ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.06.2006 року Справа № 13/494(17/55(17/511))
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Іноземцевої Л.В.
Журавльової Л.І.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
за участю
представників сторін:
від позивача представник не прибув;
від відповідача Родіонова О.І., дов. № 28, від 04.03.05
розглянув
апеляційну скаргу ТОВ „Луганськвуглетехпоставка”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.03.06
у справі № 13/494(17/55(17/511) (суддя Яресько Б.В.)
за позовом ТОВ „Луганськвуглетехпоставка”, м. Луганськ
до відповідача Акціонерного банка „Український комунальний банк”, м. Луганськ
про стягнення 3 952 666 грн. 06 коп.
В С Т А Н О В И В:
ТОВ „Луганськвуглетехпоставка” звернулося до господарського суду з позовом, яким з врахуванням збільшення позовних вимог заявою від 19.01.05 № 1004, просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням індексу інфляції за листопад, грудень 2004 року в сумі 5 442 972 грн. 31 коп. та суму процентів за період прострочення з 27.10.04 по 20.01.05 в сумі 165 068 грн. 07 коп., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням умов депозитного договору № 19/17-2003 від 17.01.03.
Рішенням господарського суду позовні вимоги ТОВ „Луганськвуглетехпоставка” до Акціонерного банка „Український комунальний банк” про стягнення заборгованості за договором про строковий депозитний вклад задоволені частково, стягнуто з відповідача втрати від інфляції в сумі 102 336 грн. 50 коп., державне мито у сумі 31 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2 грн. 15 коп., в решті вимог відмовлено.
Рішення суду вмотивовано наступним.
Листом від 27.10.04 № 884 позивач запропонував відповідачу перерахувати кошти з депозитного рахунку в сумі 5 187 585 грн. 50 коп. на поточний рахунок в АБ „Укркомунбанк”.
Відповідач частково виконав вимогу позивача по поверненню коштів, перерахувавши з депозитного рахунку 2 653 500 грн. 00 коп., решта суми, повернення якої вимагав позивач, була повернута лише 18.01.05 разом з відсотками за користування кредитом.
За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення суми депозиту та відсотків за його користування є необґрунтованими, оскільки зазначений борг на момент винесення рішення відсутній.
Відповідач допустив прострочення виконання зобов’язання в частині повернення 2 534 085 грн. 50 коп., то з нього на користь позивача стягнуто втрати від інфляції за період листопад - грудень 2004 року в сумі 102 336 грн. 50 коп.
Позивач у справі з рішенням суду не погодився, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з відповідача борг з урахуванням індексу інфляції за листопад, грудень 2004 року в сумі 5 442 972 грн. 31 коп., процентів за період прострочки з 26.10.04 по 20.01.05 у сумі 165 068 грн. 07 коп., посилаючись на те, що рішення суду винесено з грубим порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, містить висновки, які не відповідають обставинам справи та є безпідставними.
Апеляційну скаргу позивач мотивує наступним.
Присвоєння іншого номеру справі № 13/494 суперечить вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України. Новий розгляд справи № 17/511 на підставі постанови ВГСУ у іншій справі № 17/55 порушує вимоги чинного законодавства, суперечить судовій практиці ВСУ та є незаконним.
Рішення суду від 02.03.06 № 13/494 винесено за межами двомісячного строку, встановленого нормами ст. 69 ГПК України.
Рішення суду від 02.03.06 не вміщує, як та коли були припинені згідно чинного законодавства, зобов”язання відповідача, які виникли у нього як у боржника з 26.10.04, що прострочив виконання з видачі вкладу у сумі 375 929 грн. Висновок рішення суду про „заміну” вимоги позивача від 19.10.04 № 964 є безпідставним домислом, не відповідає чинному законодавству та обставинам справи. Посилання рішення суду на лист від 27.10.04 № 884 не відповідає умовам договору.
Відзивом на апеляційну скаргу № 1978 від 16.06.06 відповідач зазначив, що доводи апеляційної скарги є надуманими та безпідставними.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.06 поновлено провадження у справі № 13/494(17/55(17/511) та призначено судове засідання для розгляду скарги на 19.06.06.
В судове засідання представник позивача не прибув, надав лист про відкладення розгляду справи у зв”язку із находженням свого представника у лікарні.
Судова колегія зазначає, що не явка в судове засідання представників сторін з урахуванням вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
17 січня 2003 року між сторонами у справі був укладений договір про строковий депозитний вклад № 19/17-2003, за умовами якого відповідач зобов’язався прийняти від позивача на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 2 100 000 грн. на строк 1 рік з нарахуванням 18% річних.
Позивач належним чином виконав своє зобов’язання в частині внесення коштів на депозитний рахунок.
16.01.04 сторони додатковою угодою № 1 продовжили строк дії договору до 17 січня 2005 р.
Згідно п. 2.4.4 договору позивач має право зменшувати суму депозиту в розмірі коштів, що перевищують 600 000 грн., письмово повідомивши відповідача про це за три банківських дня.
Відповідно до п. 2.1.1 кошти повинні бути повернуті шляхом безготівкового перерахування на рахунок позивача № 2600601611515 в ЛФ “Укрексімбанк” МФО 304289.
Згідно довідки відповідача № 19/3106 від 25.10.04 на депозитному рахунку знаходились кошти в сумі 5 187 585 грн. 50 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що 20.10.04 позивач звернувся до відповідача з листом № 964 від 19.10.04, в якому запропонував перерахувати грошові кошти в сумі 3 757 929 грн. з депозитного рахунку на поточний рахунок № 2600601611515 в ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” філіал в м. Луганську МФО 304289 в строк до 25.10.04.
27.10.04 позивач звернувся до відповідача з листом № 884, яким запропонував перерахувати грошові кошти в сумі 5 187 585 грн. 50 коп. з депозитного рахунку на розрахунковий рахунок № 26001107215 в ЛФ Укркомунбанк МФО 304988.
27.10.04 відповідач на виконання зазначеного листа перерахував на поточний рахунок 26001107215 в ЛФ Укркомунбанк МФО 304988 2 653 500 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи.
18.01.05 відповідач перерахував решту коштів в сумі 2 534 085 грн. 50 коп. та відсотки за користування кредитом з депозитного рахунку на рахунок в ЛФ “Укрексімбанк”. Дане перерахування відбулося з простроченням виконання зобов”язання за договором.
Відносно втрат від інфляції судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в даній частині, оскільки згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти від простроченої суми.
Суд першої інстанції вірно визначив, що відповідач допустив прострочення виконання зобов’язання в частині повернення 2534085 грн. 50 коп.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми депозиту та відсотків за його користування є необґрунтованими, оскільки зазначений борг на момент винесення рішення відсутній.
Судова колегія зазначає, що у даному випадку при відсутності боргу на момент винесення рішення, а таким чином відсутності предмету спору, провадження слід було припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або не правильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як свідчать матеріали справи і встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції, проаналізувавши всі обставини справи в їх сукупності, постановив правильне рішення, частково задовольнивши позовні вимоги позивача у сумі 102 336 грн. 50 коп. втрат від інфляції за період з листопада по грудень 2004 року.
Порушення норм процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду і наведені в частині 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, місцевим судом не допущені, оскільки відмова у позовних вимогах позивача щодо стягнення суми депозиту та відсотків за його користування та припинення провадження в даній частині вимог тягне за собою однакові наслідки для позивача.
За таких обставин, судом першої інстанції обґрунтовано позовні вимоги ТОВ „Луганськвуглетехпоставка” до Акціонерного банка „Український комунальний банк” задоволені частково.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення господарського суду прийнято згідно діючого законодавства, відповідає матеріалам справи, у зв’язку з чим апеляційна скарга ТОВ „Луганськвуглетехпоставка” залишається без задоволення, рішення господарського суду від 02.03.06 у справі № 13/494(17/55(17/511) –без змін.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ТОВ „Луганськвуглетехпоставка” на рішення господарського суду Луганської області від 02.03.06 у справі № 13/494(17/55(17/511) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.03.06 у справі № 13/494(17/55(17/511) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили у касаційному порядку.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Л.І. Журавльова