Справа № 1-п-12/12

П О С Т А Н О В А

08 червня 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий - суддя Кицюка В. П. Кицюк В.П. ,

при секретарі - ,

за участю:

прокурорів: Франтовської Ю.О., УланоВОї О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя, громадянки України, яка має вищу освіту, не працює, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду за своїми малолітніми дітьми - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, систематично ігноруючи звернення педагогів середньо - освітньої школи № 5 про необхідність навчання її дітей, внаслідок чого протягом 2007-2011 років з її вини діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не влаштовані в жодну середню школу.

Наслідком таких дій ОСОБА_1 є повільний інтелектуальний розвиток її дітей та деякі психологічні відхилення останніх в порівнянні з дітьми одного віку з ними.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 166 КК України.

В постанові старшого слідчого прокуратури Печерського району м. Києва (а.с. 164-174) ставиться питання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 166 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.

Розглядаючи вказане питання, суд виходить із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у постанові «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року, згідно яких, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе лише за умови, якщо особою вчинено суспільно-небезпечне діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального Кодексу України, за наявності визначених законом матеріально-правих підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

За змістом диспозиції ст. 48 КК України, цією нормою передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: перша, якщо буде визнано, що на час розслідування справи або розгляду в суді внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність; друга - внаслідок зміни обстановки особа перестала бути суспільно небезпечною. При цьому належить розуміти, що діяння втратило суспільну небезпечність не тільки для конкретної особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, а в цілому в контексті поняття злочину (ст. 11 КК України). Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлює вчинення нею нового злочину.

В якості підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності згідно ст. 48 КК України, орган досудового слідства у постанові послався на те, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про зарахування її дітей до «Школи Екстернів» та подала усі необхідні документи для їх зарахування і подальшого навчання.

Проте, бажання ОСОБА_1 влаштувати дітей на навчання не свідчить про зміну обстановки та втрату діянням суспільної небезпечності, на що в своїй ухвалі від 26 квітня 2012 року вказала колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с. 207-209; ст. 399 КПК України).

Інших мотивів, які б давали суду змогу звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, органом досудового слідства у постанові не наведено і судом таких обставин при розгляді справи не встановлено.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину в обсязі пред'явленого обвинувачення не визнала, стверджувала, що вона має власний світогляд на виховання дітей, які не зобов'язані відвідувати загальноосвітню школу, а в майбутньому будуть навчатися в православній школі. З приводу свого клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України (а.с. 162), пояснила, що слідчий невірно роз'яснив їй правові підстави та наслідки такого звільнення.

Така процесуальна позиція обвинуваченої, за переконанням суду, не сумісна з можливістю звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання органу досудового слідства про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку з чим справа підлягає поверненню для проведення досудового слідства.

При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання з вищезазначених підстав, суд вважає недоцільною оцінку наведених у постанові слідчого доказів на предмет їх допустимості та наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 166 КК України, оскільки зазначена оцінка може мати преюдиціальне значення при проведені досудового слідства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 КК України, ст. ст. 7, 7-1, 282 КК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ст. 166 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки відмовити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, направити прокурору Печерського району м. Києва для проведення досудового слідства.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - у вигляді підписки про невиїзд.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Суддя В.П. Кицюк