У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/16404/2011
Головуючий у 1 інстанції: Козлов Р.Ю.
Доповідач: Стрижеус А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2011 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Луцькій Л.С.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника третьої особи: Долгополої І.С.
розглянувши цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Зберігач" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу цінних паперів та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан-Зберігач" про стягнення суми заборгованості з урахуванням неустойки, трьох відсотків річних і індексу інфляції.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що 24 червня 2009 року між ним та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-1114/06-09, згідно з умовами якого він, від імені та в інтересах якого діяло ТОВ "Титан - Зберігач", продав відповідачеві 10000 штук простих іменних акцій ЗАТ "Страхова компанія "Основа", а відповідач зобов'язався оплатити їх вартість, сплативши на його користь 10000000 гривень. Він належним чином виконав умови зобов'язання та у передбачений договором строк надав розпорядження на переказ цінних паперів у визначеній договором кількості на рахунок у цінних паперах ОСОБА_6, але відповідач ухиляється від виконання умов договору і у передбачений договором спосіб розрахунку не здійснює. В зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у розмірі 10000000 гривень, пеню за невиконання зобов'язання за договором у розмірі 1000000 гривень, суму, на яку збільшився основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання у розмірі 1400000 гривень, три відсотки річних у розмірі 621369 гривень 86 копійок.
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору № Б-1114/06-09 купівлі - продажу цінних паперів від 24 червня 2009 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_5 посилалася на те, що вона, будучи дружиною ОСОБА_6, не надавала усної або письмової згоди на укладання договору купівлі-продажу. Вважала, що даний правочин не відповідає вимогам ст.ст. 61, 65 СК України.
Ухвалою суду від 25 серпня 2011 року було відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Зберігач" про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 07 вересня 2011 року було відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі - продажу.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року дані справи було об'єднано в одне провадження.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Зберігач" про стягнення суми заборгованості з урахуванням неустойки, трьох відсотків річних і індексу інфляції - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та неустойки в розмірі 12 400 000 гривень та судові витрати в розмірі 1 820 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про визнання договору недійсним - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та повністю задовольнити її позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-114/06-09, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Зокрема, ОСОБА_5 зазначає, що рішення суду ухвалене судом при неповному з'ясуванні обставин справи в частині укладення оспорюваного договору, що призвело до невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи і як наслідок неправильного застосування норм матеріального права до тих дійсних правовідносин котрі виникли, а саме положення ч.2 ст.65 СК України, які поширюються на спірні правовідносини і підлягають застосуванню.
Також не погоджуючись з рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року ОСОБА_6 також подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Зберігач" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу цінних паперів - відмовити повністю.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору № Б-1114/06-09 купівлі - продажу цінних паперів від 24.06.2009 року задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір № Б-1114/06-09 купівлі-продажу цінних паперів від 24 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_1 проти доводів апеляційнихї скарг заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Представник третьої особи ПАТ "ВТБ Банк" Долгопола І.С. посилалась на розсуд суду.
Третя особа ТОВ "Титан - Зберігач" в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за її відсутності у відповідності до вимог ч. 2 ст.305 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно із ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення, суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 24 червня 2009 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-1114/06-09 (т.1 а.с.10,11).
Відповідно до п.1.1 даного договору, ОСОБА_7 зобов'язався передати пакет цінних паперів у власність ОСОБА_6 а ОСОБА_6 у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору 10000 штук простих іменних акцій ЗАТ "Страхова компанія "Основа", загальна номінальна та договірна вартість яких, згідно п.п. 1.2, 1.3 договору, становить 10000000 гривень, котрі ОСОБА_6 відповідно до п.2.2 договору зобов'язався сплатити на рахунок ОСОБА_7 не пізніше трьох робочих днів з дня, наступного за днем підписання договору купівлі-продажу цінних паперів.
Згідно свідоцтва про шлюб (т.1 а.с.94), ОСОБА_6 та ОСОБА_5 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2007 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі - продажу, суд виходив з того, що судом не встановлено факту укладення ОСОБА_5 договору купівлі - продажу в інтересах сім'ї.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є необґрунтованим в зв'язку з неправильним застосування наступних норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення. .
Відповідно до п.3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Частиною 3 ст.368 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Частиною 2 ст.65 СК України визначено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ч.2 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Вищенаведені положення СК України регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, в тому числі грошових сум (грошових коштів, грошей), зокрема при укладенні договору купівлі - продажу, оскільки договір купівлі - продажу направлений на отримання у власність покупцем певного майна та виникнення у покупця зобов'язання із сплати грошової суми продавцю.
Судом першої інстанції не спростовано, що договір №Б-1114/06-09 купівлі - продажу цінних паперів від 24 червня 2009 року був укладений та спрямований на виконання за рахунок грошових коштів, набутих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 під час перебування в шлюбі та не спростовано презумпцію спільності майна подружжя щодо грошових коштів.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч.4 ст.369 ЦК України, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.65 СК України дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Частиною 1 ст. 31 ЦК України визначено, що правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.
Як вбачається зі змісту договору, вартість цінних паперів складає 10000000 гривень, що значно перевищує звичайну невисоку вартість, а саме по собі придбання цінних паперів не може вважатись задоволенням побутових потреб ОСОБА_6
За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 та апеляційної скарги ОСОБА_6 заслуговують на увагу, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Беручи до уваги наявність підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-1114/06-09 від 24 червня 2009 року, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_7
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та про задоволення позовних вимог ОСОБА_5
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року скасувати та постановити нове.
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №Б-1114/06-09 від 24 червня 2009 року - задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі - продажу цінних паперів №б-1114/06-09 від 24 червня 2009 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи: Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан - Зберігач" про стягнення суми заборгованості з урахуванням неустойки, трьох відсотків річних і індексу інфляції - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: