У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/658/2012
Головуючий у 1 інстанції: Новак А.В.
Доповідач: Стрижеус А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Василевському Я.П.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом, уточненим в подальшому, про визнання довіреності, договору купівлі-продажу квартири недійсними.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що вона була зареєстрована та проживала у квартирі АДРЕСА_1. Від ОСОБА_4 у лютому 2009 року, ОСОБА_7 стало відомо, що він на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ним та ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від її імені, є власником квартири.
Зазначала, що з ОСОБА_3 вона не знайома, ніяких домовленостей між ними про продаж квартири не було, довіреності на ім'я ОСОБА_3 не підписувала, а тому вважає, що необхідно визнати довіреність видану на імя ОСОБА_3 та договір купівлі-продажу квартири укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсними.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_7 були задоволені повністю.
Рішенням Апеляційного суду м. Києві від 29 жовтня 2009 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2009 року в частині зобов'язання Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати реєстрації договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19.01.2009 року - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, а саме в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 про зобов'язання Київського міського Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати реєстрацію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 січня 2009 року, реєстраційний номер 186, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що було зареєстровано 28 січня 2009 року в Київському міському Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна у реєстровій книзі № 93-53 № 6932 - відмовлено.
В решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2009 року - залишено без змін.
В грудні 2010 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 вересня 2009 року у цивільній справі № 2- 2209/09 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу житлового приміщення недійсними скасовано.
До початку розгляду справи по суті від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну позивача у зв'язку зі смертю ОСОБА_7 та відкриттям спадщини.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що судом при постановленні рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Треті особи - Головне управління юстиції в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення, суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір купівлі-продажу спірної квартири було укладено з використанням дійсної довіреності, в межах наданих представнику повноважень.
Судова колегія вважає, що даний висновок суду першої інстанції є неправильним та необґрунтованим в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1, згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", була приватизована ОСОБА_7, про що 14 жовтня 1993 року видано свідоцтво про право власності на житло (т. 1 а. с. 9).
19 січня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, сторонами в якому вказані ОСОБА_3, на підставі довіреності від імені ОСОБА_7, та ОСОБА_4 Квартира, зазначена в цьому договорі, зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_4, про що 28 січня 2009 року здійснено запис у реєстрову книгу № 9З-53 за реєстровим № 6932 (т. 1 а. с. 62).
Відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 діяв від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. 17 жовтня 2006 року та зареєстрована в реєстрі за № 5-3218 (т.1 а. с. 81).
Згідно повідомлення П'ятої Київської державної нотаріальної контори № 435 від 14 травня 2009 року та №246/01-16 від 28 січня 2012 року, 17 жовтня 2006 року за реєстровим № 5-3218 від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 довіреність П'ятою Київською державною нотаріальною конторою не посвідчувалось (т.1 а.с. 139, т.2 а.с.195).
Судовою колегією в судовому засіданні було оглянуто реєстр реєстрації нотаріальних дій П'ятої Київської державної нотаріальної контори за 2006 рік, відповідно до якого на аркушах 35-зворотньої сторони та 36 міститься запис про вчинення нотаріальної дії державним нотаріусом Іваненко Р.С. 17 жовтня 2006 року за реєстровим №5-3218, відповідно до якого було посвідчено довіреність на продаж автомобіля від імені ОСОБА_9 1955 року народження.
Частиною 2 статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Видача довіреності, письмового документу, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами - є одностороннім правочином ( ст. 244 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 підтримуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 пояснив, що про існування довіреності та договору купівлі-продажу спірної квартири, продавцем в якому зазначений ОСОБА_3, на підставі довіреності від імені ОСОБА_7, дізнався з позовної заяви. З ОСОБА_7 він не знайомий, домовленостей між ними щодо розпорядження її майном, ніколи не існувало, довіреності від неї він не отримував, в нотаріальній конторі договір купівлі - продажу її квартири не підписував. Також ОСОБА_3 вказав, що оспорювані угоди укладені та підписані невідомою йому особою з використанням його паспорта громадянина України, який було в нього викрадено 17 вересня 2007 року.
Покази відповідача ОСОБА_3 є послідовними на протязі тривалого розгляду справи в суді першої інстанції так і в апеляційному суді та повністю узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими судовою колегією апеляційного суду.
Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, посвідчених у нотаріальному порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 травня 1999 року за № 29/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1999р. за № 362/3655 запроваджено Єдиний державний реєстр довіреностей , згідно п.1 якого, Єдиний реєстр довіреностей - це комп'ютерна база даних, у якій здійснюється обов'язкова реєстрація посвідчених нотаріусами довіреностей на право користування та/або розпорядження майном, у тому числі транспортними засобами (далі - довіреність), а також реєстрація припинення їх дії. Реєстраторами та користувачами цього реєстру є, у тому числі, державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси.
Згідно п.п. 3.1 цього Положення, інформація з реєстру надається у формі витягу.
Відповідно до п. 4.1 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року за № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, нотаріуси при посвідченні угоди за участю осіб, які діють на підставі довіреностей, користуються даними Єдиного реєстру довіреностей, перевіряючи за їх допомогою дійсність цих довіреностей, строк їх дії тощо.
Відповідно до матеріалів справи, 10 листопада 2010 року було зроблено витяг №166001 з Єдиного реєстру довіреностей, з якого вбачається, що 17 жовтня 2006 року о 16:15:36 годині, за реєстраційним №5-3218, бланк ВЕВ 777795, П'ятою Київською державною нотаріальною конторою було посвідчено довіреність, строк дії якої до 17 жовтня 2016 року (т.1 а.с.250). Будь-які дані про зміст довіреності, а саме, від імені кого надавалася довіреність та на ім'я кого, у витязі з Єдиного реєстру довіреностей - відсутні. Відсутні такі дані також у Повному витязі з Єдиного реєстру довіреностей від 01 грудня 2012 року, наданого на запит апеляційного суду (т.2 а.с.165).
В той же час колегією суддів достовірно встановлено, що 17 жовтня 2006 року за реєстровим №5-3218, державним нотаріусом П'ятої Київської державної нотаріальної контори Іваненко Р.С. було посвідчено довіреність на продаж автомобіля від імені ОСОБА_9 1955 року народження.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 не вчиняла дій спрямованих на виникнення у ОСОБА_3 повноважень на представництво її інтересів а тому довіреність від 17 жовтня 2006 року видана від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_3, за реєстровим № 5-3218 П'ятої Київської державної нотаріальної контори є недійсною.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 128 ЦК України).
Оскільки договір купівлі - продажу спірної квартири було укладено з використанням недійсної довіреності, колегія суддів приходить до висновку про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 січня 2009 року за реєстраційним №186, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6
Колегія суддів приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем, оскільки на час укладання угоди йому не було відомо, що особа, яка діяла від імені ОСОБА_3 не мала повноважень на представництво інтересів ОСОБА_7 Спірна квартира придбана ОСОБА_4 на законних підставах, за умовами договору за однокімнатну квартиру в центрі міста Києва в січні 2009 року він сплатив 10000 гривень, про що зазначено в договорі купівлі-продажу.
Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Враховуючи, що майно позивача вибуло з її володіння не з її волі, ОСОБА_4 не набув права власності на спірне майно.
Вирішення позову на корись позивача не позбавляє права ОСОБА_4 на звернення до правоохоронних органів за захистом порушеного права добросовісного набувача.
Враховуючи, що судом першої інстанції рішення було постановлено з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення районного суду, відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Голосіївськогоо районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними - скасувати та постановити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними - задовольнити.
Визнати недійсною довіреність від 17 жовтня 2006 року, виданої від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 за реєстровим №5-3218 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою.
Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 січня 2009 року за реєстраційним №186, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу ОСОБА_6.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, пл. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/658/2012
Головуючий у 1 інстанції: Новак А.В.
Доповідач: Стрижеус А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарі: Василевському Я.П.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
Враховуючи, що для написання повного тексту рішення необхідно певний час, колегія суддів вважає можливим оголосити вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Голосіївськогоо районного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними - скасувати та постановити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Головне управління юстиції у м. Києві, П'ята Київська державна нотаріальна контора, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсними - задовольнити.
Визнати недійсною довіреність від 17 жовтня 2006 року, виданої від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_3 за реєстровим №5-3218 П'ятою Київською державною нотаріальною конторою.
Визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 від 19 січня 2009 року за реєстраційним №186, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу ОСОБА_6.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: