Справа № 2-103/11

Провадження № 2/426/420/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.05.2012 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого -судді Тихомирова І.В.

при секретарі - Тепловій І.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 13.09.2010 року звернулася до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 11 червня 2010 року її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 пішов до своєї бабусі, яка мешкає у будинку АДРЕСА_1.

Біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 зустрів свого товариша ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вони почали гратися на вулиці. Раптом з подвір'я будинку АДРЕСА_2 вибігла собака породи німецька вівчарка, яка напала на ОСОБА_4 і покусала його.

Згідно акту СМЕ № 313 від 15.06.2010 року внаслідок укусів ОСОБА_4 були завдані тілесні ушкодження у вигляді садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, садна на поверхні правого плечового суглобу, п'яти саден у правій поперековій області, чотирьох саден на зовнішній правій гомілці, двох саден на поверхні лівого гомілкостопного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

15.06.2010 року позивачка звернулася до Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України в Дніпропетровській області з метою притягнення відповідача до кримінальної відповідальності.

У результаті проведеної перевірки ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП.

Позивач посилається на те, що внаслідок укусів собаки йому довелося неодноразово лікувати сина. За час лікування позивачем було витрачено 3069,74 грн., які він просить стягнути з відповідача як суму матеріальної шкоди.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка полягає у наступному.

Позивачка та її син перенесли щиросердечні страждання в зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, який заподіяв їм шкоду; перенесли нервовий зрив і їм довелося докладати зусиль для відновлення нормальних зв'язків та організації свого життя, а також тривалий час лікуватися, витрачаючи на це значну суму коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними виписками.

Моральну шкоду позивач оцінює в 10000 грн.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечили проти позову.

На їх думку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самі дражнили собаку, кидали в неї палки, у зв'язку з чим були самі винні у заподіянні ним шкоди. Просили у позові відмовити.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України (в ред. 2003 року, оскільки обов'язок відшкодувати шкоду продовжує існувати у відповідачки на момент набуття чинності вказаним Кодексом) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.д.) транспортними засобами, що володіє, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження і зміст якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, 12 червня 2010 року приблизно о 15-30 год. гр. ОСОБА_2 порушив правила утримання домашньої тварини -німецької вівчарки, в результаті чого собака спричинила тілесні ушкодження сину позивачки гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8,11).

Постановою ДІМ Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району) ГУМВС України у Дніпропетровській області лейтенанта міліції Дернового В.Д. у порушенні кримінальної справи було відмовлено і притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП (а. с. 10).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.10.2011 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП та закрито провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а. с. 41).

Таким чином, обставини заподіяння шкоди сину позивачки та вини ОСОБА_2 у заподіянні цієї шкоди в силу ч. 4 ст. 61 ЦПК України є встановленими та обов'язковими для суду і доведенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розмір шкоди, яку слід стягнути з відповідача, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на лікування сина позивачка витратила:

62,45 грн. + 22,33 грн. = 84,78 грн. (а. с. 22,22 об.).

На зміну обстановки (виїзд до родичів у м. Орськ Російської Федерації), яка була вчинена згідно медичних рекомендацій (а. с. 18) було витрачено:

(27,88 х 3) + 789,43 грн. + 276,26 грн. + 678,23 грн. + 237,27 грн. = 2627,34 грн. (а. с. 22 об., 23).

Сума коштів, витрачених на автобусні перевезення та на бензин стягненню не підлягають, поскільки не доведено їх пряму залежність від заподіяної шкоди.

Отже, загальна сума матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2712,12 грн.

Зважаючи на те, що шкода, яка заподіяна здоров'ю ОСОБА_4 внаслідок укусів собаки сталася з вини ОСОБА_2, суд дійшов висновку, що і моральну шкоду позивачеві також повинна відшкодувати відповідач.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, яка заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю, відшкодовується особою, яка заподіяла його, при наявності її провини, крім випадків, установлених частиною другої даної статті.

Моральна шкода, яка заподіяна позивачу, полягає в наступному.

Позивачка та її син перенесли щиросердечні страждання в зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, який заподіяв їм шкоду; перенесли нервовий зрив і їм довелося докладати зусиль для відновлення нормальних зв'язків та організації свого життя, а також тривалий час лікуватися, витрачаючи на це значну суму коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними виписками.

Виходячи з характеру протиправних дій та ступені вини відповідача; щиросердечних страждань, перенесених ОСОБА_4 та позиачки у зв'язку з ушкодженням здоров'я, - суд, з огляду на вимоги розумності і справедливості, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. за вимогу про стягнення матеріальної шкоди і 107,30 -за моральну шкоду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 213-215, 217-218 ЦПК України, 1166,1167,1187 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 2712, 12 грн. (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 12 коп., моральну шкоду у сумі 1000 (однієї тисячі) грн., а всього до стягнення -3712 (три тисячі сімсот дванадцять грн.) 12 коп.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 321,90 грн. на користь держави.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні мають право оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя: І. В. Тихомиров