31.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2- 151/12 Головуючий 1-ї інстанції -Дудченко В.О.

Провадження : 2ц/2090/2983/2012 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : трудове.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Давшан А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до директора Красноградського технікуму механізації сільського господарства ім. Ф.Я.Тимошенка -ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до директора Красноградського технікуму механізації сільського господарства ім. Ф.Я.Тимошенка -ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що з вересня 1971 року вона працювала у відповідача на посаді викладача спеціальних дисциплін.

У грудні 2011 року її звільнено з посади за скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі зміною та реорганізацією виробництва та праці.

Своє звільнення вважає незаконним, оскільки змін в організації виробництва в технікумі фактично не відбулося, спеціальні дисципліни, які вона викладала залишились у розкладі. При звільненні не взято до уваги, що вона пропрацювала у технікумі 40 років, має статус «дитина війни», нагороджена медаллю «Ветеран праці», зауважень до виконання обов*язків не мала, є інвалідом 2 групи.

Відповідач ОСОБА_2 та його представники позов не визнали, оскільки звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, тому не має правових підстав для поновлення її на роботі.

Рішенням Красноградського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Суд першої інстанції встановив, що позивачка ОСОБА_1 була звільнена з посади з 23 грудня 2011 року наказом Красноградського технікуму механізації сільського господарства ім. Ф.Я.Тимошенка від 23 грудня 2011 року N 121-к за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв*язку із внесенням змін до штатного розкладу та скороченням штату працівників на підстав листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31 травня 2011 року за № 18-79-13/590 «Про необхідність змін до штатного розпису навчального закладу та приведення його у відповідність до чинних нормативно-правових актів.»(а.с.6,32).

На звільнення позивачки 15 вересня 2011 року дав згоду профспілковий комітет (а.с.44). Враховуючи, що згода профспілкового комітету була надана більше ніж за два місяці до звільнення і на день останнього втратила чинність, в засіданні апеляційного суду була оголошена перерва для повторного розгляду профспілковим комітетом щодо надання згоди.

25 квітня 2012 року профспілковий комітет підтвердив свою згоду на звільнення позивачки. При цьому вона була своєчасно попереджена про звільнення з посади. Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з наказом про скорочення чисельності викладачів, вказана копія наказу була відправлена їй рекомендованою поштою на домашню адресу (а.с.45,74). Іншої посади їй не пропонували за відсутності такої у технікумі. Уся належна їй заробітна плата була зарахована на карточку. Та обставина, що деякі суми заробітної плати зараховувались на карточку після 23.12.2011 року не може свідчити про порушення трудових прав позивачки, оскільки вимоги про стягнення заробітної плати за затримку розрахунку не заявлялись.

Вирішуючи спір, місцевий суд виходив з того, що позивачка була своєчасно попереджена про звільнення з роботи і відповідач фактично дотримав процедуру звільнення, а тому підстав для задоволення позовних вимог не було.

Згідно з правилами ст. 492 КЗпП України про наступне звільнення працівник має бути персонально попереджений не пізніше ніж за два місяці. При цьому у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право працівника на залишення на роботі, передбачене законодавством. Попередивши про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Також судом встановлено, не заперечується сторонами, що у зв*язку із зменшенням чисельності студентів технікуму, зменшилось педагогічне навантаження, а тому виникла необхідність у 2011 році щодо змін кількості посад викладачів. Новий штатний розпис було перевірено та затверджено заступником міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Позивачка ОСОБА_1 у засіданні апеляційної інстанції підтвердила, що вона мала значно менше педагогічне навантаження, ніж викладач, який був залишений на роботі, з проханням про збільшення педнавантаження ОСОБА_1 до керівництва технікуму не зверталась.

Оскільки місцевий суд правильно встановив, що звільнення позивачки здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства у зв*язку з чим їй обґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для зміни рішення суду.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314, 317, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 13 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді