Справа № 11 - 0590/ 1802/12

Головуючий у 1 інстанції Гаркавенко С.І.

Доповідач Яременко А.Ф.

УХВАЛА

Іменем України

5 червня 2012 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючого Яременка А.Ф.

суддів Герцика Р.В., Смірнової В.В.

з участю

прокурора Мінькова А.Ю.

захисника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на вирок Торезького міського суду від 15 березня 2012 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.-на України з неповною середньою освітою, учня 3 курсу ТПЛ - 32 , судимого 22.03. 2011 року за ст.. 186 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт, жителя м. Тореза засуджено за ст.. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 11.08. 2011 року біля 22 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в районі будинку № 36 перевулку Белінського м. Торезу підійшов до раніше малознайомих ОСОБА_3 і ОСОБА_6, рядом з якими побачив телефон «Нокіа Х6» вартістю 1181 грн. 90 коп., що належав ОСОБА_3 , діючи умисно з метою крадіжки чужого майна , схопив вказаний телефон і став тікати та, ігноруючи вимоги повернути телефон, з місця злочину зник.

В апеляції захисник просить вирок скасувати, а справу повернути прокурору для провадження додаткового розслідування, посилаючись на те, що суд не мав права наводити в вироку показання свідка ОСОБА_4, оскільки в суду він допитаний не був, а також вказує не невизнання засудженим своєї вини та на те, що суд крім ОСОБА_3 нікого не допитав.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, захисника, що підтримав доводи апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів визнала апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, ОСОБА_3 показав , що 11.08. 2011 року приблизно о 22 годині а провулку Белінського м. Торезу засуджений забрав його телефон «Нокіа», що лежав на камені с став тікати, на прохання повернути телефон не реагував. Наступного дня він звертався до засудженого з проханням повернути телефон. Засуджений не заперечував, що забрав його телефон, але стверджував, що не знає де його подів.

Свідок ОСОБА_5 показав, що дізнавшись від ОСОБА_3, що у нього засуджений забрав телефон, разом з ОСОБА_3 поїхали до засудженого і вимагали повернути телефон. Засуджений не заперечував, що забрав його телефон, але стверджував, що не знає де його подів.

Свідок ОСОБА_4, на досудовому слідстві показав, щ 12.08. 2011 року в перевулку Белінського знайшов телефон «Нокіа», а 15.08. 2011 року вказаний телефон він видав працівникам міліції. Ці показання свідка ОСОБА_4 були судом досліджені в порядку ст.. 306 КПК України, в зв'язку з чим доводи апеляції про неправомірність посилання на ці покази є безпідставними.

Сам засуджений на досудовому слідстві не заперечував, що заволодів телефоном ОСОБА_3 за викладених вище обставин.

Доводи апеляції,що засуджений через сп'яніння не пам'ятає події злочину спростовуються приведеними доказами і не можуть бути підставою для скасування вироку.

Таким чином, суд першої інстанції на підставі аналізу і оцінки здобутих доказів обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини засудженого і правильно кваліфікував його дії за ст.. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно.

Підстав для скасування вироку відповідно до ст.. 367 КПК України по доводам апеляції колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд

Ухвалив:

Вирок Торезького міського суду від 15 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1 без задоволення.

Судді: