АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22 -2690/2180/2012 р. Головуючий у 1-й інстанції:Савлук Т.В.
Доповідач: Чобіток А.О.
Рішення
Іменем України
26 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О.
суддів - Ящук Т.І.,Немировської О.В.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и л а:
В лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просив суд визнати за ним право власності на ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та залишити позовну заяву без розгляду. Посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки в провадженні цього ж суду знаходиться цивільна справа, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих підстав.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
За правилами ст.ст.1273 та 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, тобто протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4,який є батьком позивача і чоловіком відповідачки.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт і все належне йому майно заповів дружині ОСОБА_3, яка у передбачений законом шестимісячний строк подала заяву до Восьмої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлого чоловіка.
Таку ж заяву подав і син померлого ОСОБА_2
Дізнавшись, що батько залишив заповіт ОСОБА_3, ОСОБА_2 оспорив його,
подавши до суду позов про визнання заповіту недійсним та визнання за ним права власності на спадкове майно. Під час розгляду справи сторони уклали мирову угоду, за умовами якої ОСОБА_2 відмовився від позовних вимог, а ОСОБА_3 відмовилася від частки в спадковому майні померлого, а саме від 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 Умови мирової угоди були затверджені ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 09.2010 року проте нотаріус Восьмої Київської державної нотаріальної контори відмовив ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на вказане спадкове майно, посилаючись на порушення порядку відмови від спадщини, встановленого чинним законодавством.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до суду і просив визнати за ним право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1, що є спадковим майном після смерті його батька від якого відмовилася ОСОБА_3 на його користь.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала.
Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 суд виходив з того, що зазначена частина квартири є спадковим майном, померлого ОСОБА_4 і відповідачка, якій померлий заповів все своє майно, відмовилася від цієї частини спадкового майна на користь ОСОБА_2
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає вимогам закону, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами та обставинам справи.
Так з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, після відкриття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який склав на неї заповіт на все своє майно, подала до Восьмої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в установлений законом строк. Проте з заявою до нотконтори про відмову від спадщини, як це передбачено ст.ст.1273,1274 ЦК України не зверталася.
Суд вирішуючи даний спір та пославшись на визнання позову відповідачкою, не звернув уваги на вказану обставину, а також не врахував вимоги наведеного закону, який передбачає можливість спадкоємця за заповітом відмовитися від спадщини або її частки лише на користь іншого спадкоємця за заповітом, подавши про це заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Таким чином ОСОБА_3 не вправі відмовитися від спадщини, яку їй заповів померлий на користь осіб, які не згадані в його заповіті, а суд не мав права в рішенні посилатися на мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якої остання відмовилася від частини спадщини за заповітом на користь спадкоємця за законом, яким є ОСОБА_2
Оскільки наведені норми закону забороняють спадкоємцю за заповітом відмовитися від спадщини на користь спадкоємця за законом, відсутні підстави визнавати за позивачем право власності на частину спадкового майна після смерті його батька.
Крім того вирішуючи даний спір, суд не звернув уваги на відсутність правоустановчих документів, підтверджуючих, що померлому за життя належало на праві власності ѕ частини квартири АДРЕСА_1.
Так ОСОБА_1 племінник померлого ОСОБА_4, в апеляційній скарзі зазначав, що вказана квартира була приватизована його бабусею ОСОБА_5 та ОСОБА_4
ОСОБА_4 належала 1/2 частина квартири. Після смерті ОСОБА_5, лише він звернувся з заявою про прийняття спадщини після її смерті і йому було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 22 10.2010 року на ј частину спірної квартири.
Оскільки ОСОБА_4 не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 він звернувся до суду про визнання права власності на частину спірної квартири після смерті бабусі та з іншими вимогами до ОСОБА_3
Вказані обставини підтверджують наявність спору стосовно розміру спадкового майна померлого ОСОБА_4 та відсутність доказів підтверджуючих належність померлому ѕ частини спірної квартири.
З огляду на викладене колегія суддів не може вважати рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим,ухваленим з додержанням вимог матеріального та процесуального права,що дає підстави скасувати його та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України,колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 8 листопада 2011 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції м. Києва, про визнання права власності на спадкове майно.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді-
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22 -2690/2180/2012 р. Головуючий у 1-й інстанції:Савлук Т.В.
Доповідач: Чобіток А.О.
Рішення
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
26 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - судді Чобіток А.О.
суддів - Ящук Т.І.,Немировської О.В.
при секретарі - Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на спадкове майно,-
в с т а н о в и л а:
Керуючись ст.ст. 218, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 8 листопада 2011 скасувати та ухвалити нове,яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головне управління юстиції м. Києва, про визнання права власності на спадкове майно.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - Судді-