№2а-4/08р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2008 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, як місцевий адміністративний суд у складі:
головуючого Воронко І.А.
при секретарі Золотько Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління УМВС України в Дніпропетровській області «про визнання незаконним наказу про звільнення з органів внутрішніх справ»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління УМВС України в Дніпропетровській області «про визнання незаконним наказу про звільнення з органів внутрішніх справ», в якому просить суд визнати не чинним та скасувати наказ УМВС України в Дніпропетровській області № 131о/с від 02.07.2005р. про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.65 «А» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №114 від 29.07.1991р.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що з 14.11.1994 р. по 01.07.2005р. проходив службу в органах внутрішніх справ, та був звільнений на підставі наказу УМВС України 131о/с від 02.07.2005р. із зазначенням причини звільнення, як у відставку за віком. Враховуючи, що він мав намір звільнитися за власним бажанням, а ні у відставку за віком, вважає своє звільнення незаконним. Вказує, що підставою для оскарження даного наказу є та обставина, що керуючись п.68 Положення, він подав рапорт на звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, в зв'язку з чим відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», мав бути звільнений за п.64 «Ж», а саме за власним бажанням при наявності поважних причини, що перешкоджають виконанню службових обов'язків. Зазначаючи, що такими поважними причини, які зумовили його написати рапорт про звільнення були сімейні обставини, а саме хвороба в родині.
Представник відповідача по справі - Дніпродзержинського міського Управління УМВС України в Дніпропетровській області - Полівчук Д.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, заперечує проти задоволення вимог позивача, просить суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, також звертає увагу суду на те, що при зверненні до суду позивачем був порушений строк для звернення з позовом до адміністративного суду.
Представник відповідача по справі - Дніпродзержинського міського Управління УМВС України в Дніпропетровській області - Макарчук Б.Л. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, заперечує проти задоволення вимог позивача, просить суд відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги позивача підтримав, просить суд позов задовольнити визнавши не чинним наказ Дніпродзержинського міського Управління УМВС України в Дніпропетровській області № 131о/с від 02.07.2005р. про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.65 «А». Також просить суд поновити строк давності, у зв'язку з його пропуску по поважним причинам.
Позивач по справі позовні вимоги підтримав в повному обсязі, своїми поясненнями підтвердив обставини зазначені в позовній заяві, наполягає на задоволенні позову, просить суд визнати не чинним та скасувати наказ Дніпродзержинського міського Управління УМВС України в Дніпропетровській області № 131о/с від 02.07.2005р. про звільнення його з органів внутрішніх справ за п.65 «А». Просить суд поновити строк позовної давності, у зв'язку з його пропуску по поважним причинам.
На підтвердження своїх доводів сторонами по справі були надані докази щодо виниклих спірних правовідносин, а саме: копія паспорта (а.с.2), копія трудової книжки (а.с.3-7); послужний список (а.с. 8-10); довідки з міста роботи (11,12); заява про прийом на роботу (а.с.13); відповідь Заводського РВ (а.с.14); довідки на запити адвоката (а.с.15-18); ухвали суду (а.с.20,21); заперечення проти позову з додатками (а.с. 77-98); копії рапортів (а.с. 100-101); витяг з військового квитка(а.с.102-103).
Вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши позиції сторін та вивчивши надані до суду письмові докази, при розгляді справи судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідні до них правовідносини:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у 14.11.1994р. був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду старшого інспектора Заводського РВ м.Дніпродзержинськ, де постійно працював до 02.07.2005р. дослужившись до звання майор.
Перебуваючи на посаді майора міліції в якості начальника ВБНОН Заводського РВ м.Дніпродзержинська, ОСОБА_1 10.05.2008р. подав рапорт про звільнення його з органів внутрішніх справ за власним бажанням, в зв'язку з хворобою матері дружини та переїздом на постійне місце проживання у м.Кіровоград. Також повторно 23.06.2005р. ОСОБА_1 було подано рапорт з проханням прискорити його звільнення на підставі хвороби матері дружини та необхідністю догляду за нею, переїздом до м.Кіровоград.
02.07.2005р. наказом УМВС України в Дніпропетровській області № 131о/с від 02.07.2005р. ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за віком на підставі п.65 «А» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №114 від 29.07.1991р.
29.03.2006р. ОСОБА_1 з метою повернення на службу в органах внутрішніх справ звернувся з заявою до Начальника УМВС України в Дніпропетровської області з проханням поновлення на службу в органи внутрішніх справ. Однак у зв'язку з його звільненням у відставку з підстав досягнення граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі Збройних сил України, стало не можливим вирішення питання про прийом знов на службу.
На підставі вищенаведеного суд вважає доведеним факт подання позивачем рапорту щодо звільнення з органів внутрішніх справ, як працівника міліції, саме за власним бажанням у зв'язку з хворобою матері дружини та його намагання прискорити звільнення у зв'язку з переїздом у м.Кіровоград разом з родиною. А також факт його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ саме у відставку із зняттям з військового обліку, як військовослужбовця запасу, з підстав досягнення граничного віку (40 років) перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання з посиланням на п.65 «А» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України».
Виходячи з письмових заперечень представників відповідача та пояснень представника відповідача Полівчук Д.П. на судових дебатах при розгляді адміністративної справи, вбачається постійне посилання представника відповідача на ст.28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у відповідності з якою наявна можливість звільнення працівника міліції, як військовослужбовця запасу, у відставку з підстав досягнення граничного віку (40 років) перебування військовозобов'язаних у запасі Збройних сил України. Однак представником відповідача не обгрунтовані підстави для звільнення ОСОБА_1 у відставку як військовослужбовця запасу по досягненню граничного віку, в той час як позивачем ОСОБА_1 було подано рапорт саме про звільнення за власним бажанням, в зв'язку з хворобою матері дружини та переїздом на постійне місце проживання у м.Кіровоград, що в свою чергу було поважною причиною і перешкоджало виконанню його службових обов'язків. Тому суд оцінює заперечення представника відповідача та його письмові пояснення на судових дебатах, як необґрунтовані, безпідставні та неправомірні, що відповідає вимогам ст.71 КАС України.
Судом також, прийнято до уваги, письмові заперечення проти позову представника відповідача щодо порушеного позивачем строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, однак суд враховує той факт, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише після повторного звернення з заявою до Начальника УМВС України в Дніпропетровської області з проханням поновлення на службу в органи внутрішніх справ. З увагою на підстави подання позивачем рапорту про звільнення, вбачається тяжкий стан здоров'я матері дружини яка потребувала постійного догляду, переїзд родини до м.Кіровоград, а також неодноразові звернення позивача до різних інстанцій щодо вирішення питання про повернення на службу, в зв'язку з чим суд вважає причину пропущення строку звернення до суду - поважною.
Таким чином на підставі наданих суду пояснень сторін по справі, вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи які досліджені доказами, суд вважає причину звільнення ОСОБА_1 яка зазначена в трудовій книжці позивача не вмотивованою та не обґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність скасування наказу № 131о/с від 02.07.2005р. про звільнення ОСОБА_1, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.
При прийнятті зазначеного рішення суд виходив з таких мотивів і керувався такими положеннями закону:
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку встановленого КАС України.
У відповідності до ст.102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений…за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Згідно ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Виходячи з положення ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.7 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №114 від 29.07.1991р., особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, до яких відноситься позивач по справі ОСОБА_1, залежно від присвоєних їй спеціальних звань перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років.
Відповідно до п.8 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, які досягли встановленого для них п.7 цього положення віку, підлягають звільненню в запас з постановкою на військовий облік або у відставку.
У відповідності до вимог п.64 «Ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас ( з постановкою на військовий облік)…за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
З увагою на всебічно з'ясовані обставини справи підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості які б спростовували надані позивачем докази у суду відсутні та не були надані представником відповідача, а лише обґрунтування щодо порядку звільнення позивача зі служби та заперечення представників відповідача щодо пред'явленого позову, суперечить конституційним правам, свободам та інтересам позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
На підставі п.7,8,64 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №114 від 29.07.1991р., керуючись ст. 6,11, 69, 70, 71,100,102,104, 159,161, 163 КАСУ України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду з адміністративним позовом, визнавши причини його пропуску поважними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпродзержинського міського Управління УМВС України в Дніпропетровській області «про визнання незаконним наказу про звільнення з органів внутрішніх справ» - задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати наказ УМВС України в Дніпропетровській області
№ 131о/с від 02.07.2005р. про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.65 «А» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №114 від 29.07.1991р.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови та шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції та безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Воронко І.А.