Справа : № 22ц-5120/07 Головуючий в 1 інстанції: Коротких О.Г.
Категорія : 21 Доповідач: Фарятьєв C.O.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Фарятьєва С. О.
суддів - Карайван Т.Д., Коротенко Є.В.
при секретарі - Супонєвої Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Брянка Луганської області на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 19 липня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Брянка Луганської області про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Брянка Луганської області, при цьому посилався на те, що відповідачем, починаючи з 1 березня 2002 року, щорічно при вирішення питання про перерахунок страхових виплат, які сплачуються йому у зв'язку з пошкодженням здоров'я на виробництві, у порушення вимог Закону, який регулює ці перерахунки, замість коефіцієнту зростання середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, запроваджувався коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що є неправильним та призвело до зменшення розміру належних йому страхових виплат і недоплати за період з 1 березня 2002 року по І березня 2007 року 3333 грн. 45 коп. Добровільно відповідач не бажає провести належний перерахунок та доплатити йому вказану суму, а також визначити нову суму щомісячних платежів з 1 березня 2007 року, яка повинна складати 405 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 3333 грн. 45 коп. одноразово та зобов'язати його сплачувати йому щомісячно з вказаного строку по 405 грн. до наступного перерахунку.
В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги і просив суд виплачувати позивачу, починаючи з 1 березня 2007 року по 461 грн. 75 коп.
Оскаржуваним рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 19 липня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуті не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 1 березня 2003 року по 1 березня 2007 року в сумі 1528 грн. 08 коп., а також зобов'язано відповідача виплачувати позивачу з 1 березня 2007 року по 461 грн. 75 коп. щомісячно до наступного перерахунку. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу відповідача до матеріалів справи не надійшло.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши обгрунтованість і законність рішення суду першої інстанції та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її .задоволення.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що позивач у зв'язку з стійкою втратою працездатності у ромірі 25% одержує щомісячні страхові платежі згідно Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які йому виплачує відповідач.
У відповідності зі ст. 29 цього Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, починаючи з 1 березня кожного року, провадились позивачу перерахунки страхових виплат, але при цьому відповідач виходив з встановлених Правлінням Фонду ССНВ України коефіцієнтів зростання середньомісячної реальної заробітної плати, що вказаним Законом не передбачено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав позивача при перерахуванні страхових виплат, при цьому суд навів на підтвердження своїх висновків докази, які є у справі, та які належним чином досліджені, послався на Закон, який регулює виниклі правовідносини та привів відповідні розрахунки, заперечень проти яких відповідачем не надано.
Посилання відповідача про те, що вони не могли брати для перерахунку інші коефіцієнти, ніж ті, які встановлені Правлінням Фонду ССНВ України, тому що вони є відділенням Фонду і тому повинні виконувати постанови його Правління, на увагу не заслуговують, оскільки ця обставина не звільняє відповідача від виконання закону у тому вигляді, в якому він викладений.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду 1-ї інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Брянка Луганської області відхилити.
Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 19 липня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.