КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2012 № 5011-24/986-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Рудченка С.Г.
при секретарі Помаз І.А., у відкритому судовому засіданні,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Колода Є.Г.
розглянувши апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4
на рішення господарського суду міста Києва
від 14.03.2012 року (дата підписання - 19.03.2012 року)
у справі № 5011-24/986-2012 (суддя - Мандичев Д.В.)
за позовом ФОП ОСОБА_4
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
про зміну умов договору № 31-НБ-ЗД від 10.09.2004 р.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У січні 2012 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про зміну умов договору № 31-НБ-ЗД від 10.09.2004 року, а саме: змінити п. 5.1.5 договору, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, виклавши його в наступній редакції: «добудувати об'єкт протягом 5 років, починаючи з 16.01.2012 року».
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року (дата підписання - 19.03.2012 року) у справі № 5011-24/986-2012 (суддя - Мандичев Д.В.) у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що він не вклався в термін будівництва об'єкту у зв'язку з тривалим проведенням реєстрації договору оренди земельної ділянки, однак, відмовляючи в позові, місцевий господарський суд залишив поза увагою дану обставину.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2012 року.
14.05.2012 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він проти доводів апеляційного оскарження заперечував та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
У судовому засіданні 14.05.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 23.05.2012 року.
У судове засідання 23.05.2012 року з'явилися представники сторін.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено місцевим господарським судом, 10.09.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні № 31-НБ-ЗД (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - "60-квартирний житловий будинок", готовністю 26,7 %, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,8 га, і є об'єктом приватизації згідно з наказом Фонду державного майна України від № 19.07.2004р. № 1297, наказом Регіонального відділення ФДМУ по Київській області від 25.07.2004р. № 5-27-1/31, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Питання, відведення, купівлі або довгострокової оренди земельної ділянки вирішуються покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку, встановленому чинним законодавством (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту повного розрахунку з продавцем.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором.
Пунктом 5.1.5 договору покупця зобов'язано добудувати об'єкт протягом п'яти років з можливою зміною первісного призначення.
Регіональне відділення Фонду державного майна України зобов'язане контролювати виконання умов даного договору (п. 6.2 договору).
Згідно з п. 11.1 договору зміна умов договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін.
Пунктом 11.3 договору сторонами передбачено, що у разі невиконання умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду.
Як слідує зі змісту позовної заяви, звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що у зв'язку з істотною зміною обставин, якими він керувався при укладенні договору, а саме: тривалим терміном проведенням реєстрації договору оренди земельної ділянки, взятий на себе обов'язок добудувати об'єкт протягом п'яти років з об'єктивних причин не виконав, а тому просив в порядку ст. 652 ЦК України змінити п. 5.1.5 договору вказаного договору, виклавши його в наступній редакції: «добудувати об'єкт протягом 5 років.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у позові.
Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 ЦК України).
Зі змісту наведених норм слідує, що останніми передбачена можливість зміни договору на підставі рішення суду за наявності законодавчо визначених умов у їх сукупності та у разі, якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
При цьому, виходячи з положень ст. 33 ГПК України, обов'язок доведення наявності сукупності обставин, що є підставою для зміни договору у судовому порядку, лежить на заявникові.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази на підтвердження факту істотної зміни обставин, що в розумінні ст. 652 ЦК України можуть бути підставою для зміни договору за рішенням суду, так само як і докази на підтвердження того, що розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Посилання апелянта на тривалий термін проведення реєстрації договору оренди земельної ділянки не може бути прийняте судом до уваги, оскільки виходячи зі змісту п. 1.1 договору, про необхідність самостійного вирішення з місцевими органами влади питань відведення, купівлі або довгострокової оренди земельної ділянки покупець був обізнаний з моменту укладення договору, а відтак вказана обставина не є такою, що істотно змінилася та не могла бути передбачена позивачем при укладенні договору.
Твердження апелянта про те, що РВ ФДМУ по Київській області ніяким чином не відреагувало на його звернення посприяти у реєстрації договору оренди земельної ділянки, не є ні істотним порушення відповідачем договору у розумінні ст. 651 ЦК України, ні істотною зміною обставин згідно зі ст. 652 вказаного Кодексу, а тому не може бути підставою для зміни умов договору у судовому порядку.
Крім цього, колегіє суддів враховано, що укладений між сторонами договір № 31-НБ-ЗД від 10.09.2004 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації, а тому спірні правовідносини сторін підпадають під правове регулювання, у тому числі, законодавства про приватизацію державного майна.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.
Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.
Посилання апелянта на п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», згідно якого у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір, колегією суддів оцінюються критично, оскільки така зміна строків допускається лише за згодою сторін.
Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_4.
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 та скасування рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі № 5011-24/986-2012.
В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2012 року у справі № 5011-24/986-2012 залишити без змін.
3. Матеріали справи скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя Поляк О.І.
Судді Кропивна Л.В.
Рудченко С.Г.