ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" червня 2006 р. | Справа № 30/123-06-3903 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого М.В. Сидоренко
суддів Н.Б. Таценко, М.А. Мишкіної
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: не з’явився
від відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональні пивоварні” - не з’явився
Приватного підприємства „Пивзавод № 2”- не з’явився
Приватного підприємства „Валерія”- не з’явився
Приватного підприємства „Регіональні солодовні” - не з’явився
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Спеціалізованої торговельної фірми „Діоніс” - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональні пивоварні”
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 18.04.2006 р.
про вжиття заходів до забезпечення позову
у справі № 30/123-06-3903
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СНП Інвестмент”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Регіональні пивоварні”, Приватного підприємства „Пивзавод № 2”,
Приватного підприємства „Валерія”,
Приватного підприємства „Регіональні солодовні”,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Спеціалізованої торговельної фірми „Діоніс”
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності (сторони та суть спору зазначаються згідно ухвали суду)
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В С Т А Н О В И Л А :
17.04.2006 р. ТОВ „СНП Інвестмент” звернулось з позовною заявою про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 13352,3 кв. м, за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 50. Також позивач просив суд в порядку досудової підготовки справи до розгляду накласти арешт на вказаний цілісний майновий комплекс в зв’язку з тим, що відповідачі під час розгляду справи можуть здійснити продаж частин нерухомості, що може утруднити виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. по справі № 30/123-06-3903 (суддя Рога Н.В.) клопотанням позивача задоволено. Судом накладено арешт на спірний цілісний майновий комплекс з посиланням на ст. ст. 66, 67 ГПК України. При цьому господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування такого засобу забезпечення позову, оскільки, з врахуванням предмету спору, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 18.04.2006 р. ТОВ „Регіональні пивоварні” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити позивачу в його позовних вимогах, припинити провадження у справі та скасувати згадану ухвалу суду. Мотивуючи свої вимоги, скаржник посилається на те, що „ухвала суду винесена з порушенням, та судом не були повністю з’ясовані обставини, що мають значення по справі”. В доповненні до апеляційної скарги скаржник просить скасувати ухвалу суду від 18.04.2006 р. в зв’язку з тим, що предмет на який накладено арешт - цілісний майновий комплекс - не відповідає дійсності, т. я. за адресою м. Одеса, вул. Дальницька, 50, ніколи не існував цілісний майновий комплекс та не існує.
ПП „Пивзавод № 2” надало пояснення, зазначивши, що приватне підприємство має у власності нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 50/3.
ПП „Регіональні солодовні” надало пояснення зазначивши, що приватне підприємство має у власності нежитлові приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, 50/2.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів, приходить до наступного.
Ухвалою господарського суду від 18.04.2006 р. клопотання позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову задоволене з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. При цьому, суд правомірно керувався положеннями ст. 66, 67 ГПК України.
Так, згідно приписів ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим в наступному виконання рішення господарського суду, тобто умовою застосування таких заходів є достатньо обґрунтоване припущення щодо утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення. Відповідно ж до приписів ст. 67 ГПК України позов забезпечується, в тому числі і накладенням арешту на майно.
Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства, судова колегія вважає, що доводи скаржника, зазначені ним в апеляційній скарзі і перелічені вище в даній постанові, не заслуговують на увагу, т. я. являються безпідставними, оскільки всупереч ст. 33, 34, 36 ГПК України недоведені документально.
Також судова колегія вважає, що сам факт звернення відповідача з даною апеляційною скаргою свідчить про підставність вжиття господарським судом засобів забезпечення позову.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. являється обґрунтованою, відповідає чинному законодавству, правових підстав для її скасування не вбачається. В задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Окремо слід зазначити, що апеляційною інстанцією розглядаються вимоги апеляційної скарги з врахуванням приписів ст. 106 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 106 ГПК України, судова колегія, –
П о с т а н о в и л а :
Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.04.2006 р. по справі № 30/123-06-3903 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя: Сидоренко М.В.
Суддя: Таценко Н.Б.
Суддя: Мишкіна М.А.