КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 58/396-14/186-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дзюбка П.О.

суддів: Сотнікова С.В.

Разіної Т.І.

за участю секретаря: Карпюк О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: представник - ОСОБА_2( за довіреністю),

від відповідача 1: представник - не з'явився,

від відповідача 2 : представник - не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»

на рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2012р.

у справі № 58/396-14/186-11 (суддя: Бацуца В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Броварський завод пластмас»

до 1. Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»

2. Комунального підприємства Броварської міської ради « Броварське бюро технічної інвентаризації»

про визнання недійсним договору про надання послуг.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2012 р. по справі № 58/396-14/186-11 в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Броварський завод пластмас» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Київської області № 58/396-14/186-11 від 18.01.2012 р. скасувати, винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу «Броварський завод пластмас» та призначено розгляд справи № 58/396-14/186-11 на 03.04.2012 р.

29.03.2012р. через відділ документального забезпечення суду від ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» надійшло клопотання в якому останній просить розглядати справу без участі повноважного представника відповідача 1.

Окрім того відповідач 1 подав відзив на апеляцій скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області залишити без змін.

26.04.2011р. представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Колегією суддів розгляд справи відкладено на 17.04.2012р.

17.04.2012р. у судове засідання представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Розгляд справи відкладено на 22.05.2012р.

21.05.2012р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення стосовно апеляційної скарги, а також клопотання про розгляд справи буз участі повноваженого представника відповідача 2.

22.05.2012р. у судове засідання представник відповідача 2 не з'явився про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2012р.

29.05.2012 у судовому засіданні було оголошено 05.06.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ „Броварський завод пластмас" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк", КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсним договору № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладеного між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації".

ПАТ „Броварський завод пластмас" є власником комплексу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та перелік яких міститься в матеріалах справи.

Право власності ПАТ „Броварський завод пластмас" на вищевказане нерухоме майно підтверджується договором про поділ майна від 14.07.2009 р., укладеним між гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, ПП „Ніда", ТОВ „Вінсо", ТОВ „Втормасплав", ТОВ „Делана", ТОВ „Світоч ДВА", ТОВ „Полюс плюс", ТОВ „ВКФ „Ванкорс-трейдінг", ТОВ „Торговельно-будівельний дім „ОЛДІ", ЗАТ „Броварський завод пластмас", та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, і зареєстрованим в реєстрі за № 854.

22.07.2009 р. КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" було прийнято рішення про реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно за ПАТ „Броварський завод пластмас" на підставі договору про поділ майна від 14.07.2009 р., укладеного між гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5, ПП „Ніда", ТОВ „Вінсо", ТОВ „Втормасплав", ТОВ „Делана", ТОВ „Світоч ДВА", ТОВ „Полюс плюс", ТОВ „ВКФ „Ванкорс-трейдінг", ТОВ „Торговельно-будівельний дім „ОЛДІ", ЗАТ „Броварський завод пластмас".

Як свідчать матеріали справи, 06.08.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено іпотечний договір, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, і зареєстрований в реєстрі за № 856, згідно умов якого предметом іпотеки є вищевказане нерухоме майно.

Згідно п. 5.1.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право у будь-який час протягом дії договору за умови попереднього, не менш ніж за один робочий день, письмового повідомлення іпотекодавця перевіряти документально і в натурі наявність, стан, умови збереження та користування предметом іпотеки.

Відповідно до п. 5.1.12. іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки на підставах, умовах і в порядку , передбачених цим договором.

У червні 2011 р. ТОВ „Офіс Лайн" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ „Броварський завод пластмас" про стягнення 4 627 485, 00 грн. основної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/102-11 за позовом ТОВ „Офіс Лайн" до ПАТ „Броварський завод пластмас" про стягнення 4 627 485, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. за наслідками розгляду відповідної заяви ТОВ „Офіс Лайн" вжито заходів до забезпечення позову, а саме накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, що належить ПАТ „Броварський завод пластмас", в межах ціни позову - 4 627 485, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. у справі № 14/102-11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 р. скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2011 р. у справі № 14/102-11.

Відповідно до матеріалів справи, 16.08.2011 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір № 097 про надання послуг, згідно умов п. 1.1. якого цим договором на підставі наданих замовником листів-заяв в період дії цього договору виконавець зобов'язується виконувати зазначені роботи, а саме: технічну інвентаризацію будинків садибного типу, нежитлових приміщень у багатоповерхових будинках, комплексів; реєстрацію поточних змін; копії поверхових планів; первинну реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна з проектом рішення; реєстрацію права власності об'єктів нерухомого майна; витяги з Реєстру на об'єкти нерухомого майна за адресою, яка вказана в листі.

Відповідно до п. 3.1. договору виконавець зобов'язаний надавати послуги якісно згідно наданих листів-заяв; складати та передавати замовнику акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг); розпочати виконання роботи з дня попередньої оплати згідно наданого рахунку замовнику; у випадку виявлення дефектів в матеріалах бюро виконавець зобов'язується ліквідувати їх без додаткової оплати в трьохденний термін з дня пред'явлення скарги; документи передаються замовнику за місцем знаходження Виконавця.

Згідно п. 3.2. договору замовник зобов'язаний надавати листи-заяви на виконання

конкретних робіт з обов'язковим додатком відповідного пакету документів; замовник зобов'язується прийняти й оплатити послуги відповідно до цін зазначених у рахунку-фактурі та актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) у встановлений термін (пункт 2.1); підписувати акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) протягом трьох робочих днів з моменту одержання та передати екземпляр виконавцю; забезпечувати належний доступ виконавцю в усі приміщення для їх обміру та обстеження у визначений час та належне освітлення цих приміщень; при незабезпечені доступу до обмірювальних робіт замовником додатково оплачується повторний вихід працівника бюро на об'єкт; перед початком робіт ознайомити виконавця з специфікою небезпечного виконання робіт на об'єкті та провести інструктаж по охороні праці. На об'єктах спеціального призначення провести цільовий інструктаж з безпечних нешкідливих умов праці для працівників бюро (виконавців робіт) під час виконання робіт, передбачених даним договором; надати посильну допомогу при обмірних роботах.

Пунктом 5.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2011 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг, а також послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

Дослідивши договір № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладений між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов даного договору (предмет, вартість робіт і порядок здійснення розрахунків, зобов'язання сторін, відповідальність сторін, термін дії договору, інші умови), їх зміст та форма договору не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину.

Як було зазначено вище, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що укладення між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації" договору № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р. порушило його права та законні інтереси.

Абзацом 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що позивач не є стороною спірного договору, а предмет договору жодним чином не стосується прав і обов'язків та будь-яких інтересів позивача, оскільки умови про предмет договору є загальними, а не конкретними і ними не визначено комплекс прав та обов'язків сторін договору щодо вищевказаного нерухомого майна, власником якого є позивач. Тобто, як вбачається із умов спірного договору, його предмет жодним чином не стосується спірного вищевказаного нерухомого майна, власником якого є позивач, а отже, і прав та інтересів позивача.

Отже, враховуючи те, що договір № 097 про надання послуг від 16.08.2011 р., укладений між ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк" та КП Броварської міської ради „Броварське бюро технічної інвентаризації", не суперечить положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. „Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", Закону України „Про виконавче провадження", Наказу Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. „Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" та іншим нормативно-правовим актам в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, та те, що будь-які права і інтереси ПАТ „Броварський завод пластмас" вчиненням вищевказаного правочину та у спірних відносинах відповідачами не порушувались, то позовна вимога позивача про визнання його недійсним, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому судом першої інстанції правомірно було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, позивачем не надано.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 18.01.2012 року у справі № 58/396-14/186-11, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Броварський завод ластмас» на рішення господарського суду Київської області від 18.01.2012 року у справі № 58/396-14/186-11 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 18.01.2012 року у справі № 58/396-14/186-11 залишити без змін.

Матеріали справи № 58/396-14/186-11 повернути господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дзюбко П.О.

Судді Сотніков С.В.

Разіна Т.І.