У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13737/2011
Головуючий у 1 інстанції: Козлов Р.Ю.
Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2011 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарях: Осауленко О.А., Луцькій Л.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 (ОСОБА_4)
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 у червні 2011 року звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору позики недійсним.
Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 10 серпня 2009 року між відповідачами було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_4 позичив ОСОБА_6 50 000 доларів США. Позивачка вважає, що даний договір не відповідає вимогам закону та порушує її права, як подружжя позичальника, тому просить визнати договір позики недійсним.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду представником позивач ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу в якій вона просить рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Зокрема, апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції постановлено рішення незаконне та не обґрунтоване і підлягає скасуванню, посилаючись на те, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України текст договору не містить письмової згоди позивачки на його укладення, оспорюваний правочин належить до категорії договорів, для укладання яких один із подружжя повинен надати обов'язкову письмової згоду другого з подружжя. На думку апелянта вказаний висновок суперечить ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України.
Крім того, ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Договір позики, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виходить за межі дрібного побутового та стосується цінного майна - грошових коштів в сумі 50000,00 доларів США, а тому, для його укладення необхідно було надати письмову згоду дружини позичальника.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явися, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні 10 серпня 2009 року ОСОБА_4 позичив ОСОБА_6 50 000 доларів США, які останній зобов'язався повернути до 01 листопада 2009 року (а.с. 9).
Виходячи з положень ст.ст. 207, 827, 828 ЦК України наведена обставина свідчить про вчинення сторонами правочину - укладення договору позики.
Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції безпідставно не були застосовані положення ч.2 ст. 65 СК України стосовно права одного з подружжя на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Стаття 65 СК України регулює право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В даному конкретному випадку укладений 10 серпня 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 договір позики не є договором по розпоряджанню майном, зокрема, спільним майном подружжя, оскільки за умовами договору позики, ОСОБА_6 отримав грошові кошти в борг, а не розпорядився майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/13737/2011
Головуючий у 1 інстанції: Козлов Р.Ю.
Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2011 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,
при секретарях: Осауленко О.А., Луцькій Л.С.,
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 (ОСОБА_4)
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання договору позики недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
Враховуючи, що для написання повного тексту ухвали необхідно певний час, колегія суддів вважає можливим оголосити вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 25 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: