28.05.2012 < >

Справа № 1-198/11

Провадження № 1/0305/17/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 року

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді - Корецької В.В.,

за участю секретаря - Процик Л.М.,

прокурора - Шепелюка В.Л.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боремель Млинівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого головним спеціалістом у ПП «Доктор права», раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.368, ч. 1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3, працюючи на посаді генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод», будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто будучи службовою особою, в середині липня 2008 року на усне звернення ОСОБА_4 про видачу уточнюючої довідки її чоловікові ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою одержання незаконної матеріальної вигоди за видачу вказаної довідки, поставив перед ОСОБА_4 вимогу передати йому грошові кошти в розмірі 19 890 грн., повідомивши, що у випадку неодержання цих коштів, таку довідку на ім'я ОСОБА_1 він не видасть.

Усвідомлюючи, що дії ОСОБА_3 є неправомірними, 28.07.2008 року ОСОБА_4 звернулася із заявою в правоохоронні органи про вимагання в неї хабара.

Після цього, 30.07.2008 року, у період з 9.30 год. до 10.00 год., ОСОБА_3, будучи службовою особою, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що розташований в адміністративному приміщенні ТОВ «Ківерцівський механічний завод» за адресою: м. Ківерці, вул. Грушевського 26, на прохання ОСОБА_4, погодився зменшити вказану вище суму та умисно, з використанням наданого йому службового становища, шляхом вимагання за видачу ОСОБА_4 уточнюючої довідки про особливий характер та умови праці її чоловіка ОСОБА_1, одержав від ОСОБА_4 у якості хабара грошові кошти в розмірі 2 000 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 30.07.2008 року становить 15 217,52 грн.

Одразу після одержання хабара ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 довідку №33 від 30.07.2008 року, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював на ДП «Ківерцівський механічний завод» і виконував роботу, пов'язану з шкідливими умовами праці. Однак, з метою завуалювання одержання ним хабара в розмірі 2000 євро, ОСОБА_3, у своєму службовому кабінеті, примусив ОСОБА_4, під виглядом здійснення господарської операції, написати від імені ОСОБА_1 заяву про нібито надані останньому ТОВ «Ківерцівський механічний завод» послуги з оформлення документів на пільгову пенсію з калькуляцією робіт в розмірі 14 400 гривень.

Крім того, ОСОБА_3, працюючи генеральним директором ТОВ "Ківерцівський механічний завод" і будучи службовою особою, яка обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, отримавши від громадянки ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 2 000 євро (що згідно з офіційним курсом НБУ становить 15 217,52 грн.), умисно склав завідомо неправдиві офіційні документи: прибутковий касовий ордер № 130 від 30.07.2008 року та квитанцію до нього, про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 14 400 грн., нібито за надані послуги, хоча під вказаним номером було видано інший прибутковий касовий ордер про отримання з ВАТ "ВТБ" грошових коштів в сумі 4 208 грн., що свідчить про те, що жодні послуги ОСОБА_1 не надавалися і останній грошові кошти не вносив. Також ОСОБА_3 підробив у вказаних документах підпис головного бухгалтера ТОВ "Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_5 та завірив вказані документи печаткою ТОВ "Ківерцівський механічний завод", після чого видав квитанцію до прибуткового касового ордера № 130 громадянці ОСОБА_4

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_3 свою винуватість в інкримінованих йому злочинах не визнав повністю. Він суду пояснив, що працює на посаді генерального директора ТОВ „Ківерцівський механічний завод" з 25.12.2005 року. Приблизно взимку 2008 року на підприємство надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про видачу уточнюючої довідки про особливий характер роботи. Зазначена заява розглядалася завідуючою канцелярії ОСОБА_6, на яку покладено обов'язки з кадрової роботи. При цьому у видачі такої довідки ОСОБА_1 було відмовлено через відсутність відповідних підстав, так як у його трудовій книжці є відмітка, що він працював на посаді електрозварювальника, але не вказано, що ця робота пов'язана з шкідливими умовами праці. Також було піднято з архіву картку обліку ОСОБА_1, в якій не було відмітки про доплату за шкідливість чи відмітки про надання додаткової відпустки за шкідливі умови праці. Вдруге за видачею уточнюючої довідки про шкідливі умови праці, відповідно до якої призначається пільгова пенсія, в липні 2008 року звернулася дружина потерпілого. Їй також було відмовлено у видачі довідки з тих же підстав, що і потерпілому. Після цього дружина потерпілого сама спонукала його до вирішення цього питання, тому він їй пояснив, що для того, щоб дослідити все детально, треба сплатити кошти в сумі 25 000 грн. за послуги, так як необхідно вивчати додаткові документи, опитувати людей, на що остання погодилась. Цією перевіркою займався він та завідуюча канцелярією. Є перелік документів, які видаються безоплатно, а вони взяли гроші за надані ними послуги. ОСОБА_4 принесла гроші в сумі 2 000 євро та отримала довідку від завідуючої канцелярії ОСОБА_6 Ці кошти він попросив обміняти на гривні та внести на рахунок підприємства. За його розрахунком вказана сума була еквівалента 14 400 грн. Бухгалтер підприємства ОСОБА_7 видала йому касовий ордер на суму 14 400 грн., але кошти в касу не надійшли. Він не реєстрував прибутковий касовий ордер. Номер касового ордеру встановлюється програмою, яка закладена в комп'ютері. Оскільки гроші в касу не надійшли, то в комп'ютері знищили номер касового ордеру. Він підписав касовий ордер, бо ОСОБА_4 дуже поспішала. Дружина потерпілого написала заяву про надання їй платних послуг на суму 14 400 грн., але ця заява не була зареєстрована. Крім того, підсудний вважає, що здійснені ОСОБА_4 записи їхніх розмов на диктофон є недопустимими доказами у справі.

Заявлений потерпілим цивільний позов підсудний не визнає, так як не вважає себе винним.

Незважаючи на невизнання винуватості підсудним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368 ч. 1 ст. 366 КК України, його виннність повністю підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що з 1974 року по 1979 рік він працював електрозварювальником у Ківерцівському механічному заводі. Робота була пов'язана з шкідливими умовами праці. За своїм станом здоров'я він не міг більше там працювати, тому звільнився. Для призначення пенсії йому було видано довідку, яка не підтверджувала його право на пільгову пенсію. Тому він звернувся до директора підприємства ОСОБА_3 із заявою про видачу уточнюючої довідки. На цю заяву йому надійшла відповідь про відмову в отриманні довідки. Після цього він звертався в різні інстанції. В липні 2008 року його дружина пішла до ОСОБА_3 і він назначив їй ціну за видачу довідки в сумі 5 тисяч доларів США, тобто ОСОБА_3 мав намір отримати хабар за видачу йому довідки, хоча іншим працівникам такі довідки видавались безкоштовно. В коридорі підприємства був розміщений перелік довідок із зазначенням суми, яку необхідно сплатити за їх отримання. За таку довідку, яку він мав би отримати, треба було заплатити 50 грн. В подальшому ОСОБА_3 зменшив суму, спочатку до 20 000 гривень, потім до 2 000 євро. Однак вказаної суми грошей у нього з дружиною не було, тому після запису на диктофон розмови, звернулися до правоохоронних органів з повідомленням про злочин.

Цивільний позов потерпілий підтримує в повному обсязі. Звертаючись в різні інстанції з метою отримання довідки, він поніс певні витрати. Моральна шкода полягає в тому, що йому відмовили в отриманні довідки, внаслідок чого він пережив моральні страждання, що полягали у душевних переживаннях в зв'язку з неотриманням пільгової пенсії, порушенні нормального ритму життя, неможливості скористатися своїми соціальними правами. Тому матеріальні збитки він оцінює в розмірі 10 200 грн., а моральну шкоду - в 50 000 грн. Крім того потерпілий просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 10 200 грн.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показала, що її чоловік ОСОБА_1 має право на пільгову пенсію в зв'язку з шкідливими умовами праці. Коли він звернувся до керівництва Ківерцівського механічного заводу із заявою про видачу уточнюючої довідки, то йому було відмовлено. На її прохання довідку було видано, але її не прийняло Управління Пенсійного фонду м. Луцька. Після цього вона пішла до підсудного і почала просити, щоб видали іншу довідку. У відповідь підсудний пояснив, що необхідно шукати документи, що підтверджують факт роботи її чоловіка у шкідливих умовах, але ці документи знаходяться в архіві. З архіву вона принесла всі документи, що їй дали, але ОСОБА_3 сказав, що йому треба ще працювати і назвав суму, яку вона повинна принести за довідку. Сума становила 5 000 дол. США. В неї таких грошей не було, тому вона пішла в міліцію та написала заяву про злочин. Після цього працівники міліції сказали їй, щоб вона надалі домовлялась з підсудним. Вона знову пішла до ОСОБА_3 і сказала, що такої суми вона не має, а є лише 2 000 євро, на що підсудний погодився. Тоді вона зрозуміла, що ці гроші для нього. Коли віддала гроші, підсудний сказав, щоб їй видали довідку, а потім дав касовий ордер, який при ній підписав на 14 400 грн. Крім того, свідок пояснила, що заяву про надання платних послуг вона писала після того, як віддала гроші, так, як їй диктував ОСОБА_3 Також останній їй пояснював, що ці кошти треба сплатити за послуги підприємства.

Свої показання свідок ОСОБА_4 підтвердила під час очної ставки, проведеної між нею та обвинуваченим ОСОБА_3, що відображено в протоколі від 08.09.2011 року (том 5, а.с. 198-200).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона з 2000 року працювала на посаді завідуючої канцелярією в ТОВ «Ківерцівський механічний завод». В трудовій книжці потерпілого не зазначено, що він працював у шкідливих умовах праці. Вона видавала довідку згідно з резолюцією директора ОСОБА_3 та за заявою потерпілого ОСОБА_1 Довідку отримала дружина потерпілого. Які саме розмови велись між підсудним і ОСОБА_4, вона не пам'ятає. ОСОБА_3 не звертався до неї з проханням про оформлення певної суми грошей. Про кількість виданих довідок потерпілому і їх зміст вона не пам'ятає. Вона особисто відносно документів для оформлення пенсії ОСОБА_1 нічого не з'ясовувала. Чи хтось із колег цим займався, вона також не знає. Після того, як ОСОБА_3 поговорив з ОСОБА_4, то сказав їй, щоб вона написала довідку про шкідливі умови праці. Коли ОСОБА_4 пішла, то ОСОБА_3 дав їй гроші в іноземній валюті, а саме євро, щоб вона їх обміняла та поклала на рахунок підприємства. Але яка саме була сума, вона пригадати не може. Про видачу прибуткового касового ордера їй відомо те, що його виготовляє бухгалтерія. На той час в бухгалтерії працювала ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Чиї підписи були на ордері, вона зараз сказати не може. Вона тільки бачила, що підсудний віддав касовий ордер ОСОБА_4 Доступ до бухгалтерської програми має тільки головний бухгалтер та бухгалтер по заробітній платі.

Свої показання свідок ОСОБА_6 підтвердила під час очної ставки, проведеної між нею та обвинуваченим ОСОБА_3, що відображено в протоколі від 13.09.2011 року (том 5, а.с. 203-204).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він у 2008 році працював заступником генерального директора ТОВ „Ківерцівський механічний завод". 30.07.2008 року між 10.00 год. та 11.00 год. він зайшов у службовий кабінет головного бухгалтера, де побачив ОСОБА_3, який стояв біля робочого місця бухгалтера ОСОБА_7, і вона передавала йому документ, який саме, він не бачив.

Свої показання свідок ОСОБА_8 підтвердив під час очної ставки, проведеної між ним та свідком ОСОБА_7, що відображено в протоколі від 26.10.2011 року (т. 5, а.с. 201-202).

Разом з тим, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона з червня 2007 року працює на посаді бухгалтера в Ківерцівському механічному заводі. Їй нічого не відомо з приводу оформлення та надання уточнюючої довідки для оформлення пільгових пенсій працівникам заводу, і зокрема потерпілому ОСОБА_1 З даною особою вона не знайома. 30.07.2008 року вона знаходилась у своєму робочому кабінеті. Касовий ордер №130 не виписувала і цей ордер не записаний в касовій книзі. Крім цього, під цим номером існує інший документ з іншою сумою. В її присутності директор ОСОБА_3 нічого на комп'ютері не набирав і її також нічого не просив робити. Щоб правильно оформили надходження в касу заводу готівкових коштів за надання послуг з приводу оформлення пільгової пенсії, необхідно відповідно до порядку ведення бухгалтерського обліку такі кошти облікувати на підставі угоди про надання цих послуг, акту виконаних робіт та відповідної калькуляції.

Свої показання про її непричетність до виготовлення прибуткового касового ордеру №130 та квитанції до нього свідок ОСОБА_7 підтвердила під час очних ставок, проведеної між нею та обвинуваченим ОСОБА_3, про що свідчить протокол від 08.09.2011, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_6, що відображено в протоколах від 26.10.2011 року (т.5, а.с. 201-202).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5, даних нею під час досудового слідства вбачається, що вона з 2004 року працює головним бухгалтером на Ківерцівському механічному заводі. Їй нічого не відомо з приводу оформлення та надання уточнюючої довідки для оформлення пільгових пенсій працівникам заводу, і зокрема потерпілому ОСОБА_1 Дану довідку повинне видавати керівництво заводу. З потерпілим вона не знайома, знає лише те, що цей чоловік звертався на завод з проханням надати уточнюючу довідку. Дану довідку вона підписувала 30.07.2008 року. Щоб правильно оформити надходження в касу заводу готівкових коштів за надання послуг з приводу оформлення пільгової пенсії, необхідно відповідно до порядку ведення бухгалтерського обліку такі кошти облікувати на підставі угоди про надання цих послуг, акту виконаних робіт та відповідної калькуляції, хоча такі гроші можуть бути обліковані і на підставі усного договору. В цьому випадку особі, яка сплачує кошти, підприємством надається прибутковий касовий ордер, який підписується касиром та головним бухгалтером. Їй не відомо, хто виписував та підписував прибутковий касовий ордер №130 від 30.07.2008 року, хоча підпис зроблено від її імені, але він є підробленим. Чому на документі немає підпису касира, їй також не відомо (т.2, а.с. 32-34).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона працює завідувачем юридичного відділу сектору Управління Пенсійного фонду в Ківерцівському районі. Ківерцівський механічний завод постійно не сплачує кошти на відшкодування пільгових пенсій і на даний час його заборгованість становить близько 153 000 грн. Відповідно до чинного законодавства за рахунок сум, що надходять від підприємства в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій в порядку календарної черговості їх виникнення. Тобто, маючи заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, підприємство не може сплачувати збір лише на користь одного пенсіонера.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_10 даних нею під час досудового слідства (т.2, а.с. 56) вбачається, що вона працює заступником начальника відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду в Ківерцівському районі. З поданих потерпілим ОСОБА_1 документів вбачається, що в нього є пільговий стаж електрозварювальника по 21.08.1992 року, який складає близько 14 років. Тобто, останній набув права на пільгову пенсію у віці 55 років згідно зі списком №2 на підставі п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За таких обставин пільгова пенсія ОСОБА_1 повинна виплачуватись Пенсійним фондом України і в подальшому, до досягнення особою 60-річного віку, відшкодовуватись фонду підприємствами, де особа набула пільговий стаж. Однак із зазначених документів вбачається, що потерпілий не має права на призначення пільгової пенсії на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона працює головним спеціалістом з питань контролю за правильністю призначення пенсій Управління Пенсійного фонду Украни в м. Луцьку. Враховуючи, що ОСОБА_1 працював електрозварювальником у шкідливих умовах до 21.08.1992 року, на нього поширюється дія ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто, призначена за таких умов потерпілому пільгова пенсія мала б відшкодовуватись Пенсійному фонду до досягнення особою 60-річного віку підприємствами з фонду оплати праці пропорційно до величини пільгового стажу. При цьому, ОСОБА_1 має право на оформлення пільгової пенсії після досягнення 55-річного віку.

З показань допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, а також з оголошених в судовому засіданні даних під час досудового слідства показань (т.2, а.с. 70-72, 76-78, 108-109, 115) свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, вбачається, що вони, кожен зокрема, в різні періоди працювали на Ківерцівському механічному заводі. Основними працівниками були електрозварювальники. Серед них був і потерпілий ОСОБА_1І, який також виконував зварювальні роботи. Роботи виконувались в шкідливих умовах, у зв'язку з чим надавалась додаткова відпустка. В 2008 році їх не викликав ОСОБА_3 до себе і не запитував з приводу умов праці потерпілого. Крім того, свідок ОСОБА_24 показав, що уточнюючу довідку він отримав безкоштовно згідно з поданою ним заявою.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_31, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 суду показали, що вони не працювали разом з потерпілим ОСОБА_1 в той період, коли він працював у Ківерцівському механічному заводі, так як прийшли працювати на завод пізніше за нього. Про видачу уточнюючої довідки їм нічого не відомо. Крім того, свідок ОСОБА_32 суду показала, що в трудовій книжці зазначається, чи працює ця особа в шкідливих умовах праці, чи ні. Не всі електрозварювальники рахувались такими, що працюють в шкідливих умовах праці. На завод приїжджали перевірки, які встановлювали, хто працює в шкідливих умова, а хто ні.

Свідок ОСОБА_34 суду показала, що вона з 1977 року по 2000 рік працювала у відділі кадрів Ківерцівського механічного заводу. З карткою потерпілого вона ознайомилась в прокуратурі. Згідно з цією карткою ОСОБА_1 надавалась додаткова відпустка. Вона займалась підготовкою уточнюючих довідок. Ця довідка виготовляється протягом 15-20 хвилин і вона видається безкоштовно. Відповідна інформація, відображена у формі Т-2, дає підстави для оформлення пільгової пенсії і вона у всіх працівників однакова.

Крім того, як убачається із Статуту ТОВ «Ківерцівський механічний завод» (т.1 а.с.90-102), зареєстрованого Ківерцівською райдержадміністрацією 31.05.2008 року, виконавчим органом товариства, який здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю, є дирекція, яку очолює генеральний директор, який без додаткового доручення діє від імені товариства, розпоряджається майном товариства, у встановленому законом порядку приймає на роботу, звільняє з роботи, заохочує та накладає стягнення на штатних працівників.

Згідно з протоколом №1 зборів учасників ТОВ «Ківерцівський механічний завод» від 26.12.2005 року (т.3 а.с.120) ОСОБА_3 обраний генеральним директором підприємства. З контракту, укладеного з ним як з генеральним директором товариства (т.3 а.с.115-119), вбачається, що ОСОБА_3 здійснює поточне (оперативне) управління підприємством, його виробничо-господарською, соціальною та іншою діяльністю, забезпечує підприємство кваліфікованими кадрами, накладає на працівників стягнення, у межах своєї компетенції видає нормативні документи, розпорядження, накази, обов'язкові для всіх підрозділів і працівників підприємства.

Як убачається із заяви від 21.03.2008 року, зареєстрованої у книзі вхідної документації ТОВ «Ківерцівський механічний завод» (т. 1 а.с. 32), ОСОБА_1 звернувся до директора підприємства з письмовою заявою про видачу довідки про шкідливі умови роботи за списком №2. Право на звернення особи за вказаною довідкою підтверджується трудовою книжкою (т.1 а.с.5-29), згідно з якою ОСОБА_1 працював на підприємстві Ківерцівський механічний завод з 10.01.1974 року по 05.07.1979 року та відповідно до ст. 49 КЗпП України мав право на отримання довідки про свою роботу на даному підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру заробітної плати.

Згідно з листом ТОВ «Ківерцівський механічний завод» від 24.03.2008 року за № 87 (т. 1 а.с.31) ОСОБА_1 за підписом генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_3 надіслано відповідь про відмову у видачі уточнюючої довідки про шкідливі умови праці, яка дає право на пільгову пенсію за віком, з посиланням на відсутність у картках по заробітній платі відповідних відомостей про доплату за роботу з шкідливими умовами праці та в особових картках працівника відомостей про додаткові відпустки.

З особової картки №1766 (типова форма Т-2) Ківерцівського механічного заводу, заповненої на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.197), та карток розрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 працював на вказаному заводі спочатку учнем, а з 1974 року електрозварником. Також є записи про надання йому відпусток за період з 1974 по 1979 роки з врахування додаткових днів відпустки за шкідливі умови праці, про щомісячний розмір заробітної плати, яка йому нараховувалась. Згідно з наказом №80 від 10.07.1979 року, зареєстрованим в книзі наказів Ківерцівського механічного заводу за 1979 рік (арк. 46), ОСОБА_1 з 05.07.1979 року був звільнений з посади електрозварника цеху №1 за власним бажанням.

З протоколу-заяви про вчинений злочин від 28.07.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 добровільно звернулася до УДСБЕЗ УМВС України у Волинській області та повідомила, що директор ТОВ „Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_3 вимагає в неї хабар в сумі 2 000 євро за видачу уточнюючої довідки на ім'я її чоловіка ОСОБА_1 для оформлення пільгової пенсії за віком (Т.1, а.с.20).

Протокол огляду та вручення грошових коштів від 30.07.2008 року свідчить про те, що в приміщенні УМВС України у Волинській області було проведено огляд грошових купюр в кількості 40 купюр номіналом 50 євро кожна, на загальну суму 2 000 євро, які оброблені спеціальним препаратом „Промінь-1" та восковим олівцем, і вручені ОСОБА_4 (Т.1, а.с.81-82).

Згідно з протоколом огляду місця події від 30.07.2008 року із застосуванням відеозапису, в приміщенні службового кабінету генерального директора ТОВ „Ківерцівський механічний завод" було проведено огляд, в ході якого виявлено грошові кошти в сумі 2 000 євро, 40 купюр номіналом по 50 євро кожна, серії та номери яких відповідають купюрам, що були вручені ОСОБА_4 Вказані кошти були виявлені в сумочці завідуючої канцелярії ОСОБА_6 Також в ході огляду із застосуванням лампи ультрафіолетового випромінювання виявлено сліди світло-зеленого кольору на руках ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (Т.1, а.с.190-194).

Із заяви, написаної ОСОБА_1 на ім'я генерального директора «Ківерцівський механічний завод» (т. 1 а.с. 195) вбачається, що потерпілий звернувся до керівництва заводу з проханням про надання послуг за оформлення документів на пільгову пенсію, з калькуляцією робіт в розмірі 14400 грн. згідний, заперечень не має.

З прибуткового касового ордера ТОВ «Ківерцівський механічний завод» №130 від 30.07.2008 року (т.1 а.с.196) вбачається, що від ОСОБА_1 в касу підприємства було прийнято за послуги 14 400 грн. Даний документ підписаний від імені головного бухгалтера, в графі «отримав касир» підпис відсутній і на документі міститься відтиск печатки ТОВ «Ківерцівський механічний завод».

З квитанції до прибуткового касового ордера ТОВ «Ківерцівський механічний завод» №130 від 30.07.2008 року (т.1 а.с.203) вбачається, що від ОСОБА_1 було прийнято за послуги 14 400 грн. Даний документ підписаний від імені головного бухгалтера, в графі «отримав касир» підпис відсутній і на документі міститься відтиск печатки ТОВ «Ківерцівський механічний завод».

З уточнюючої довідки №33 від 30.07.2008 року про особливий характер роботи або умови праці, необхідної для призначення пільгової пенсії (т.1 а.с.202) вбачається, що вказана довідка видана ОСОБА_1 про те, що він повний робочий день працював на Ківерцівському механічному заводі в період з 17.04.1974 року по 12.12.1974 року в основному виробництві на посаді електрозварника 1-го розряду ручного зварювання, з 12.12.1974 року по 05.07.1979 року на посаді електрозварника 2-го розряду ручного зварювання, що передбачено списком № 2 , розділом ХХХІІ , підрозділом «загальні професії». Підставою видачі довідки вказано: форма Т-2, книга наказів, особові рахунки, постанова КМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 р. Дана довідка підписана генеральним директором ОСОБА_3, головним бухгалтером ОСОБА_5 та завідуючою канцелярією ОСОБА_6 На довідці наявні відтиски кутового штампу та гербової печатки ТОВ «Ківерцівський механічний завод».

Згідно з листом управління пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області №6161/02-19 від 19.09.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Пенсія призначена відповідно до пункту "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 10.06.2009 року (Т.5, а.с. 206-226).

Відповідно до висновку судово-хімічної експертизи №767 від 03.10.2008 року, на представлених для дослідження 40 грошових купюрах на суму 2 000 євро виявлено нашарування речовини, яка в ультрафіолетових променях має люмінесценцію яскраво-жовтого кольору, а також нашарування речовини у вигляді написів друкованими літерами „ХАБАР" на одній із сторін кожної з купюр, які в ультрафіолетовому світлі мають люмінесценцію яскраво-блакитного кольору. Дана речовина однорідна з нашаруванням речовини, виявленої в змиві з рук ОСОБА_3 та з експериментальним зразком спец препарату „Промінь-1". Речовина у вигляді напису друкованими літерами „ХАБАР" на кожній з купюр однорідна між собою (Т.2, а.с.124-127).

З висновку криміналістичної експертизи №571 від 26.11.2008 року вбачається, що представлені на дослідження сорок банкнот номіналом 50 євро кожна, вилучені в ході огляду місця події 30.07.2008 року в службовому кабінеті генерального директора ТОВ „Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_3, відповідають аналогічним, які знаходяться в офіційному обігу (Т.2, а.с.134-136).

Згідно з протоколом виїмки від 11.08.2008 року, в приміщенні ТОВ „Ківерцівський механічний завод" було вилучено касову книгу підприємства за 2008 рік, книгу наказів за 1979 рік, картку розрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 (Т.2, а.с.139-140).

Відповідно до протоколу виїмки від 30.10.2008 року, в приміщенні ТОВ „Ківерцівський механічний завод" було вилучено „Технологічний процес" збирання та зварки контейнера УУКП-5 від 04.10.1982 року. При цьому встановлено, що в період з 1974 року по 1979 рік існував аналогічний технологічний процес, який на даний час не зберігся. Штатні розписи за період з 1974року по 1979 рік на підприємстві не збереглися (Т.2, а.с.142).

Відповідний протокол свідчить про те, що оглядом речових доказів встановлено, що на грошових коштах в сумі 2 000 євро з допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання виявлено сліди речовини, що світиться світло-жовтим кольором, та люмінесцентні написи „ХАБАР" на кожній з купюр. При цьому номери та серії оглянутих купюр відповідають тим, що зазначені в протоколі огляду та вручення грошових коштів від 30.07.2008 року та в протоколі огляду місця події від 30.07.2008 року в приміщенні ТОВ „Ківерцівський механічний завод" (Т.2, а.с.151-152).

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання досудового слідства та державного обвинувача як на доказ винуватості ОСОБА_3, на речовий доказ - диктофон «Olimpus» та звукові файли, який міститься в пам'яті даного диктофона, а саме: стенограми розмов між свідком ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_3, що мали місце 19 та 30 липня 2008 року (Т.2, а.с.143-149), оскільки вказані речові докази здобуті з порушенням вимог ст.ст.62,65 Конституції України.

В ході досудового слідства встановлено і підтверджено в ході судового слідства, що диктофон «Olimpus» придбаний ОСОБА_4 в приватних цілях з метою фіксації протиправних дій підсудного ОСОБА_3

Згідно вимог ст.ст. 62, 65 Конституції України, офіційне тлумачення яких дано Конституційним Судом України у рішенні від 20.10.2011 року №12-рп/2011 у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України, при оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому частиною другою статті 66 Кодексу, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних. На думку Конституційного Суду України, подані будь-якою фізичною або юридичною особою згідно з частиною другою статті 66 КПК України речі або документи (фактичні дані) не відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані з порушенням прав і основоположних свобод людини, закріплених в Конституції України, зокрема внаслідок цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів, передбачених законом.

Саме такі обставини мали місце у даній справі, оскільки звукозапис розмов проводився ОСОБА_4 з власної ініціативи, її дії були цілеспрямовані та мали на меті фіксацію за допомогою технічних засобів неправомірних дій ОСОБА_3, а тому отримані докази без дозволу суду є незаконним, а визнання вказаного диктофона та наявного в його пам'яті звукових файлів, що містить два звукові файли з розмовами між ОСОБА_4, завідуючою канцелярії ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_6 та генеральним директором ТОВ „Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_3 від 19.07.2008 року та 30.07.2008 року, ґрунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, з огляду на вказане вище рішення Конституційного Суду України (т.2 а.с.143-149).

Таким чином показання підсудного ОСОБА_3 про те, що кошти, які він мав отримати від ОСОБА_4, необхідні були для здійснення платежу ТОВ «Ківерцівський механічний завод» до Управління Пенсійного фонду України у Ківерцівському районі спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_35, а також дослідженими судом доказами, які свідчать про те, що отримані ОСОБА_3 кошти у встановленому порядку на рахунок підприємства не зараховані.

Також суд вважає, що заперечення підсудним своєї вини у вимаганні хабара спрямоване на ухилення його від відповідальності. Доводи, на які посилався підсудний та його захисник, заперечуючи наявність вказаної кваліфікуючої ознаки, суд визнає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, та показами самого підсудного ОСОБА_3, даними на досудовому слідстві та в судовому засіданні щодо зменшення грошових коштів за надання уточнюючої довідки. Відповідно до п.4 примітки до ст.368 КК України вимаганням хабара визнається умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Оскільки встановлено, що діями підсудного зачіпаються саме законні інтереси хабародавця, суд вважає доведеним вимагання хабара з боку підсудного.

Судом встановлено, що підсудний, умисно склавши завідомо неправдиві офіційні документи, прибутковий касовий ордер № 130 від 30.07.08 року та квитанцію до нього, про прийняття від ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 14 400 грн. за нібито надані послуги, хоча під вказаним номером було видано інший прибутковий касовий ордер про отримання з ВАТ "ВТБ" грошових коштів в сумі 4 208 грн., жодних платних послуг ОСОБА_1 не надавав і грошові кошти в установленому законом порядку на рахунок підприємства не вносив. Підробивши у вказаних документах підпис головного бухгалтера ТОВ "Ківерцівський механічний завод" ОСОБА_5, завірив вказані документи печаткою ТОВ "Ківерцівський механічний завод" та видав квитанцію до прибуткового касового ордера № 130 громадянці ОСОБА_4

Показання підсудного про те, що він не міг підробити вказані офіційні документи, так як їх можна виготовити лише в бухгалтерії підприємства, спростовуються показаннями допитаних свідків ОСОБА_7, ОСОБА_5, працівників бухгалтерії підприємства, яким нічого не відомо про виготовлення вищевказаного прибуткового касового ордера. Крім цього, під вказаним номером зареєстровано зовсім іншу грошову операцію.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою хабара за виконання в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища, поєднаному з вимаганням хабара, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 368 КК України (в редакції цієї статті КК України, яка існувала до 1.07.2011 року, тобто до набрання чинності Законом України №3207-УІ від 7.04.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»).

Крім того, суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за скоєне за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції цієї статті, що існувала до 01.07.2011 року, тобто, до набрання чинності Законом України №3207-УІ від 7.04.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», оскільки внесеними змінами посилено кримінальну відповідальність осіб, що вчинили одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням хабара, так як в новій редакції ст. 368 КК України суспільно-небезпечне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, передбачене вже не частиною 2 статті 368, а частиною 3 цієї статті, що погіршує становище підсудного. Частиною 2 статті 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Своїми умисними діями, що виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, ОСОБА_3 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 368 КК України (в ред., що існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року) суд враховує, що винним вчинено тяжкий злочин.

Поряд з цим ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його поведінка після вчинення злочину є виключно позитивною.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини статті, за якою він обвинувачується, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на максимальний строк, передбачений відповідною санкцією.

Крім того з урахуванням позитивних даних про особу винного, що істотно знижує ступінь його суспільної небезпечності, а також тієї обставини, що після вчинення злочинів пройшов значний проміжок часу, тяжких наслідків злочинами не заподіяно, винний працює, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, але з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, та в умовах здійснення кримінально-виконавчою інспекцією контролю за його поведінкою протягом максимального іспитового строку.

Згідно з вимогами ст. 77 КК України та відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", у зв'язку із звільненням ОСОБА_3 на підставі положень ст. 75 КК України від відбуття основного покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна суд, яке передбачене санкцією статті як обов'язкове, не призначає.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості становить три роки.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, вчинено ОСОБА_3 30.07.2008 року. Отже на момент розгляду справи в суді минув визначений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за цей злочин.

Обставин, що свідчать про зупинення чи переривання вказаного строку, судом не встановлено, тому підсудний підлягає звільненню від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі.

По справі потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 на його користь завдані матеріальні збитки в сумі 10 200 грн. 00 коп., моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп., за надання юридичної допомоги в розмірі 10 200 грн. 00 коп. Даний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки, позивачем ОСОБА_1 не надано жодних доказів щодо спричинення йому матеріальних збитків, то в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так як, підсудний своїми діями завдав потерпілому моральних страждань, що полягали у душевних переживаннях в зв'язку з неотриманням пільгової пенсії, порушенні нормального ритму життя, неможливості скористатися своїми соціальними правами, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди слід оцінити в 10 000 грн.

Цивільним позивачем понесено витрати на правову допомогу в розмірі 10 200 грн., які слід стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 з наступних підстав.

Як убачається з квитанцій від 10.07.2009 року, 20.07.2009 року, 25.11.2009 року (том 5 ас. 19-21) та від 24.06.2011 року, 22.08.2011 року, 04.11.2011 року (том 6 а.с. 125-127), потерпілий ОСОБА_1 в якості винагороди за правову допомогу сплатив адвокату ОСОБА_36 грошові кошти в загальному розмірі 5000 грн. (1000+2000+500+1500), та адвокату ОСОБА_2 - 5000 грн. (2000+3000).

Витрати на правову допомогу складаються з витрат, пов'язаних з явкою представника до суду, та витрат, пов'язаних з вчиненням ним інших дій, необхідних для розгляду справи. Розмір витрат, пов'язаних з явкою представника до суду, не повинен перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину його роботи. А розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не повинен перевищувати половини мінімальної заробітної плати. Якщо цивільний позов задоволений частково, витрати на правову допомогу присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Станом на час винесення вироку розмір мінімальної заробітної плати становить 1094 грн. 00 коп. У судових засіданнях представник ОСОБА_1 - ОСОБА_36 перебував близько 15 год., а ОСОБА_2 - близько 13 год. З огляду на це, розмір витрат, пов'язаних з явкою ОСОБА_36 до суду, становить 6 564 грн. (1094 * 40% * 15/ 100%), а ОСОБА_2 - 5 689 грн. (1094 * 40% * 13/ 100%), що в сумі складає 12 253 грн.

Таким чином, витрати на правову допомогу, у заявленому розмірі слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1, всього 10 200 грн. 00 коп.

Речові докази :

грошові кошти в сумі 2 000 Євро, що знаходяться у відділі фінансово-ресурсного забезпечення УМВС України у Волинській області, слід повернути відділу фінансово-ресурсного забезпечення УМВС України у Волинській області;

цифровий диктофон марки «OLYMPUS» модель «VN-1100PC» слід повернути власнику ОСОБА_4;

копію трудової книжки ОСОБА_1, копію листа № 87 від 24.03.2008 року за підписом генерального директора ОСОБА_3; копію заяви ОСОБА_1 на ім'я директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_3 від 21.03.2008 року; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1; аркуш паперу білого кольору з рукописним написом; візитку генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_3; квитанцію до прибуткового касового ордеру ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 130 від 30.07.2008 року; копію уточнюючої довідки про особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пенсії № 33 від 30.07.2008 року видану ОСОБА_1; заяву від імені ОСОБА_1 на ім'я генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» про надання послуг; прибутковий касовий ордер ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 130 від 30.07.2008 року; лист прокуратури Волинської області на ім'я генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 07/1-1543-08 від 03.03.2008 року слід залишити при матеріалах кримінальної справи;

особову картку № 1766 (типова форма № Т-2) «Ківерцівського механічного заводу» на ОСОБА_1; журнал «Вихідна кореспонденція 2007-2008»; книгу вхідної кореспонденції; бланк довідки, уточнюючої особливих характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії; справу «Вихідна документація 2008 рік», де міститься відповідь гр.-ну ОСОБА_1 № 87 від 24.03.2008 року та заяву ОСОБА_1 про видачу довідки про наявність шкідливого стажу роботи; журнал реєстрації виданих довідок; касову книгу ТОВ «Ківерцівський механічний завод» за 2008 рік; книгу наказів директора «Ківерцівський механічний завод» за 1979 рік; карточку розрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 за 1979 рік; «Технологический процесс сборки и сварки контейнера УУКП-5(6) слід повернути ТзОВ «Ківерцівський механічний завод».

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави витрати за проведення експертиз в сумі 1645 грн. 91 коп.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України (в ред., що існувала до набрання чинності Законом України № 3207-УІ від 7.04.2011 року), та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, і провадження у справі в цій частині закрити.

Цивільний позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 10 200 грн. 00 коп. витрат за надання юридичної допомоги. В іншій частині позову - відмовити.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази :

грошові кошти в розмірі 2000 Євро, що знаходяться у відділі фінансово-ресурсного забезпечення УМВС України у Волинській області - повернути відділу фінансово-ресурсного забезпечення УМВС України у Волинській області;

цифровий диктофон марки «OLYMPUS» модель «VN-1100PC» - повернути власнику ОСОБА_4;

копію трудової книжки ОСОБА_1, копію листа № 87 від 24.03.2008 року за підписом генерального директора ОСОБА_3; копію заяви ОСОБА_1 на ім'я директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_3 від 21.03.2008 року; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_1; аркуш паперу білого кольору з рукописним написом; візитку генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» ОСОБА_3; квитанцію до прибуткового касового ордеру ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 130 від 30.07.2008 року; копію уточнюючої довідки про особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пенсії № 33 від 30.07.2008 року видану ОСОБА_1; заяву від імені ОСОБА_1 на ім'я генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» про надання послуг; прибутковий касовий ордер ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 130 від 30.07.2008 року; лист прокуратури Волинської області на ім'я генерального директора ТОВ «Ківерцівський механічний завод» № 07/1-1543-08 від 03.03.2008 року - залишити при матеріалах кримінальної справи;

особову картку № 1766 (типова форма № Т-2) «Ківерцівського механічного заводу» на ОСОБА_1; журнал «Вихідна кореспонденція 2007-2008»; книгу вхідної кореспонденції; бланк довідки, уточнюючої особливих характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії; справу «Вихідна документація 2008 рік», де міститься відповідь гр.-ну ОСОБА_1 № 87 від 24.03.2008 року та заяву ОСОБА_1 про видачу довідки про наявність шкідливого стажу роботи; журнал реєстрації виданих довідок; касову книгу ТОВ «Ківерцівський механічний завод» за 2008 рік; книгу наказів директора «Ківерцівський механічний завод» за 1979 рік; карточку розрахунків по заробітній платі ОСОБА_1 за 1979 рік; «Технологический процесс сборки и сварки контейнера УУКП-5(6) - повернути ТзОВ «Ківерцівський механічний завод».

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави витрати за проведення експертиз в сумі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 91 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Корецька В.В.