АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 травня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Лисака І. Н.
суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.
секретар Градовий В.Б.
за участю представника ОСОБА_1, ОСОБА_2- ОСОБА_3, представника Першотравневого ВДВС Чернівецького міського управління юстиції -Каблюка В.І., ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересовані особи Головний державний виконавець Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Антишина Г.М., Чернівецьке відділення ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на неправомірні дії головного державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Антишиної Г.М., визнання неправомірною постанови та акту прийомки-передачі від 23.12.2011 року про передачу стягувачу в рахунок погашення заборгованості майна боржника, зобов'язання здійснити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких та за довіреністю діє ОСОБА_3, на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, звернулися до суду з скаргою на неправомірні дії головного державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Антошиної Г.М., визнання неправомірною постанови та акту прийомки-передачі від 23.12.2011 року про передачу стягувачу в рахунок погашення заборгованості майна боржника, зобов'язання здійснити певні дії.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2012 року у задоволені скарги відмовлено із-за пропуску строку на звернення до суду без поважних причин і неможливістю його поновлення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких та за довіреністю діє ОСОБА_3, просять скасувати вищезазначену ухвалу та постановити нову, якою поновити строк на звернення до суду і визнати незаконними дії державного виконавця, зобов'язати державного виконавця вчинити дії.
Посилаються на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вважають, що суд не встановив початковий момент, коли вони дізналися або могли дізнатися про передачу нерухомого майна. Зазначають, що постанову від 23 грудня 2011 року та акт прийму-передачі від 23 грудня 2011 року про передачу рухомого майна головного державного виконавця Першотравневого ВДВС було отримано лише 28 грудня 2011 року, а тому скарга на неправомірні дії була подана вчасно. Крім того, в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного доказу, який би вказував на неможливість поновлення строку на подачу скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно встановив, і це сторонами виконавчого провадження не оскаржується, що боржник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 оскаржувану від 23.12.2011 року постанову отримали лише 28.12.2011 року.
В силу ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Строк оскарження дій державного виконавця щодо передачі залишеного за стягувачем нереалізованого майна, як то передбачено в інших випадках, а саме ст.26 та ч.4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», спеціальним законом не передбачений. В такому випадку, відповідно до п.5 абзацу 1 Постанови Пленуму Верховного Суд України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»діють загальні правила статті 385 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Скаржниками оскаржується постанова головного державного виконавця Першотравневого ВДВС Чернівецького міського управління юстиції від 23.12.2011 року, строк на оскарження якої в силу ч.1 ст. 385 ЦПК України закінчився із врахуванням ч.3 ст.70 ЦПК України 10 січня 2012 року.
Проте, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися зі скаргою до Першотравневого районного суду м.Чернівці 03 січня 2012 року, тобто у встановлені строки.
Зупинення процесуальних строків регулюється ст. 71 ЦПК України, відповідно до якої виключно зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
Таким чином, імперативний строк, встановлений ч.1 ст.385 ЦПК України, припиняє можливість після його збігу на реалізацію окремих прав, в тому числі на оскарження дій та актів державного виконавця.
Посилання як на поважність причин поновлення пропущеного процесуального імперативного строку на те, що боржник за виконавчим провадженням оскаржив акти (дії) державного виконавця вчасно, але не до того суду, як то встановлено ч.2 ст.384 ЦПК України та ч.2, 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», не може бути поважною підставою для його поновлення, по-скільки відповідно до ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, в тому числі вибору представника -фахівця права, з кола осіб, передбачених ч.1 ст.40 ЦПК України.
Аналізуючи наведене, чинний ЦПК України та ЦК України, які не передбачають зупинення процесуальних строків через звернення за захистом до суду (за виключенням строків, пов'язаних з матеріально-правовою природою), через що звернення з порушенням правил підсудності не є підставою для поновлення строку для обчислення імперативних процесуальних строків.
Також, поновлення пропущеного процесуального строку з причин порушення боржником та його представником -адвокатом норм процесуального права не вважається поважною причиною.
Суд першої інстанції в повному обсязі перевірив поважність заявлених підстав для поновлення строку та обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність поважних причин для цього.
Клопотання про продовження строку, передбаченого ч.1 ст. 73 ЦПК України скаржниками не заявлялось.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких та за довіреністю діє ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: