Справа № 2-295/2009 Провадження № 22-ц/0290/1718/2012Головуючий в суді першої інстанції:Пителя С.М.

Категорія: 52 Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Шемети Т.М.,

суддів: Вавшка В.С., Медвецького С.К.,

при секретарі: Сніжко О. А.

з участю ОСОБА_2, представника відповідача Панасюк Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум Експрес" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Фаворит Капітал" (нова назва - ТОВ "Платинум Експрес") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

17.04.20109 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала на посаді менеджера із споживчого кредитування в ТОВ «Фаворит капітал». Наказом заступника директора від 20.03.2009 р. № 595-К від 18.03.2009 року її було звільнено з займаної посади на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України. Наказ вона вважає незаконним, не згодна з ним: раніше оголошені накази про накладення на неї такого дисциплінарного стягнення як догана вважає такими, що накладені з порушенням вимог чинного законодавства, так як вона порушень трудової дисципліни не допускала. За період роботи її неодноразово преміювали, вона добросовісно виконувала свої посадові обов'язки. Тому просила суд визнати незаконним наказ про звільнення, стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ заступника директора ТОВ "Фаворит Капітал" №595-к від 18 березня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 з посади менеджера зі споживчого кредитування з 20 березня 2009 року, за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді менеджера зі споживчого кредитування в ТОВ "Фаворит Капітал", перейменованого у ТОВ "Платинум Експрес" з 20 березня 2009 року.

Стягнуто з ТОВ «Платинум Експрес»на користь ОСОБА_2 серед ній заробіток за час вимушеного прогулу з 20 березня 2009 року в сумі 7555 грн., 5000 грн. моральної шкоди, 1500 грн. за надання правової допомоги, 126 грн. державного мита на користь держави, у задоволенні інших позовних ви мог відмовлено за їх недоведеністю.

Відповідач ТОВ «Платинум Експрес», не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним і необгрунтова ним, оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 ро ку та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував всіх обставин справи, однобічно віднісся до оцінки доказів, не взяв до уваги, що позивач допускала неодноразові порушення трудової дисципліни.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах до водів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслу хавши пояснення учасників по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє за конність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду спра ви буде встановлене неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч.3 ст. 303 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі перебували в трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7), накладені дисциплінарні стяг нення на ОСОБА_2 у вигляді догани за наказами № 2065-к від 25 листо пада 2008 року та № 498-к від 23 лютого 2009 року не відповідають вимогам ст. 149 КЗпП України, оскільки перед застосуванням дисциплінарних стяг нень керівництво 'ГОВ «Платинум Експрес»не зажадало від позивача пись мових пояснень. Накладення дисциплінарного стягнення за неявку на роботу в іншу мі сцевість у Муровані Кирилівці не відповідають вимогам ст. ст. 32, 33 КЗпП України, так як не було видано наказ та не було згоди працівника на таке пе реведення. Тому, вважаючи накази про оголошення догани незаконними, суд першої інстанції прийшов до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_2.

Проте з таким висновком суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 дізналася про наказ від 25.11.2009р., яким їй було оголошено догану, 27 листопада 2008 року, про наказ від 23.02.2009 р., яким їй також було оголошено догану, дізналася 05.03.2009 р., однак від підпису відмовилася (а.с. 81-82). Відповідно до ст. 233 КЗпП України, ОСОБА_2 не оскаржила видані накази в тримісячний строк, тому висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає вимогам діючого законодавства .

Окрім того, судом не враховано наступне: За передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.У пп. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

За змістом ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З матеріалів справи вбачається, що:

- відповідно до наказу ТОВ «Фаворит Капітал» від 25.11.2008р. ОСОБА_2 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: п.1ст.147 КЗпП України: відсутність на робочому місці протягом робочого дня без поважних причин 22.11.2008 року (а.с.58);

- відповідно до наказу ТОВ «Фаворит-Капітал»від 23.02.2009р. ОСОБА_2 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: п.1ст.147 КЗпП України: відсутність на робочому місці протягом робочого дня без поважних причин 28.01.2009 року (а.с.81).

-2-

Наказом ТОВ «Фаворит-капітал»від 18.03.2009 р. ОСОБА_2 звільнено з посади менеджера зі споживчого кредитування з 20.03.2009р. за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України (а.с.96).

Згідно протоколу позачергових зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Капітал" від 13.02.2009р. (а.с.246) та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 358351, відбулася зміна назви Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Капітал" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинум Експрес" (а.с.247 - 253).

З метою перевірки законності звільнення слід встановити, за який саме проступок після оголошених доган ОСОБА_2 було звільнено з роботи. Як вбачається з протоколу комісії ТОВ «Фаворит Капітал»від 18 березня 2009 року, позивачем було порушено п.5 Посадової інструкції (а.с.94). Представник відповідача пояснила, що ОСОБА_2 була звільнена за те, що в телефонній розмові з ОСОБА_5, яка є їх клієнтом, ОСОБА_2 вела себе грубо, погрожувала, тобто не дотрималась етики телефонних розмов, як того передбачає п. 5 посадової інструкції менеджера зі споживчого кредитування ТОВ «Фаворит капітал».

Обов'язок довести наявність дисциплінарного проступку покладається на роботодавця, який видав наказ про звільнення. Немає підстав вважати, що така телефонна розмова взагалі відбулася, що дзвонила саме ОСОБА_2, перевірити наявність чи відсутність такого телефонного дзвінка не має можливості. Тому судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів факт вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку за період з 28 січня 2009 року (дати останнього дисциплінарного проступку, за який на неї було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу від 23.02.2009р. № 498-к (а.с. 81)), а тому суд першої інстанції, не зважаючи на упущення, як виразилось в тому, що суд не перевірив за що саме була звільнена позивач, дійшов вірного висновку, що наказ про звільнення є незаконним.

Апелянт посилається на те, що позивач не ставила вимоги про поновлення на роботі, а тому суд першої інстанції, поновивши її на роботі, вийшов за межі позовних вимог. З цим твердженням колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного: принцип диспозитивності судового процесу закріплено в ст.. 11 ЦПК України. Диспозитивність (від лат. Dispono - розпоряджаюся) - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення: - хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; - особа, якій належить право, може від нього відмовитися; - нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі; - суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом; - сторона може розпорядитися об'єктом процесу. Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6, даючи пояснення в суді першої та апеляційної інстанції, підтвердили, що позивач бажає бути поновленою на роботі, однак, зважаючи на положення ст.. 235 КЗпП, окремо не висували такої вимоги. Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, тобто це обов'язок органу, який розглядає трудовий спір, поновити працівника на попередній роботі, якщо він звільнений без законної підстави. Таким чином, враховуючи позицію позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі, дотримавшись принципу диспозитивності, не вийшов за межі заявлений нею вимог, а виконав покладений на нього ч.1 ст. 235 КЗпП України обов'язок. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване.

Разом з тим, при нарахуванні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд допустив помилку в розрахунку періоду, за який слід стягнути середній заробіток, в визначенні розміру середнього заробітку та, на думку судової колегії, визначив необґрунтовано великий розмір моральної шкоди. Тому в цій частині судове рішення підлягає зміні та ухвалення нового рішення з цих питань:

Останнім робочим днем є день видачі наказу про звільнення з роботи. Таким чином, час вимушеного прогулу становить період з 21.03.2009 року по 29.09.2009 року (по день ухвалення судом рішення) включно. Згідно довідки про розмір заробітної плати ( а.с. 17, 33), за останні два повні місяці роботи ( січень та лютий 2009 року) заробіток ОСОБА_2 склав 1 544 грн. 34 коп.. Згідно Листа Мінпраці від 30.09.2008 р. N 10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік», в січні було 20 робочих днів, в лютому -20 робочих днів, а всього 40 робочих днів. Таким чином, середній заробіток за один робочий день становить 38 грн. 61 коп. (1 544 грн. 34 коп./40 = 38,61 грн.). З урахуванням положень п. 2, 8 Постанови кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, Листа Мінпраці від від 30.09.2008 р. N 10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік», за період з 21 березня 2009 року по 29 вересня 2009 року було 130 робочих днів ( 7 днів в березні, 21 день в квітні, 18 днів в травні, 20 днів в червні, 23 дні в липні, 20 днів в серпні, 21 день в вересні). Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21.03.2009 року по 29.09.2009 року включно становить 5 019 грн. 30 коп. (38, 61 * 130 = 5 019,30 коп.).

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 2371 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Внаслідок порушення встановленого порядку звільнення порушені конституційні та трудові права позивача та спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих зв'язків, а саме позивач перенесла моральні страждання, нервував, було порушено її право на працю, вона була позбавлена доходу, що негативно відобразилося на її сім'ї та змусило позивачку прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд апеляційної інстанції вважає необхідним стягнути на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди 2 000 гривень.

Судові витрати, понесені позивачем, не підтверджені будь-якими доказами, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

Згідно протоколу позачергових зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Капітал" від 13.02.2009р. та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 358351, відбулася зміна назви Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Капітал" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинум Експрес".

Викладене вище, згідно ст. 309 ЦПК України, дає апеляційному суду підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ "Платинум-експрес"задовольнити частково.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 вересня 2009 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та судових витрат на користь ОСОБА_2 змінити та в цій частині ухвалити нове:

Стягнути з ТОВ "Платинум-експрес"на користь ОСОБА_2 5 190 грн. 42 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 21 березня 2009 року по 29 вересня 2009 року включно, 2 000 гривень спричиненої моральної шкоди, а всього 7 190 ( сім тисяч сто дев'яносто) гривень 42 коп..

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: Т.М.Шемета

Судді: В.С. Вавшко

С.К. Медвецький