Справа №22-1598/07 Головуючий у 1 інстанції Петушков С. А.
Категорія 44 Доповідач Кривохижа В. I.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І. Суддів: Белінської І.М.
Чорнобривець О.С.
при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення
Олександрійського міськрайонного суду від 4 червня 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до міського відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Зазначала, що ще в січні 2004 року до ДВС Олександрійського управління юстиції надійним документи на виконання рішення Олександрійського міського суду про стягнення коштів з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної і моральної шкоди за затоплення її квартири, яке було виконане лише в листопаді 2004 року. В зв'язку з тим, що вона переїхала до м. Севастополя, а її представнику в цей час потребувалися кошти на лікування, вона залишила йому доручення на їх отримання. Вважаючи, що під час виконання судового рішення були допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження", що потягло тривале його невиконання, вона і просила визнати бездіяльність відповідача неправомірною та стягнути на її користь матеріальну та моральну шкоду.
Залучивши до участі у справі як співвідповідача Державне казначейство України, рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 4 червня 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що суду не надано доказів заподіяння матеріальної та моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду. Зазначається, зокрема, що рішення суду виконане з пропуском строку для його виконання, чим порушені права та заподіяна матеріальна і моральна шкода.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів важає, що скарга не грунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної
особи.
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено і матеріалами справи та виконавчого провадження підтверджено, що на виконання рішення Олександрійського міського суду від 10 жовтня 2003 року, яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди відповідно: 293 грн. та 250 грн., постановою державного виконавця від 24 січня 2004 року було відкрито виконавче провадження, яке після проведення виконавчих дій, було закінчене 4 листопада 2004 року.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст. ст. 25, 86 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з ненаданням доказів заподіяння шкоди стягувачу. Його висновки сумніву не викликають.
Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду, в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують, докази оцінені судом відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України. При цьому, представник позивача не є стягувачем у виконавчому провадженні
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Олександрійського міськрайонного суду від 4 червня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.