У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-ц/2690/592/2012

Головуючий у 1 інстанції: Волков С.А.

Доповідач: Стрижеус А.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Луцькій Л.С., Василевському Я.П.

за участю: представника позивача ПАТ "УкрСиббанк" Дрофенка О.М.

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

16 вересня 2009 року представник ПАТ "УкрСиббанк" подав до суду позовну заяву до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив звернути стягнення на об'єкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки за договором іпотеки № 88885 від 24 червня 2008 року, посвідчений 24 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а саме однокімнатну квартиру, загальною площею 39, 40 м2 ., жила площа - 20,90 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, в рахунок погашення кредитної заборгованості, що становить 100 216, 67 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 липня 2009 року становить 766 807 гривень 85 копійок, з яких:.

- 89 662, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 липня 2009 року становить 686 052, 62 гривні - заборгованість за простроченим кредитом;

- 10 554, 17 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 липня 2009 року становить 80 755, 23 гривні - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

967, 71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 20 липня 2009 року становить 7 404, 44 гривні - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

Надати АКІБ "УкрСиббанк" право продажу предмета іпотеки, однокімнатної квартири, загальною площею 39,40 кв.м., жила площа - 20, 90 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Виселити ОСОБА_4, з усіма проживаючими разом з нею особами, з квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Оболонський районний відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у м. Києві, скасувати реєстрацію ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

18 листопада 2009 року представником позивача Дрофенко О.М. подано до суду уточнення позовних вимог, в яких він просив звернути стягнення на об'єкт нерухомого майна, що є предметом іпотеки № 88885 від 24 червня 2008 року, посвідчений 24 червня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, а саме однокімнатну квартиру, загальною площею 39,40 м2 ., жила площа - 20,90 м2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, в рахунок погашення кредитної заборгованості, що становить 107 171, 40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 856 299 гривень 54 копійки, з яких:

- 89 662, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 716 403 гривні 38 копійок - заборгованість за простроченим кредитом;

- 15 108, 41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 120 716 гривень 20 копійок - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

- 677, 62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 5 414 гривень 20 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 1 722, 87 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 13 765 гривень 76 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Надати ПАТ "УкрСиббанк" право продажу предмета іпотеки, однокімнатної квартири, загальною площею 39,40 м2 ., жила площа - 20,90 м2 ., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_4.

Виселити ОСОБА_4, з усіма проживаючими разом з нею особами, з квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Оболонський районний відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у м. Києві, скасувати реєстрацію ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

22 грудня 2009 року представником позивача Дрофенко О.М. подано до суду заяву про зміну позовних вимог, в яких він просив стягнути солідарно з ОСОБА_3. ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкраСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 107 171, 40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 856 299 гривень 54 копійки, з яких:

89 662, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 716 403 гривні 38 копійок - заборгованість за простроченим кредитом;

- 15 108, 41 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 120 716 гривень 20 копійок - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

- 677, 62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 5 414 гривень 20 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 1 722, 87 доларів США, що за курсом НБУ станом на 11 листопада 2009 року становить 13 765 гривень 76 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суми сплаченого судового збору та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

09 липня 2010 року представником позивача Дрофенко О.М. подано заяву про збільшення позовних вимог, в яких він просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість, що виникла на підставі кредитного договору № 11364067000 від 24 червня 2008 року в розмірі 120 379, 79 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2010 року становить 952 493 гривні 10 копійок, з яких:

89 662, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2010 року становить 709 445 гривень 57 копійок - заборгованість за простроченим кредитом;

23 267, 44 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2010 року становить 184 101 гривню 29 копійок - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом;

2 012, 78 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2010 року становить 15 925 гривень 94 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

5 437, 07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2010 року становить 43 020 гривень 30 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

17 березня 2010 року ОСОБА_3 подано позовну заяву до АКІБ "УкрСиббанк" про визнання кредитного договору недійсним.

В позовній заяві просила просила визнати недійсним кредитний договір № 11364067000 від 24 червня 2008 року укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3

Визнати недійсним договір іпотеки № 88885 від 24 червня 2008 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4.

Зобов'язати АКІБ "УкрСиббанк" прийняти у позивача кошти у розмірі 422 651 гривня 36 копійок з розстрочкою платежів на 240 місяців, за таких умов, що місячний платіж буде складати 1761 грн. 05 коп.

Зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек, майно яке було передано у іпотеку за Договором іпотеки укладений між ОСОБА_4 та АКІБ „УкрСиббанк", а саме нерухоме майно - однокімнатну квартиру, загальною площею 39, 40 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

16 квітня 2010 року ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву, яка неодноразово уточнювалася про захист прав споживачів та про визнання кредитного договору недійсним, просила визнати недійсним кредитний договір № 11364067000 від 24 червня 2008 року, укладений між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3

Свої зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що вищевказаний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ст.99 Конституції України, ст.ст. 3,4,13,203,215,524 ЦК України, ст. 35 Закону України "Про національний Банк України"", ст.ст. 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Спірний Договір не відповідає вимогам ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Постанови правління Національного банку України від 10 травня 2007 року, які передбачають надання банком інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Разом з тим відповідач не виконав вищевказані вимоги, не надав позивачу інформацію про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Спірний Договір не відповідає вимогам ст. 99 Конституції України, ст.ст. 524 ЦК України, з урахуванням того, що валютою кредиту є долари США, розмір процентів, винагороди, відповідальності за порушення зобов'язань виражені в доларах США, що є порушенням вимог вищевказаних норм ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має бути виражено у грошовій одиниці України гривні та грошове зобов'язання має бути виражено у гривнах.

Індивідуальна ліцензія на право здійснення валютних операцій, необхідність якої передбачена Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного кредитування і валютного контролю" у відповідача відсутня.

Спірний Договір не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до яких зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Незважаючи на те, що зобов'язання по Договору виражено в доларах США та валютою кредиту є долари США. Таким чином, визначивши зобов'язання в іноземній валюті, відповідач всупереч засадам добросовісності, розумності та справедливості, а також рівності сторін, безпідставно та протизаконно намагається перекласти всі ризики зміни курсу долара США відносно національної грошової одиниці України на позивачів, враховуючи те, що позивачі не отримують доходів в іноземній валюті. Умови Договору є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності, його наслідками є істотний дисбаланс Договірних прав і обов'язків сторін договору.

Підписання кредитного договору здійснювалося нею під впливом тяжкої обставини, а саме хвороби сина. Вона підписала кредитний договір не читаючи його. Грошові кошти, які вказані в кредитному договорі, вона не отримала.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк"- задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3. ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 120 379, 79 доларів США заборгованості за кредитним договором та 1 820 гривень судових витрат.

В зустрічному позові ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" відмовити а її зустрічний позов задовольнити повністю та визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту №11364067000 від 24 червня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні ОСОБА_3, її представник ОСОБА_2 та відповідач за основним позовом ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" Дрофенко О.М. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 24 червня 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11364067000 (т. 1 а.с.12-16), відповідно до умов якого ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 90000 доларів США, які вона зобов'язалася повернути у повному обсязі не пізніше 25 червня 2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 14,5% річних.

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 було укладено договір поруки №213337 від 24 червня 2008 року (т. 1 а.с.17), відповідно до якого ОСОБА_5 зобов'язався відповідати у повному обсязі за невиконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань за кредитним договором і відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є солідарною.

Також з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №213332 від 24 червня 2008 року (т. 1 а.с.20), відповідно до якого ОСОБА_4 зобов'язалася відповідати у повному обсязі за невиконання ОСОБА_3 усіх зобов'язань за кредитним договором і відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є солідарною.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №88885 від 24 червня 2008 року (т. 1 а.с.18,19), відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку АКІБ "УкрСиббанк" нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд вірно виходив з того, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, всупереч умов договору, відповідачем ОСОБА_3 порушено умови щодо погашення кредиту та нарахування відсотків за його користування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. А за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частками, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Оскільки позичальник за кредитним договором не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_4 Ю.Б., як поручителя.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши всі суттєві обставини справи, прийшов до правильного висновку що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були належним чином ознайомлені зі всіма суттєвими умовами спірного кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, про що свідчать їх підписи на відповідних договорах.

Посилання відповідача ОСОБА_3 про те, що їй невідомо про отримання коштів ОСОБА_4, спростовуються письмовими доказами матеріалів справи, а саме, зверненням ОСОБА_3 до АКІБ "УкрСиббанк" з заявою про надання відстрочки сплати за кредитним договором від 27 листопада 2008 року (т. 1 а.с.28), розрахунками заборгованості за договором кредиту (т.1 а.с.72-78), відповідно до яких ОСОБА_3 сплачувала кредит до 26 жовтня 2009 року, чим фактично підтвердила отримання коштів за договором кредиту №11364067000 від 24 червня 2008 року.

Крім того, в своїх поясненнях в апеляційному суді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказали, що грошові кошти, що були отримані за кредитним договором, ними були передані до кредитної установи "Леоне Банк" з метою отримання відсотків.

Наведені обставини також підтверджуються публікаціями в засобах масової інформації (т.1 а.с.108, 109, 113), яким інтерв'ю надавала відповідач ОСОБА_4

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, суд вірно виходив з того, що ПАТ "УкрСиббанк" на момент укладання кредитного договору мав право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті.

За положеннями ч. 1 ст.203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають передбачені законом наслідки.

Статтею 99 Конституції встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст.192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто відповідно до Законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання та валютного контролю є декрет Кабінету Міністрів України.

Статтею 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому ст.2 закону "Про банки і банківську діяльність" установлено, що кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 цього закону визначають операції банків із розміщення залучення коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій установлюється також положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою правління НБУ від 17 липня 2001 №275, у п.5.3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, що перераховані в цьому положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з декретом КМ.

Відповідно до ст.5 декрету КМ операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями згідно з п.2 ст.5 цього ж декрету.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп."в" п.4 ст.5 декрету КМ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Ця обставина не дозволяє стверджувати, що режим індивідуального ліцензування поширюється на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Відповідно до п.1.5 положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою правління НБУ від 14.10.2004 №483, використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких НБУ видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.5 декрету КМ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, пов'язані з іноземною валютою.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Оскільки, АКІБ "УкрСиббанк" правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", було отримано дозвіл НБУ від 24 грудня 2001 року №75-2 згідно з додатком до дозволу від 19 листопада 2002 року на здійснення певних валютних операцій, суд дійшов правильного висновку, що банк має право використовувати як засіб платежу іноземну валюту.

Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: