"17" квітня 2012 р. Справа № 2-а-84/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 р. суддя Вишгородського районного суду Київської області Божок С.К., розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово адміністративну за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районні про визнання дій неправомірними та зобов»язати вчинити дії

встановив :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання дій відповідача щодо призначення пенсії у розмірі , який не відповідає вимогам закону неправомірними, зобов"язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі, який відповідає ст.. 40,42 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування " ( далі -Закону № 1058 ) .

Свої вимоги обґрунтовувала наступним : вона є працюючим пенсіонером , перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, отримує пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058 та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р.№ 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в жовтні 2010 р. звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. При здійсненні перерахунку пенсії відповідач керувався п.п.3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р.№ 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян " , що є неправомірним , оскільки для розрахунку ним було застосовано показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхову внески, за 2007 р. у розмірі 1197 грн. 91 коп., а не за 2009 р. у розмірі 1650 грн. 43 коп., як того вимагає ст.. 42 Закону № 1058.

Виходячи з принципів верховенства права та пріоритетності законів над іншими нормативними актами, вважає , що при перерахунку пенсії відповідач повинен був керуватися положеннями ст..ст. 40, 42 Закону № 1058, а не постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та відомчими нормативними актами.

Представник відповідача у визначений судом термін не надав письмових заперечень проти позову або заяву про визнання позову.

Суддя, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України , розглянувши справу в порядку скороченого провадження одноособово, оцінивши повідомлені позивачем обставини , дійшов наступного.

Суддя дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору мають застосовуватися положення Конституції України, як норми прямої дії, та норми Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування „ № 1058.

Відповідно до ст.. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України.

Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.

Відповідно до положень статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані . При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Судом встановлено, що з січня 2007 р. позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, є працюючим пенсіонером.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування „ № 1058 передбачено проведення перерахунку пенсії із урахуванням страхового стражу , набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік , що передує року перерахунку пенсії, що визначається згідно ст.. 40 Закону. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата ( дохід ) для перерахунку пенсії , період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону.

У жовтні 2010 р. позивач звернулася до відповідача про перерахунок пенсії відповідно до ст.. ст.. 40,42 Закону № 1058.

Судом встановлено, що показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 р. становить 1650 грн. 43 коп.

Судом встановлено , що при здійснення перерахунку пенсії у 2010 р. відповідач відповідно до п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій „ застосував показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 р. у розмірі 1197 грн. 91 коп.

Суд вважає, що при здійснення перерахунку пенсії позивача у 2010 р. з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 р. у розмірі 1197 грн. 91 коп., відповідачем було звужено обсяг прав позивача , вже визначених Законом № 1058.

Законність вимоги позивача підтверджується також рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. №10-рп/2009, яким визнано неконституційним внесення змін Законом України „ Про державний бюджет .. на 2008 р. „ до ст.. 40, 42 Закону № 1058.

Виходячи з загальних засад пріорітетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст..ст. 40,42 Закону № 1058.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії у розмірі, який відповідає вимогам ст.. 40,42 Закону № 1058 необхідно визнати неправомірними.

За таких обставин та з урахуванням вимог ст.. 40, 42 Закону України № 1058 відповідач з 1 жовтня 2010 р. повинен здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст..ст. 40,42 Закону України № 1058 , виходячи з показників заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхову внески за 2009 р. та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням раніше виплаченої суми пенсії.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.. 40,42 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 92, 22 Конституції України , рішенням Конституційного Суду України від д 22.05.2008 р. № 10-рп , ст. 158-163 КАС України , суд -

Постановив :

Позовні вимоги задовільнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Вишгородському районі щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі , який не відповідає вимогам ст.. 42 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" неправомірними.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі з 01 жовтня 2010 р. провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ст..ст. 40, 42 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" , виходячи з показників заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 р. - 1650, 43 грн. та виплатити недотриману суму пенсії з урахуванням раніше виплаченої суми пенсії.

Допустити негайне виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до адміністративного суду апеляційної інстанції через Вишгородський районний суд Київської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає , до суду апеляційної інстанції.

Суддя