Справа № 211/2220/2012 .

В И Р О К

ІМЯМ УКРАЇНИ

01.06.2012 року Староміський районний суд міста Вінниці в складі :

головуючого судді Антонюка В.В.

при секретарі Постернаку А.М.,

з участю прокурора Степанова Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, освіта середня, не одруженої, непрацюючої, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше судимої: -28.04.2011р. Замостянським районним судом м. Вінниці за ст.185 ч.1 КК України до 240 годин громадських робіт,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в :

Вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 28.04.2011р. ОСОБА_1 було визнано винною за ст.185 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робі терміном 240 годин. 25.06.2011 року ОСОБА_1 поставлена на облік у Староміському РП Вінницького МРВ КВІ УДДПВП області, як раніше судима особа та повідомлена про дні обов»язкової явки для відмітки. 30.06.2011 року їй під розпис вручена копія направлення на відпрацювання громадських робіт у МКП ЖЕК №5 м. Вінниці та начальником МКП ЖЕК №5 винесено наказ №50 «Про відпрацювання кримінального покарання у виді громадських робіт», за яким ОСОБА_1 було дозволено відпрацювання покарання та складено графік відпрацювання. Однак ОСОБА_1, маючи злочинний умисел на ухилення від відбування даного покарання, незважаючи на дане рішення суду, ухилилась від проходження 240 годин громадських робіт, починаючи із 08.07.2011 року безпричинно не з»явилась до МКП ЖЕК №5 м. Вінниці та не приступила до виконання визначеного обсягу робіт. Крім того, жодного разу не з»явилась на обов»язкову відмітку до кримінально виконавчої інспекції, окрім 26.07.2011 року, після примусового приводу її працівниками міліції до кримінально виконавчої інспекції.

Підсудна ОСОБА_1свою вину в скоєнні злочину за ст.389 ч.2 КК України визнала повністю за обставин, викладених в обвинувальному висновку, щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати.

Враховуючи, що ОСОБА_1 повністю визнала свою вину та пояснила про обставини вчинення злочину, правильно розуміє зміст цих обставин та те, що проти цього не заперечує прокурор, то відповідно до ст. 299 КПК України суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки її вина доведена як показами її самої, так і матеріалами справи.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.389 ч.2 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт.

Виходячи із загальних засад призначення покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує, що вона вчинила злочин невеликої тяжкості, як особа за місцем проживання характеризується негативно, на психоневрологічному та наркологічному обліках не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, відповідно до ст. 66, ст. 67 КК України.

В зв»язку із відсутністю обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, в якості обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання підсудної ОСОБА_1, суд враховує її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Сукупність вказаних обставин дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1, може бути виправлена без відбування покарання в місцях обмеження волі, а тому їй слід призначити покарання у виді арешту.

Судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_1 в скоєнні злочину за ст. 389 ч.2 КК України та призначити їй покарання у вигляді арешту, терміном один місяць.

Строк покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: В.В.Антонюк