У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/9578/2011
Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Л.В.
Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Іванченка М.М.,
при секретарі: Луцькій Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
В С Т А Н О В И Л А:
Враховуючи, що для написання повного тексту ухвали необхідно певний час, колегія суддів вважає можливим оголосити вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 314, 315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/2690/9578/2011
Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Л.В.
Доповідач: Стрижеус А.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Поліщук Н.В., Іванченка М.М.,
при секретарі: Луцькій Л.С.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20 жовтня 2009 року в м. Києві по вул. Грінченка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Субару форестер", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Мерседес", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
Внаслідок ДТП його автомобіль "Субару форестер", державний номер НОМЕР_1, зазнав механічних пошкоджень та йому був спричинений матеріальний збиток у розмірі 58 967 гривень 35 копійок, що підтверджується звітом про оцінку транспортного засобу.
Крім того, він поніс витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 661 гривня 50 копійок та на відправку телеграм у розмірі 116 гривень 85 копійок, а також йому була завдана моральна шкода, яку він оцінив у 5000 гривень.
Відповідно до страхового акту № 864-09-59-025 від 19 березня 2010 року ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" йому було відшкодовано 24 990 гривень страхового відшкодування.
Різниця між фактичним розміром матеріальної шкоди та страховим відшкодуванням складає 34 755 гривень 70 копійок, які він просив стягнути з відповідача, а також зобов'язати його відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, а всього 39 755 гривень 70 копійок.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 30047 гривень 19 копійок матеріальної шкоди, 661 гривню 50 копійок витрат за проведення експертного дослідження, 300 гривень 47 копійок судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій він просить змінити рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року в частині зменшення стягнення матеріальної шкоди на 20 % (врахування ПДВ) та рахувати розмір завданої позивачу матеріальної шкоди - 19039 гривень 75 копійок, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на обґрунтованість та законність рішення суду.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.117), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 20 жовтня 2009 року в м. Києві по вул. Грінченка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Subaru Fогеstеr", державний номер НОМЕР_1, піл керуванням ОСОБА_4 та автомобіля "Мегsedes -Веnz Sprinter" державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, (а.с. 39).
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень (а.с. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в сил" трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, шкоду, завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, відшкодовує юридична особа.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував з СПД ОСОБА_1 у трудових відносинах, шо підтверджується трудовим договором між працівником та фізичною особою № 18150900009 від 04.01.2009 (а.с. 71), та 20 жовтня 2009 року керував автомобілем на підставі дорожнього листа № 019474 (а.с. 65).
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав суду звіт № 09/204 про оцінку колісного транспортного засобу марки "Subaru Fогеstеr", державний номер НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_1. складений 05 листопада 2009 року ПП "Український центр врегулювання збитків "Ладен-Авто", відповідно до якого розмір матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту автомобіля складають 58 967 гривень 35 гривень (а.с 6-7).
За клопотанням відповідача ОСОБА_1 ухвалою суду від 08 лютого 2011 року у справі було призначено автотоварознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта № 0042 від 28 березня 2011 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Subaru Fогеstеr", державний номер НОМЕР_1, складає 55 037 гривень 19 копійок, а вартість відновлювального ремонту автомобіля - 58 967 гривень 35 гривень (а.с. 76-84).
Згідно висновку експерта, розмір матеріального збитку визначався з урахуванням фізичного зносу автомобіля і умовної величини зниження ринкової вартості автомобіля, оскільки він експлуатувався в інтенсивному режимі та його фактичний пробіг вдвоє перевищує нормативний.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо безпідставного стягнення 20% ПДВ, яке враховувалось при оцінці завданого збитку.
Так, відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 (звільнення від доказування).
Задовольняючи позов частково в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції посилався на письмові докази, що були надані позивачем та здобуті судом під час розгляду, які підтверджували матеріальні збитку внаслідок пошкодження автомобіля, що складають 55037 гривень 19 копійок (а.с.75-84).
Суд дійшов вірного висновку щодо виключення із загального розміру матеріального збитку суми страхового відшкодування в розмірі 24990 гривень що була перерахована позивачу ПАТ "Приват Банк" 14 квітня 2010 року (а.с.37).
Посилання ОСОБА_1 на те, що рішення суду є необґрунтованим у зв'язку з безпідставним стягненням 20% ПДВ, яке враховувалось при оцінці завданого збитку є безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту висновку експерта № 0042 від 28 березня 2011 року, (а.с.76-84), ПДВ при обрахуванні суми завданих збитків не враховувався, будь-які посилання про врахування ПДВ у висновку експерта відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовані обставини справи та дана вірна оцінка дослідженим доказам. Підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 314, 315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: