежної помісної церкви християн віри євангельської „Віфанія” від 30.12.2004р. з 01.12.2005р. призначено на посаду пресвітера помісної церкви ХВЕ „Віфанія” Сурман Павла Федоровича, якого вповноважено на укладення трудових та цивільних договорів, представляти інтереси церкви в місцевих органах влади та правоохоронних органах, а також видавати довіреності.
Хоча зміна керівника позивача не була зареєстрована належним чином в органах статистики, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймає до уваги твердження скаржника про те, що гр. Орлов С.В. мав належні повноваження на підписання оспорюваних договорів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у гр. Орлова С.В. повноважень на підписання договорів з ТОВ „Вантажкомерц”.
Згідно зі ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
Позивач не схвалив оспорювані договори та звернувся до господарського суду з позовом про визнання їх недійсними.
Відповідно до п.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності.
З матеріалів справи вбачається, що при укладанні оспорюваних договорів гр. Орлов С.В. не мав належних повноважень на укладання вказаних договорів, а отже необхідний обсяг дієздатності, що є підставою для визнання договорів №6 та №7 від 03.02.2005р. недійсними за п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Господарським судом першої інстанції цілком вірно, з врахуванням чинного законодавства та обставини справи, зроблено висновок щодо визнання спірних договорів недійсними з моменту їх укладання, а тому що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.04.2006р. по справі №9/353/05 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк