Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22ц-3049/12 Головуючий у 1 інстанції: Курач І.В.

Суддя-доповідач: Забіяко Ю.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: суддів: при секретарі:Бєлка В.Ю. Забіяко Ю.Г. Полякова О.З. Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6

на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 квітня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

за зустрічними позовами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа -ОСОБА_5, про припинення договорів поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 343 524,77грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що ПАТ «ОТП Банк»є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «ТП Банк», яке в свою чергу є правонаступником всіх прав та обов'язків АКБ «Райффайзенбанк Україна».

07.12.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №ML-202/169/2006, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_5 кошти в сумі 30 000,00 доларів США, з умовою повернення їх в строк до 07.12.2031 року та сплати за користування кредитом процентів за плаваючою процентною ставкою, що складається з фіксованого відсотку 5,99% річних та FIDR.

В якості забезпечення належного виконання взятих ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 а також між Банком та ОСОБА_8 були укладені договори поруки №CGML-202/169/2006/1 та №CGML-202/169/2006 відповідно.

Всупереч умовам кредитного договору, зобов'язання ОСОБА_5 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються у зв'язку з чим, на підставі п.1.9 частини № 2 Кредитного договору, Банком на адресу ОСОБА_5 направлено досудову вимогу № 22-3-2/17718 від 06.03.2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання вимоги. Станом на 08.02.2010 року заборгованість ОСОБА_5 за кредитним договором складала: 28 900,00 доларів США -сума заборгованості за тілом Кредиту; 11 093,45 доларів США -сума заборгованості за нарахованими відсотками; 23 561,17грн. -нарахована пеня за неналежне виконання боргових зобов'язань, а всього 343 524,77грн.

З огляду на зазначене та у зв'язку з невиконанням зобов'язань боржника за кредитним договором, Банк просив стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 343 524,77грн. та покласти на відповідачів судові витрати в сумі 1 820грн.

У жовтні 2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_7 звернулися до суду з зустрічними позовами до ПАТ «ОТП Банк»про припинення договорів поруки.

В обґрунтування позовів зазначали, що оскільки заборгованість у боржника ОСОБА_5 виникла з листопада 2007 року, а банк звернувся до суду з вказаним позовом лише у лютому 2010 року, то договір поруки вважається припиненим. Крім того, з боку банку мало місце підвищення процентної ставки у односторонньому порядку без повідомлення боржника та поручителів.

Ухвалою суду від 17.04.2012 року залучено у якості правонаступника позивача ПАТ «ОТП Банк»- Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 393 363,57грн., яка станом на 22.12.2011 року складається із: 28 900 доларів США заборгованості за тілом кредиту; 11 093,45 доларів США в якості процентів за користування кредитом; 74 387,82грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, яка нарахована за період з 20.06.2011 року по 22.12.2011 року.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 квітня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»суму заборгованості за кредитним договором №ML-202/169/2006 від 07.12.2006 року та договором поруки №CGML-202/169/2006 року у розмірі 393 363,57грн. та сплачені судові витрати в сумі 1 820грн.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що між боржником ОСОБА_5 та ОТП «Факторинг Україна»ніяких правовідносин не існувало та не існує дотепер та застосування судом першої інстанції ст.ст.512, 514 ЦК України неможливе без урахування вимог ст.513 ЦК України.

Однак ці доводи спростовуються наступним.

Відповідно до ст.308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між усіма учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції застосував вірно норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовів, суд першої інстанції правильно виходив з того, що боржник ОСОБА_5 належним чином не виконала зобов'язання за кредитним договором від 07.12.2006 року, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка повинна бути стягнута з боржника та поручителя в солідарному порядку, а законних підстав для визнання договорів поруки припиненими судом не встановлено.

Судом встановлено, що 07.12.2006 року між ЗАТ «ОТП Банк»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №ML-202/169/2006, відповідно до якого Банк надав ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 30 000,00 доларів США, з умовою повернення їх в строк до 07.12.2031 року та сплати за користування кредитом процентів за плаваючою процентною ставкою, що складається з фіксованого відсотку 5,99% річних та FIDR.

Умовами кредитного договору передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка складається з фіксованого відсотку (5,99% річних) та FIDR, тобто процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.

При цьому, з метою застосування FIDR при виконанні сторонами умов цього договору, ставка FIDR буде визначатися самостійно Банком, інформація щодо якої розміщується в приміщенні Банку (як в головному офісі, так і в філіях, відділеннях, представництвах Банку) на інформативних стендах. Отже, як передбачено кредитним договором та узгоджено сторонами, протягом дії кредитного договору позичальник може з'ясувати суми нарахованих процентів, що належать до сплати.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі на на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У п.1.4. частини № 2 кредитного договору №ML-202/169/2006 від 07.12.2006 року передбачено, що у разі використання плавоючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. За базовий FIDR сторони прийняли ставку FIDR, діючу на момент укладання цього договору.

Плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного 12 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту, чи його першої частини (траншу), якщо інше не передбачено договором.

Плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії цього договору підлягає коригуванню після перебігу 11 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (траншу).

Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат проценти нараховуються, виходячи із ставок FIDR+ фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Укладаючи договір, сторони висловили свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладання будь-яких додаткових договорів до договору кредиту (п.1.4.1.1.5 кредитного договору).

Між тим, виходячи з умов кредитного договору, зміна розміру ставки FIDR не змінює процентної ставки в односторонньому порядку, а є зміною розміру ставки, що прямо передбачено умовами двостороннього кредитного договору, а погоджені сторонами умови кредитного договору стосовно типу процентної ставки за користування кредитом, як змінюваної, не є тотожніми умовам, які встановлюють порядок зміни розміру процентів.

Плаваюча процентна ставка - процентна ставка за середньо- і довгостроковими кредитами, розмір якої може змінюватись банком в односторонньому порядку та в строки, передбачені умовами кредитного договору. Перегляд її здійснюється через узгоджені між банком і кредитором проміжки часу.

У разі зміни договору, як зазначено в частині третій статті 653 ЦК України, зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови виконання договору, то вони мають виконуватись і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.

Сторони, укладаючи кредитний договір №ML-202/169/2006 від 07.12.2006 року, висловили свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладення будь-яких додаткових договорів до договору кредиту (пункт 1.4.1.1.5 кредитного договору). Отже, виходячи з умов кредитного договору зміна розміру ставки FIDR не є зміною процентної ставки в односторонньому порядку, а є зміною розміру ставки, що прямо передбачено умовами двостороннього кредитного договору.

В якості забезпечення належного виконання взятих ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_7 а також між Банком та ОСОБА_8 були укладені 07.12.2006 року договори поруки №CGML-202/169/2006/1 та №CGML-202/169/2006 відповідно.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст.ст.526, 611, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ст.626 ЦК сторони є вільними в укладені договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу.

Порушуючи умови договору, позичальник взяті на себе зобов'язання не виконувала, передбачені умовами договору платежі вносила несвоєчасно і не в повному розмірі, внаслідок чого станом на 22.12.2011 року утворилась загальна заборгованість у розмірі 393 363,57грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 28 900 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 230 497,73грн.; нарахованих процентів до оплати за період з 08.11.2007 року по 01.12.2009 року у розмірі 11 093,45 доларів США, що за курсом НБУ складає 88 478,02грн.; а також 74 387,82грн. пені, нарахованої за період з 20.06.2011 року по 22.12.2011 року. Розмір заборгованості відповідача підтверджений розрахунком, доданим банком до уточненої позовної заяви (т.2, а.с.102).

Вказані розрахунки боржником не спростовані і не оспорені, в передбаченому законом порядку докази в обґрунтування їх неправильності ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надані.

Зазначена сума заборгованості відповідно до вимог ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України обґрунтовано стягнута з боржника і поручителя в солідарному порядку на вимогу кредитора.

Щодо правового статусу ТОВ «ОТП Факторинг Україна», то матеріалами справи підтверджено, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 26.11.2010 року, за яким в порядку ст.ст.512-514 ЦК України ПАТ «ОТП Банк»відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна»прийняло за кредитним договором №ML-202/169/2006 та договорами поруки №GGML-202/169/2006 та №GGML-202/169/2006/1 право вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент набрання чинності цим договором.

У відповідності до вимог ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом фактичних обставин справи безпідставні, рішення суду відповідає вимогам ст.ст.213-215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 -відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 квітня 2012 року по цій справі -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: