Спpава № 2-3026 / 2008 р.
Р I Ш Е H H Я
I М Е H Е М У К Р А Ї H И
|
18 червня 2008 р. |
Деснянський районний суд м.Чернігова |
в складі:
головуючого - судді _Білого В.М.__
при секретарі Очерет О.В.
з участю представника позивача, представника відповідача, представників третіх осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові_ справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв»язку України про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1до Міністерства транспорту та зв»язку України про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов мотивовано тим, що 3 жовтня 2007 року Міністерством транспорту та зв»язку України та позивачем було укладено контракт №1-1 відповідно якого останній виконує обов»язки директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строком до 2 жовтня 2012 року включно. Наказом Міністерства транспорту та зв»язку України від 12.03.2008 року №280 позивача було звільнено з 12 березня 2008 року з посади директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з достроковим розірванням контракту на підставі п.6 ст.40 КЗпП України ( поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).
Відповідно до Положення «Про Міністерство транспорту та зв»язку України» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 року №789, до повноважень Міністра належить укладання та розірвання контрактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства, за погодженням з Віце-прим»єр-міністром України, якщо інше не передбачено актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з умовами п.27 Контракту від 03.10.2007 року директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Міністерства транспорту та зв»язку України за попередньої згоди Першого віце-прим»єр міністра України, голови Київської обласної державної адміністрації та ради трудового колективу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Крім того, на дату звільнення позивача він перебував в стані тимчасової непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності. Також відповідно до ст..40 КЗпП України, звільнення з підстави, передбаченої п.6 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою на іншу роботу. Позивач прохає суд поновити його на попередній роботі - директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» , скасувати наказ від 12.03.2008 року №280 про звільнення та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача та представники третіх осіб позов не визнали, мотивуючи це тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про управління об»єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств, установ і господарських структур та здійснюють контроль за їх виконанням. Таким чином відповідач не зобов»язаний погоджувати розірвання контрактів з іншими керівниками. Крім того, в п.27 Контракту визначений вичерпний перелік підстав за який Контракт може бути розірвано за попереднім погодженням, серед них відсутня така підстава як поновлення на роботі працівника який раніше виконував цю роботу. Посилання позивача, що його було звільнено в період тимчасової непрацездатності є безпідставними, оскільки згідно з наказом Міністерства транспорту та зв»язку від 8 травня 2008 року №519 змінено дату звільнення ОСОБА_1. - датою звільнення ОСОБА_1. є перший робочий день після закінчення його тимчасової непрацездатності. Те, що позивачеві при звільнені було запропоновано іншу роботу може підтвердити директор Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Шишков О.Ф. та інші свідки.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв»язку України про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ст..21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи чи організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов»язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник або уповноважений ним орган зобов»язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов»язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до положень ст..40 КЗпП України звільнення працівника за підстав передбачених п.6 ст.40 КЗпП України допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Крім того не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності.
Як встановлено в судовому засіданні 3 жовтня 2007 року Міністерством транспорту та зв»язку України та позивачем було укладено контракт №1-1 відповідно якого останній виконує обов»язки директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» строком до 2 жовтня 2012 року включно. Наказом Міністерства транспорту та зв»язку України від 12.03.2008 року №280 позивача було звільнено з 12 березня 2008 року з посади директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з достроковим розірванням контракту на підставі п.6 ст.40 КЗпП України ( поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).
Згідно з умовами п.27 Контракту від 03.10.2007 року директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний з ініціативи Міністерства транспорту та зв»язку України за попередньої згоди Першого віце-прим»єр міністра України, голови Київської обласної державної адміністрації та ради трудового колективу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Крім того відповідачем не наведені будь-які докази надання пропозицій позивачеві іншої роботи.
Відповідно листка непрацездатності від 11 березня 2008 року виданого Бориспільською ЦРЛ з 11.03.08 року по 15.03.2008 року, тобто на час дати звільнення (12.03.2008 року) позивачОСОБА_1 перебував на лікарняному.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.21, 40 КЗпП України ст.ст. 60, 213, 215, ЦПК Укpаїни, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Міністерства транспорту та зв»язку України про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1на попередній посаді директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства транспорту та зв»язку України від 12.03.2008 року №280.
Стягнути з Міністерства транспорту та зв»язку України на користь ОСОБА_1заробітну плату за час вимушеного прогулу починаючи з 12 березня 2008 року.
Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі на попередній посаді директора Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ОСОБА_1та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць.
Стягнути з до Міністерства транспорту та зв»язку України на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Стягнути з Міністерства транспорту та зв»язку України на користь держави 30 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Деснянського районного суду м.Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий В.М.Білий