ПРОЕКТ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2012 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пшонки М.П.,

суддів: Мазур Л.М., Макарчука М.А., Матвєєвої О.А., Леванчука А.О.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Промекономбанк» (далі - ПАТ «КБ «Промекономбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що за договором № 11864 від 6 грудня 2007 року ОСОБА_6 отримала кредит у розмірі 30 тис. грн., зі сплатою 18% річних, з кінцевим терміном повернення до 6 грудня 2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між сторонами було укладено договір іпотеки № 19/07/І від 6 грудня 2007 року, предметом якого є належна на праві приватної власності відповідачу квартира АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, розмір якої станом на 31 березня 2011 року складає 41 239 грн. 26 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 26 003 грн. 92 коп., заборгованості по процентам у сумі 15 235 грн. 34 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2012 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Промекономбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 41 239 грн. 26 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 40,0 кв.м.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам судові рішення у даній справі не відповідають.

Задовольняючи позов ПАТ «КБ «Промекономбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що між ПАТ «КБ «Промекономбанк» та ОСОБА_6 склались договірні відносини, а у зв'язку з неналежним виконанням останньою взятих за кредитним договором зобов'язань у неї перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 41 239 грн. 26 коп. Оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 укладено договір про передачу в іпотеку квартири, суди дійшли висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 названого вище Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Під час ухвалення судових рішень, суди вказаних вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не виконали, не зазначили початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, не визначили спосіб реалізації предмета іпотеки та інше.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи судові рішення, суди у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України, фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи не встановили, тому судові рішення підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 січня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.П. Пшонка Судді: Л.М. Мазур М.А. Макарчук О.А. Матвєєва А.О. Леванчук