АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -судді Сілантьєвої Е.Є.,

суддів Гальянової І.Г.,

Бородіна М.М.,

при секретарі: Сватенко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням та вселенні, -

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права на користування житловим приміщенням та вселенні. В обґрунтування позову зазначила наступне: з 27 лютого 2004 року вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2003 року вона разом з чоловіком ОСОБА_4 проживали за адресою: АДРЕСА_2. Донька ОСОБА_3 після народження також проживала за вище зазначеною адресою. В серпні 2009 року, чоловік - ОСОБА_4 не пустив її разом з дитиною до дому, де вони всі разом мешкали та вели спільне господарство, тому позивач була змушена переїхати з дочкою в свою квартиру, де вона зареєстрована та мешкала до шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1. Вважає, що ОСОБА_4 позбавив права їх неповнолітню доньку на проживання в АДРЕСА_2.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник в судовому засіданні суду першої інстанції проти задоволення позову заперечували. ОСОБА_4 надав заперечення та пояснив, що в спірній трикімнатній квартирі зареєстровані та мешкають він -ОСОБА_4, його батьки - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та сестра ОСОБА_7 Вказана квартира АДРЕСА_2 належить їм на праві спільної сумісної власності. Крім того, в період шлюбу ОСОБА_2 мешкала разом з ним та дитиною за адресою спірного житлового приміщення, але, ні вона, ні дитина не були зареєстровані в цій квартирі та питання про це взагалі не ставилося позивачкою. В 2007 році ОСОБА_2 добровільно залишила квартиру та переїхала з дочкою в свою квартиру, де вона зареєстрована та мешкала до шлюбу, за адресою: АДРЕСА_1. Матеріальну допомогу на доньку він дає у добровільному порядку.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання суду першої інстанції не з'явилися, надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову заперечували.

В судове засіданні суду першої інстанції представник третьої особи не з'явився, надав заяву з проханням слухати справу за його відсутності.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають істотне значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

До судового засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, представник 3-ї особи служби у справах дітей Чеврнозаводського району надали через канцелярію суду заяви, з проханням слухати справу за їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 та його представника, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено та не надано доказів щодо порушення прав її неповнолітньої дитини на житло.

З такими висновками погоджується і судова колегія.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у справі доказами, відповідно до довідки Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 28.05.2010 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.04.1994 року, р№ 9-94-3974 (а.с. 99).

Відповідно довідки з місця мешкання про склад родини та реєстрації відповідачі мешкають та зареєстровані у трикімнатній ізольованій квартирі, житловою площею 51,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, особовий рахунок відкрито на ОСОБА_5 (а.с. 62).

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2004 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (до шлюбу - ОСОБА_2) у Червонозаводському ВРАЦС Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 42, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають доньку -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтво про народження, серія НОМЕР_2 (а.с. 8).

27 квітня 2004 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова шлюб між сторонами розірвано (а.с. 252-254).

Як вбачається з мотивувальної частини рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.04.2010 року, у судовому засіданні сторони прийшли до єдиної думки, що неповнолітня донька ОСОБА_3, 2004 року народження, після розірвання шлюбу залишиться мешкати з матір'ю.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а у разі спору - органом опіки та піклування або судом (ст. 161 СК України). Таким чином, судом не встановлено інше місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 ніж за адресою: АДРЕСА_1, де зареєстрована та мешкає мати дитини - позивачка у справі ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до договору купівлі - продажу від 17.06.1992 року квартира АДРЕСА_1, в якій зареєстрована позивачка, належить її матері ОСОБА_10 (а.с. 17-18).

Згідно довідки КП "Жилкомсервіс" дільниця № 43 від 30.06.2009 року, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, (а.с. 20). З паспорту громадянки України, також вбачається, що позивачка зареєстрована за вказаною адресою з 31.01.1995 року (а.с. 21).

Посилання ОСОБА_2 на той факт, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані дев'ять чоловік, що робить неможливим мешкання позивача з дитиною у вказаній квартирі не може служити підставою для задоволення її позову.

Інші доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно встановлені дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам і постановлено законне та обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, п. 1 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -