Справа № 1/217/21/12
Провадження №11/0290/530/2012 Категорія: 42
Головуючий у суді 1-ї інстанції Безрученко А.М.
Доповідач : Нешик
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2012 року
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого - судді: Нешик Р.І.
суддів: Дедик В.П., Старинець Ю.В.
прокурора: Ярмоленка С.В.
потерпілий: ОСОБА_2
розглянула 23 травня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судимого;
засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі п.4 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Засуджений визнаний винним і засуджений, згідно вироку суду, за те, що 20.08.1993 року близько 22.00 год., ОСОБА_3 керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2104 №А 42-49, що належав ОСОБА_2 і рухаючись по автодорозі Немирів - Тульчин - Ямпіль, між населеними пунктами Брацлав - Гриненки Немирівського району, Вінницької області, побачивши в зустрічному напрямку автомобіль з увімкненим світлом фар, що знаходився на смузі руху засудженого, допустив порушення п.п.11.1, 11.6, 19.2, Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.1987 року, - не вів автомобіль зі швидкістю безпечною з урахуванням дорожніх і метеорологічних умов, зокрема видимості у напрямку руху та при виникненні перешкоди і небезпеки для руху, не вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не витримав безпечного бокового інтервалу, який гарантував би безпеку руху та продовжував рух автомобіля.
В'їхавши в зону осліплення ОСОБА_3 не увімкнув аварійну сигналізацію і не змінюючи смугу руху, не знизив швидкість і не зупинився, в результаті чого проїхавши зону осліплення, побачив попереду себе пішоходів, але попередити наїзд на них не зміг в ситуації яка склалася.
Внаслідок чого ОСОБА_3 допустив наїзд на потерпілого ОСОБА_2, завдав йому тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому зовнішньої стінки лобної кістки, передніх стінок решітчастої кістки, пірамідок скроневої кістки справа, відкритих переломів обох гомілок, забою головного мозку середньої важкості, субарахноїдального крововиливу, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які загрозливі в момент їх нанесення для життя.
ОСОБА_5 заподіяв тілесні ушкодження у виді закритого перелому лівої ліктивої кістки, саден в області лівого передпліччя, а також в області лівої гомілки, які відносяться до категорії середніх тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.
В апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду і повернення справи на новий судовий розгляд із-за однобічності і неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та порушень норм КПК.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення потерпілого, що заперечив проти задоволення апеляції засудженого; міркування прокурора щодо законності вироку суду; дослідивши доводи поданої апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін оскаржуваного вироку суду із наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який він засуджений при обставинах, викладених у вироку правильні, ґрунтуються на досліджених в суді доказах детально зазначених у вироку, а ті доводи, на які посилається винний, не заслуговують на увагу.
Зокрема, із часу скоєння злочину минуло майже 18 років.
Кримінальна справа відносно ОСОБА_3 із обвинувальним висновком, затвердженим прокурором Немирівського району Клименком О.А., була передана до суду.
Незважаючи хто саме працював в даному районі прокурором, кримінальна справа обґрунтовано підлягала розгляду судом.
Обвинувальний висновок надрукований чітко. При тому, що у засудженого він міг витертися за такий тривалий термін, ОСОБА_3 ніхто не позбавляв можливості знайомитись із тим, що є у справі.
Обґрунтоване залишення без задоволення клопотань винного не вірно розцінює засуджений порушенням його права на захист, як про це він наголошував в апеляції, як і неможливо погодитись із ним про проведення відтворення обстановки через такий тривалий час, за який змінилася і сама обстановка на місці ДТП.
Надуманий ОСОБА_3 довід стосовно огляду оригіналу даної кримінальної справи при тому, що її немає в наявності, про що йому добре відомо.
Із матеріалів кримінальної справи не вбачається, ні вини потерпілого ОСОБА_2, ні стану його сп'яніння, а тому суд обґрунтовано залишив клопотання ОСОБА_3 без задоволення, які стосувались обставин сп'яніння потерпілого.
Потерпілий 18 років чекав на вирішення даної кримінальної справи по суті, оскільки засуджений знаходився у розшуку, ухиляючись не лише від кримінальної, а і від матеріальної відповідальності. При тому, ОСОБА_2 не вдавався до наговорів і приниження винного, як це намагається зробити засуджений.
Через 18 років суд також обґрунтовано не став оглядати відбитки пальців рук на кермі, дверях та інших частинах автомобіля, яких, зрозуміло, не має бути.
Інший потерпілий проживає в республіці Молдова і не побажав являтися до суду ніяких позовів і заяв про перенесення судового розгляду не надавав. А тому ніяких порушень його прав судом не було допущено, а ті порушення права, які допустив засуджений відносно даного потерпілого він, має можливість, при бажанні, поновити сам.
ОСОБА_3 в своїй апеляції не навів яку саме мову він не розуміє та які документи із-за цього не зміг прочитати, оскільки жоден процесуальний документ не був складений на іноземній мові.
Суд зробив все можливе через тривалий строк після скоєного - дослідив всі ті докази, що містились у справі та які стосувались доведеності вини засудженого, про що зазначено в протоколі судового засідання (т.2 а.с.483) та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Підстав для виправдання ОСОБА_3 в районному чи закритті справи в апеляційному судах колегія суддів не має.
Тому підстав до повернення справи на новий судовий розгляд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-367 КПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_3 залишити без змін.
Судді:
Р.І. Нешик В.П. Дедик Ю.В. Старинець