Судове рішення 212/247/2012 від 21.06.2012

Судове рішення #23052781

Справа № 212/247/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 року м. Вінниця

Ленінський районний суд м. Вінниці в складі:

головуючого - судді Іванченка Я.М.,

секретарів - Шевчук І.О., Піскун О.О., Храновської І.І.

за участю прокурора - Ярошенко О.М.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, неодружедного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч. 1 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с. Зарванці Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

31.01.2012 р. Вінницьким районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.5, ч. 1, 2 ст. 69, ч.3 ст.185, ч.1 ст. 162 КК України до 4 позбавлення волі без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки із застосуванням положень ст. 76 КК України,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 року, близько 22год. 30 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїми товаришами ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які також пе6еребували в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля першого під'їзду буд. АДРЕСА_4, помітив раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_7, який проходив повз нього та почав безпричинно чіплятись до ОСОБА_7, провокуючи останнього на конфлікт, після чого із хуліганських спонукань, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи свою неповагу до суспільства та демонструючи свою зневагу до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі та правил поведінки, штовхнув ОСОБА_7 зі сходинок та спустившись до останнього наніс йому декілька ударів по різним частинам тіла, після чого близько 23:00 годин ОСОБА_3, помітивши, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виникла бійка, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи свою неповагу до суспільства та демонструючи зневагу до загальноприйнятих в суспільстві норм моралі та правил поведінки, умисно наніс ОСОБА_7 один удар ногою в пах. В результаті спільних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, згідно висновку експерта №2924 від 07.11.2011 року у ОСОБА_7 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді інфікованого садна слизової оболонки нижньої губи, яке могло утворитись від дії тупого твердого предмету, в межах -понад три доби до часу судово-медичного обстеження, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 помітивши, що під час бійки ОСОБА_7 з ОСОБА_4, з кишені штанів ОСОБА_7 випали ключі та шкіряний гаманець чорного кольору, ОСОБА_3, розуміючи, що за його діями спостерігає ОСОБА_7, для власного збагачення, підняв із землі гаманець останнього, вартістю 100 гривень, в якому були гроші в сумі 200 гривень та з місця скоєння злочину зник, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 300 грн.

В цей час ОСОБА_5 помітивши, як між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла бійка, в ході якої до них приєднався ОСОБА_3, підійшов до останніх та розборонив їх. Після цього, ОСОБА_5 з метою збагачення та відкритого заволодіння майном ОСОБА_7 звернувшись до ОСОБА_7 вимагав, щоб останній віддав йому свій мобільний телефон. Після того як ОСОБА_7 відмовився віддати свій мобільний телефон, ОСОБА_5 з метою доведення свого злочинного наміру до кінця вдарив ОСОБА_7 кулаком правої руки у ліве вухо. Однак ОСОБА_5 не зміг довести свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_7 втік.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні вину в інкримінованому злочині визнав частково, дав суду показання, що 31.10.2011 року він зі своїми друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_5 йшли від знайомої дівчини. Між ОСОБА_8 та потерпілим розпочалась бійка, потерпілий зійшов зі сходів та вони продовжували боротись з ОСОБА_8 Він вдарив потерпілого в пах, з кармана у потерпілого випав гаманець, однак він нічого не брав.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в інкримінованому злочині визнав, дав суду показання, що 31.10.2011 року, пізно ввечері, він зі своїми друзями ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пішли до їхньої знайомої ОСОБА_9, яка проживає по АДРЕСА_4, однак мама дівчина до квартири їх не впустила, тому вони стояли біля під'їзду і чекали на таксі. До під'їзду підійшов потерпілий. Він штовхнув ОСОБА_7, після чого між ним та потерпілим почалась боротьба. Також в бійку вступив ОСОБА_3

Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні вину в інкримінованому злочині визнав частково, дав суду показання, що 31.10.2011 року він зі своїми друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_3 йшли від знайомої дівчини, оскільки її мама їх не впустила, він викликав таксі, після чого побачив, що ОСОБА_3 кинув торт та побіг до ОСОБА_4, який в той час боровся з потерпілим. Він підійшов та розборонив потерпілого з ОСОБА_4, ОСОБА_3 в цей час уже повертався за тортом. Як на місці бійки випав гаманець у потерпілого він не бачив. Він відвів ОСОБА_7 до світла та сказав йому, щоб той дав йому мобільний телефон, однак потерпілий відмовився, на що він вдарив потерпілого, після чого ОСОБА_7 втік. Він не мав наміру забирати телефон потерпілого, просто на його телефоні закінчились кошти, а йому потрібно було зателефонувати.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а також, окрім визнання вини підсудним ОСОБА_4, у скоєнні інкримінованих злочинів, вина підсудних повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що 31.10.2011 року, близько 22:30 год. він йшов до своїх знайомих, а саме до ОСОБА_10, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4. Коли він підійшов до дверей під'їзду, троє хлопців, а саме підсудні, стояли біля під'їзду і спілкувались між собою. Він дістав свій мобільний телефон, щоб зателефонувати своєму батькові, який у же був в гостях та запитати код під'їзду. Хлопець, яким згодом виявився ОСОБА_4, штовхнув його зі сходів, від чого у нього з кишені випали ключі та гаманець. ОСОБА_3 вдарив його в пах та він побачив як ОСОБА_3 забрав з землі його гаманець, в якому всередині було 200 гривень, чи бачив це ОСОБА_4, він сказати не може. Він продовжував боротись з ОСОБА_4, до них підійшов ОСОБА_5 та розтягнув їх, після чого почав вимагати в нього гроші та телефон. Коли він відмовився дати ОСОБА_5 гроші та телефон, той вдарив його в голову, після чого він втік. Згодом бачив, що нападники сіли в таксі

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що 31.10.2011 року йому зателефонував його син ОСОБА_7 та повідомив, що його зупинили троє хлопців та побили. Таксист повідомив, що вказані хлопці поїхали в Зарванці.

Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 встановлено, що 31.10.2011 року, приблизно о 14:00 год. вона зустрілась із ОСОБА_5, другом її хлопця ОСОБА_4 на західному автовокзалі м. Вінниці. Разом з ОСОБА_5 вони поїхали до нього додому. По дорозі вони з ОСОБА_5 випили пива. Вдома ОСОБА_5 в с. Якушинці Вінницького р-ну, точної адреси вона не знає, був його друг ОСОБА_3. Пізніше до ОСОБА_5 підійшов і її хлопець ОСОБА_4 Вдома у ОСОБА_5 вони вживали горілку. потім їй зателефонувала її матір та сказала, щоб вона йшла додому. Всі вирішили познайомитись з її мамою та викликавши таксі, вони всі поїхали до неї додому. В м. Вінниці, в магазині «Сільпо»хлопці купили торт та каву, хто розраховувався за продукти, вона не знає. коли вони приїхали до неї додому та всі піднялись до квартири, мама побачивши, що вона перебувала у нетверезому стані, забрала її до квартири, а хлопців по виганяла. Що відбувалось з хлопцями далі, вона не знає, так як була вдома.

Приблизно 08.11.2011 року по мобільному телефону ОСОБА_5 повідомив їй, що після того як її мама їх вигнала, у них на вулиці була якась бійка, після чого їх, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримали працівники міліції, його відпустили, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили в міліції. (т.1 а.с. 68)

Крім того, вина підсудних у скоєнні інкримінованих злочинів підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 01.11.2011 року (т.1 а.с. 6);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.11.2011 року в ході якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 та пояснив, що саме даний громадянин вдарив його в пах та підняв з землі його гаманець, який випав у нього під час бійки (т.1 а.с. 26);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 07.11.2011

року в ході якої ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_5 вимагав, щоб він віддав йому свій мобільний телефон, але після того як він відмовився, ОСОБА_5 вдарив його в голову (т.1 а.с. 51-52);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 08.11.2011 року в ході якої ОСОБА_7 повідомив, що саме ОСОБА_3 після того як вдарив його в пах, підняв із землі його гаманець. ОСОБА_3 покази ОСОБА_7 підтримав частково та повідомив, що ніякого гаманця він не брав (т.1 а.с. 56-57);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 08.11.2011 року в ході якої ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_4 безпідставно почав до нього чіплятись в результаті чого між ними виникла бійка. ОСОБА_4 повністю підтримав покази ОСОБА_7 (т.1 а.с. 61).

Аналізуючи показання підсудних, потерпілого, свідків та інші докази, зібрані в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вину підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 доведено повністю, а дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3 органом досудового слідства вірно кваліфіковано:

- ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб;

- ОСОБА_3 за ч.2 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Разом з тим, суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 186 КК України як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, виключивши таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, оскільки ОСОБА_3 є особою раніше не судимою.

Також суд вважає за необхідне дії ОСОБА_5 кваліфікувати за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Суд прийшов до такого висновку оскільки, по факту вчинення хуліганства самі підсудні ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 дали аналогічні показання з приводу обставин вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та визнали свою вину по даному епізоду, що узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_7, який підтвердив, що ОСОБА_4 почав без будь-яких на те причин чіплятися до нього, провокуючи на конфлікт, після чого штовхнув його та між ними почалась боротьба, а згодом ОСОБА_3 також вступив в бійку та вони разом нанесли йому тілесні ушкодження.

При кваліфікації дій підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по епізоду вчинення ними хуліганства, суд враховує роз'яснення постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про хуліганство»№ 10 від 22.12.2006 року, відповідно до якого за ознакою особливої зухвалості може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень.

Крім того, по епізоду вчинення ОСОБА_3 грабежу його вина підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_7, який в своїх показаннях вказував, що під час його бійки з ОСОБА_4, він помітив, що у нього з кармана випав гаманець та помітив, що вказаний гаманець підняв ОСОБА_3, однак він не знає чи бачив це ОСОБА_13, а також показаннями ОСОБА_3, який вказував, що він бачив, що в потерпілого під час бійки з кармана випав гаманець.

Разом з тим суд не бере до уваги показання підсудного ОСОБА_3 з приводу того, що він не брав гаманець потерпілого та розцінює їх як природну захисну реакцію підсудного з метою уникнення відповідальності за скоєний злочин.

По епізоду вчинення ОСОБА_5 замаху на грабіж, його вина повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями самого підсудного ОСОБА_5, який вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав, дав суду показання, що після того як він розборонив бійку, він відвів ОСОБА_7 до світла та сказав йому, щоб той дав йому мобільний телефон, однак потерпілий відмовився, на що він вдарив потерпілого, після чого ОСОБА_7 втік, що узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_7, який підтвердив, що ОСОБА_5 розборонив бійку, після чого почав вимагати в нього гроші, проте коли він відмовився дати ОСОБА_5 гроші та телефон, той вдарив його в голову, після чого він втік.

Разом з тим суд враховує, що підсудний ОСОБА_5 не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки маючи на меті відкрито заволодіти майном потерпілого почав вимагати у нього гроші та телефон, бажаючи їх відібрати, однак не зробив цього оскільки потерпілий втік.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який з місцем проживання характеризується позитивно (Т.1 а.с.84), є особою раніше не судимою (т.1 а.с.70), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (Т.1 а.с. 83), обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 є вчинення ним злочину у неповнолітньому віці.

Відповідно до ч.2 ст. 67 КК України, суд вражає за можливе не визнати вчинення ОСОБА_3 злочинів в стані алкогольного сп'яніння як обставину, що обтяжує покарання підсудного, оскільки ступінь алкогольного сп'яніння не вплинув на ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_3 злочинів.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який з місцем проживання характеризується позитивно (Т.1 а.с.100), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (Т.1 а.с.98), є особою раніше судимою (т.2 а.с. ) обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4 являється повне визнання ним вини та щире каяття.

Відповідно до ч.2 ст. 67 КК України, суд вражає за можливе не визнати вчинення ОСОБА_4 злочину в стані алкогольного сп'яніння як обставину, що обтяжує покарання підсудного, оскільки ступінь алкогольного сп'яніння не вплинув на ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_4 злочину.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який з місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 116), є особою раніше не судимою (Т.1 а.с.114), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (Т.1 а.с. 115), має на утриманні малолітню дитину (Т.2 а.с. ) обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 є щире каяття та перебування на його утриманні неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 67 КК України, суд вражає за можливе не визнати вчинення ОСОБА_5 замаху на вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння як обставину, що обтяжує покарання підсудного, оскільки ступінь стану алкогольного сп'яніння не вплинув на ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_5 замаху на вчинення злочину.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного ОСОБА_3, його ставлення до вчиненого, думки потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, вимог кримінального закону, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. ст. 75, 104 та 76 КК України

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, слід залишити обрану.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного ОСОБА_4, думки потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, вимог кримінального закону, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76 КК України.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, з застосуванням положень ст. 76 КК України за цим вироком та у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, з застосуванням положень ст. 76 КК України за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 31.01.2012 року.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з зали суду.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного ОСОБА_5, його ставлення до вчиненого, думки потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, вимог кримінального закону, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна із застосуванням вимог ст. ст. 75, ст. 76 КК України

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили, слід залишити обрану.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудних в рівних долях слід стягнути витрати за проведення криміналістичних досліджень, зумовлених розслідуванням кримінальної справи.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 296 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця роботи, навчання, проживання та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Кожен вирок виконувати окремо.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця роботи, навчання, проживання та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація