КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2012 № 51/385

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлева М.Л.

суддів: Тарасенко К.В.

Авдеєва П.В.

при секретарі судового засіданні - Лесковці В.П.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 05.06.2012 року по справі № 51/385 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року (повний текст складено 20.02.2012 року) по справі № 51/385 (головуючий суддя -Пригунова А.Б., судді Літвінова М.Є., Івченко А.М.)

за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави

в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної

екологічної інспекції у місті Києві

до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Київводоканал»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача закрите акціонерне товариство «Гідроінжбуд»

про стягнення збитків 1 192 822, 69 грн.

В С Т А Н О В И В :

Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення збитків, завданих державі внаслідок засмічення земельних ресурсів у розмірі 1 192 822, 69 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року (повний текст складено 20.02.2012 року) у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу прокурор мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року по справі № 51/385 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 15.05.2012 року.

Відповідно до розпорядження Секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року у зв'язку з хворобою судді Жук Г.А. та з метою дотримання строків розгляду справи, здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями - Авдеєвим П.В., Тарасенко К.В.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ, на підставі ст. 96 ГПК України надало суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги прокурора на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 51/385 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

15.05.2012 року в судовому засіданні апеляційною інстанцією було встановлено необхідність залучення до участі у справі закрите акціонерне товариство «Гідроінжбуд» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки між відповідачем та зазначеним товариством було укладено договір підряду № 177 від 16.12.2005 року, відповідно до якого товариство виконувало підрядні роботи на земельних ділянках, які в подальшому було перевірено позивачем, встановлено їх забруднення та нараховано відповідачу збитки завдані державі внаслідок засмічення земельних ресурсів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - закрите акціонерне товариство «Гідроінжбуд» та розгляд справи № 51/385 відкладено на 05.06.2012 року о 10 год. 30 хв.

Представник прокуратури був присутнім в судовому засіданні, призначеному на 15.05.2012 року, та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Представник позивача був присутнім в судових засіданнях та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі прокурора та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2011 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник третьої особи був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення та повідомив, що підрядником виконано всі умови договору підряду, зокрема очищено земельну ділянку від забруднень які були нанесені в результаті виконання підрядних робіт, що підтверджується прийняттям замовником виконаних робіт без зауважень на підставі відповідного акта.

Представник прокуратури в судове засідання, призначене на 05.06.2012 року, не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду рішення доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника прокуратури, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року по справі № 51/385 - скасуванню.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Положенням «Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», затвердженим Наказом Мінприроди України від 19.12.2006 р. за № 548 передбачено, що Державна екологічна інспекція в місті Києві є державним органом, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами, та інше.

Здійснюючи покладені на позивача завдання Державна екологічна інспекція в місті Києві наділена правом обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 15.03.2011 року - 31.03.2011 року державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

За результатами перевірки складено акт № 05/309а (а.с. 13-17, т. 1), у якому зазначається, що Бортницька станція аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» є єдиною очисною спорудою стічних вод міста Києва та прилеглих міст і селищ Київської області. В ході обстеження її територій виявлено псування земель засміченням побутовими та будівельними відходами різного морфологічного складу на восьми земельних ділянках: № 1 - 14 кв.м., № 2 - 80 кв.м., № 3 - 55 кв.м., № 4 - 7 кв.м., № 5 - 18 кв.м., № 6 - 100 кв.м., № 7 - 20 кв.м., № 8 - 50 кв.м. середньою висотою засмічення по всіх ділянках 0, 3 м.

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, які встановлені актом перевірки № 05/309а від 15.03.2011 року по 31.03.2011 року відповідачу було надіслано припис № 05/114 п від 31.03.2011 року (а.с.20-21, т. 1).

Також, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27 жовтня 1997 р. № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 року № 149, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.04.2007р. за № 422/13689) позивачем розраховано суму збитків, які заподіяні відповідачем, розмір яких складає 1 192 822,69 грн. (а.с. 25-32, т. 1).

Крім того, 25.03.2011 року державною екологічною інспекцією у місті Києві складено протокол про адміністративне правопорушення № 003596, у якому зазначено, що під час перевірки на території Бортницької станції аерації було виявлено засмічення земель будівельними відходами на відкритому ґрунті, що є порушенням Закону України "Про охорону земель" та ст.ст. 91, 96 Земельного кодексу України (а.с. 22, т. 1) та винесено постанову № 003596 про накладення адміністративного стягнення на начальника станції Бортницької станції аерації - ОСОБА_3 (а.с. 23, т.1).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05/309а від 15.03.2011 року - 31.03.2011 року відсутній висновок про завдання відповідачем шкоди державі внаслідок забруднення земельних ділянок; відсутні проби та докази проведення досліджень на предмет виявлення в ґрунті на засмічених земельних ділянках негативних якісних та кількісних змін; відсутні докази повідомлення відповідача про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»; відсутні докази на підтвердження наявності у осіб, які підписали акт перевірки, представляти інтереси відповідача при проведенні перевірки у відповідності до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції погодитись з зазначеним не може, з огляду на наступне.

Пунктом б ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

У статті 13 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Оскільки, факт засмічення восьми земельних ділянок встановлено в акті перевірки Державної екологічної інспекції в м. Києві, яка діяла в межах повноважень, визначених законом, який підписано представниками Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» без зауважень, що вказує на їх згоду з висновками перевірки, то колегія суддів приходить до висновку, що інспектором вірно застосовано Методику визначення розмірів шкоди, а тому нарахування та відшкодування збитків є правомірним та обов'язковим.

Згідно ст. 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Також, як зазначено вище було складено протокол про адміністративне правопорушення № 003596 та винесено постанову № 003596, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу, який було добровільно сплачено у повному обсязі (а.с. 24, т. 1).

Однак, в подальшому постанову було скасовано рішенням за скаргою (протестом прокурора) на постанову про адміністративне правопорушення № 003596 від 01.09.2011 року (а.с. 237, т.1), у зв'язку з порушенням кримінальної справи № 27-174 та притягненням ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

Разом з тим як вбачається з протоколу № 003596 від 25.03.2011 року (а.с. 22, т. 1) ОСОБА_3 як директор погодився з виявленим засміченням та повідомив, що порушення буде усунуто.

Всі зазначені документи не заперечують наявності засмічення, а навпаки, крім того у своїй заяві про зупинення провадження у справі представник відповідача зазначає, що на зазначених земельних ділянках зберігалось будівельне сміття, також зазначено у доповненнях до відзиву, що порушення природоохоронного законодавства було усунуто.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема,

запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Статтею 33 Закону України "Про відходи" встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення і засмічення земельних ресурсів здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171.

Розмір шкоди визначено за формулою методики:

Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кнв х Кег,

Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн..;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Б - коефіцієнт перерахунку, що при засмічення земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 100;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн../кв.м;

Пдз - площа засміченої земельної ділянки, кв.м.;

Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 6;

Кнв - коефіцієнт небезпеки відходів;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель.

Відповідно до вказаної формули розмір шкоди заподіяної державі становить 1 192 822,69 грн. (розрахунок № 1 - 28 256,38 грн., розрахунок № 2 - 322 930,00 грн., розрахунок № 3 - 177 611,5 грн., розрахунок № 4 - 14 128,19 грн., розрахунок № 5 - 36 329,62 грн., розрахунок № 6 - 403 662,5 грн., розрахунок № 7 - 48 439,5 грн., розрахунок № 8 - 161 465,00 грн.)

Однак, відповідачем не надано будь-яких доказів на спростування висновків акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 05/309а 15.03.2011 року по 31.03.2011 року, а також не надано доказів відшкодування в добровільному порядку збитків в розмірі 1 192 822,69 грн. у зв'язку з порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначений акт перевірки та припис у судовому порядку не оскаржені та є чинними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані державі збитки в розмірі 1 192 822,69 грн., які обчислені відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає їх безпідставними, які спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача на договір підряду та на те, що підрядник повинен здійснювати прибирання будівельного майданчика, зазначаємо наступне.

Так дійсно, як вбачається з матеріалів справи, між управлінням капітального будівництва ВАТ «АК «Київводоканал» (замовник) та ЗАТ «Гідроінжбуд» (генпідрядник) укладено договір підряду № 177 від 16.12.2005 року (а.с. 93-99, т. 1), відповідно до якого генпідрядник (третя особа) виконує будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи по об'єкту: удосконалення процесу видалення органічних сполук і підвищення енергетичної ефективності Бортницької станції аерації.

Пунктом 5.1.7 договору передбачено, що генпідрядник повинен забезпечити в період виконання робіт дотримання протипожежних заходів, умов режиму на об'єктах та додержання вимог техніки безпеки і охорони навколишнього середовища та забезпечити в процес проведення робіт систематичне, а після закінчення робіт, остаточне прибирання будівельного майданчика від відходів виробництва та будівельного сміття (п. 5.1.9 договору).

Представник третьої особи заявив в суді, що коли б ЗАТ «Гідроінжбуд» не виконав би п. 5.1.9 договору, то замовник не підписав би акти прийому-передачі виконаних робіт.

При таких даних, судом не береться до уваги твердження відповідача, оскільки генпідрядником виконано умови договору, підтвердженням чого є прийняття робіт замовником, доказів відмови у підписанні актів приймання-передачі робіт відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позов Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у місті Києві до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення збитків, завданих державі внаслідок засмічення земельних ресурсів у розмірі 1 192 822, 69 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У ст. 4 п. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000 року № 131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки спір виник в внаслідок неправильних дій відповідача судові витрати, з урахуванням приписів статті 49 частини 2 цього кодексу, належить покласти на нього.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 51/385 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 51/385 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) на користь державного бюджету України та Київського міського бюджету (р/р 33114331700003, МФО 820019, код 26077885, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач платежу -УДК у Дарницькому районі м. Києва) заподіяні державі порушенням природоохоронного законодавства збитки в сумі 1 192 822,68 грн.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А) до спеціального фонду Державного бюджету України 23 856,44 грн. судового збору за розгляд справи у господарському суді міста Києва та 11 928,22 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 51/385 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлев М.Л.

Судді Тарасенко К.В.

Авдеєв П.В.